Україна просить у ЄС 1,1 млрд євро на логістику для експорту зерна: рішення ще немає
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час візиту до Брюсселя попросив Єврокомісію виділити 1,1 млрд євро на компенсацію додаткових логістичних витрат при перевезенні українського зерна територією ЄС. Кошти мали б компенсувати до 50 євро на тонну та йти європейським перевізникам, а не фермерам напряму. Єврокомісія поки остаточного рішення не ухвалила.
Головне
- Міністр Тарас Висоцький відвідав Брюссель і виступив на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства (AGRIFISH).
- Україна просить у Єврокомісії 1,1 млрд євро на компенсацію логістичних витрат — до 50 євро на тонну при перевезенні зерна до віддалених європейських портів.
- Кошти мають іти європейським перевізникам і логістичним операторам у ЄС, а не напряму українським фермерам.
- За оцінками Висоцького, без підтримки понад 30 млн тонн продукції вартістю близько 10 млрд доларів залишаться неекспортованими; втрати ВВП можуть сягнути 5%, а посівні площі навесні скоротяться на 35–40%.
- Допомога у 1,1 млрд євро дозволила б додатково експортувати близько 22 млн тонн і принести українським аграріям понад 7–8 млрд доларів виручки.
- Німеччина підтримала пошук додаткових логістичних маршрутів і розширення «Шляхів солідарності», зокрема довших маршрутів через Німеччину та інші країни ЄС.
- Єврокомісія остаточного рішення щодо фінансування поки не ухвалила.
Чому це важливо
Аграрний сектор України перебуває у найскладнішій ситуації від початку повномасштабного вторгнення через тривале блокування глибоководних портів Великої Одеси. Без додаткової логістичної підтримки понад 30 млн тонн продукції вартістю близько 10 млрд доларів можуть залишитися неекспортованими, що загрожує втратами до 5% ВВП і скороченням посівних площ навесні на 35–40%. Запропонована компенсація у 1,1 млрд євро, що йшла б європейським перевізникам, а не фермерам напряму, покликана зберегти регулярні поставки українського зерна до Африки, Близького Сходу та Азії. Підтримка Німеччини розширення «Шляхів солідарності» сигналізує про можливу двосторонню підтримку експорту. Водночас Єврокомісія остаточного рішення ще не ухвалила, тоді як тиск на складську інфраструктуру зростає.
Що сталося
Під час візиту до Брюсселя міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький виступив на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства (AGRIFISH) і на круглому столі звернувся до Єврокомісії з проханням виділити 1,1 млрд євро на компенсацію додаткових логістичних витрат при перевезенні українського зерна територією ЄС. Передбачена компенсація — до 50 євро на тонну при транспортуванні до віддалених європейських портів; кошти мали б іти європейським перевізникам і логістичним операторам, а не фермерам напряму. Мета заходу — зберегти регулярні поставки до Африки, Близького Сходу та Азії. Висоцький також провів зустріч із єврокомісаром з питань сільського господарства та продовольства Крістофом Гансеном і зустрівся з німецькою стороною на полях AGRIFISH. Німеччина підтримала пошук додаткових маршрутів і розширення «Шляхів солідарності», зокрема довших маршрутів через Німеччину та інші країни ЄС. Окремо Україна запропонувала спростити адміністрування тарифних квот на борошно та молочну продукцію, а також розглянути гнучкіші механізми для біоетанолу й нативного крохмалю. Паралельно триває підготовка до вступу в ЄС у переговорних розділах 11, 12 і 13, зокрема створення платіжного агентства та цифровізація рибальства. На полях візиту обговорювалися участь українських виробників у виставці Grüne Woche в Берліні та спільна панельна дискусія в межах Global Forum for Food and Agriculture 2027. Єврокомісія остаточного рішення щодо фінансування поки не ухвалила.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела подають історію як активне дипломатичне просування Києва у Брюсселі: озвучується конкретний запит у 1,1 млрд євро та окреслюються масштаби експортної кризи. Наголошується на найскладнішій від початку вторгнення ситуації, потенційних втратах ВВП і посівних площ, а також на терміновості розширення «Шляхів солідарності» за підтримки Німеччини. Окрема увага — двостороннім контактам Висоцького з німецькою стороною та єврокомісаром Гансеном, проєкту DUALOG у Вінницькій області, майбутній панелі GFFA 2027 і пропозиціях щодо спрощення тарифних квот на борошно, молочну продукцію, біоетанол і нативний крохмаль.
Передумови
Квоту на експорт 1,3 млн тонн української пшениці до ЄС відновлено, і вона вже вичерпана — надалі зерно може лише транзитом іти через ЄС, не потрапляючи на ринок із митних складів. Від початку року російські війська понад 25 разів атакували українську складську інфраструктуру, пошкодивши близько 500 тис. кв. м складів, а в жовтні–листопаді може не вистачати місць для зберігання 11 млн тонн врожаю. Через обстріли портів Великої Одеси аграрії перенаправляють вантажі на залізницю, автотранспорт і дунайські порти. Серед інших українських пропозицій — спрощення адміністрування тарифних квот на борошно та молочну продукцію, гнучкіші механізми для біоетанолу й нативного крохмалю. Україна готується до вступу в ЄС у переговорних розділах 11 (сільське господарство та розвиток сільських територій), 12 (безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика) і 13 (рибальство й аквакультура), включно зі створенням платіжного агентства та цифровізацією рибальства. У Вінницькій області за німецької підтримки в межах проєкту DUALOG уже створено сучасний холодильний комплекс на 1275 тонн для фруктів і овочів; Україна запропонувала масштабувати цей досвід, створивши ще 2–5 подібних об'єктів.