Висоцький у Брюсселі: втрати через блокаду портів можуть сягнути $10 млрд і 5% ВВП
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявив у Брюсселі, що ситуація в українському аграрному секторі є найскладнішою від початку повномасштабного вторгнення через зупинку експорту з глибоководних портів. Україна просить у ЄС 1,1 млрд євро на компенсацію логістичних витрат для перевезення зерна до глибоководних портів країн ЄС і веде переговори з Польщею про збільшення транзитних потужностей.
Головне
- Міністр Тарас Висоцький назвав ситуацію в аграрному секторі найскладнішою від початку повномасштабного вторгнення.
- Причиною кризи є зупинка експорту з глибоководних портів — зокрема Великої Одеси, заблокованих уже два місяці.
- Близько 30 млн тонн сільгосппродукції вартістю близько $10 млрд ризикують залишитися неекспортованими.
- Альтернативні залізничні й автомобільні маршрути через ЄС покривають щонайбільше половину потреб експорту.
- Україна просить у ЄС 1,1 млрд євро нових коштів на компенсацію логістичних витрат — до 50 євро за тонну — європейським перевізникам, а не напряму фермерам.
- За словами міністра, без можливості експорту посівні площі навесні можуть скоротитися на 35–40%, а економіка втратити до 5% ВВП і близько 90 млрд грн бюджетних надходжень на рік.
- Україна веде діалог із сусідніми країнами, зокрема Польщею, щодо збільшення транзиту та можливості накопичення зерна на митних складах для відправки до Північної Африки, Південно-Східної Азії та Близького Сходу.
Чому це важливо
Блокада глибоководних портів перетворила експортну кризу на загрозу для всієї економіки: під ударом — мільярди доларів вируки, відсотки ВВП і посівні площі на наступний сезон. Запит до Брюсселя на 1,1 млрд євро оформлений не як пряма допомога фермерам, а як компенсація логістики європейським перевізникам, що робить його більш прийнятним для ЄС. Відсутність домовленостей про «зернове перемир'я» залишає альтернативні маршрути єдиним виходом, але вони покривають лише половину потреб і не рятують ключові ринки Північної Африки, Південно-Східної Азії та Близького Сходу.
Що сталося
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час візиту до Брюсселя на засідання Ради ЄС з питань сільського господарства повідомив журналістам, що зупинка експорту з глибоководних чорноморських портів, зокрема Великої Одеси, зробила ситуацію в аграрному секторі найскладнішою від початку повномасштабного вторгнення. За його словами, близько 30 млн тонн продукції вартістю близько $10 млрд можуть залишитися неекспортованими, а альтернативні залізничні й автомобільні маршрути через ЄС покривають щонайбільше половину потреб. Україна звернулася до Єврокомісії із пропозицією механізму підтримки перевезення українського зерна углиб ЄС і просить 1,1 млрд євро на компенсацію логістичних витрат — до 50 євро за тонну — європейським перевізникам і операторам, а не напряму українським фермерам. За оцінкою міністра, ці кошти можуть забезпечити додатковий експорт близько 22 млн тонн і принести українським виробникам понад $7–8 млрд вируки. Київ розраховує, що це будуть нові кошти, а не ресурс у межах чинних макрофінансових програм. Без можливості експорту посівні площі навесні можуть скоротитися на 35–40%, економіка втратити до 5% ВВП, а бюджет — близько 90 млрд грн надходжень на рік. Тривають переговори з Польщею та іншими сусідами про розширення транзиту, включно з можливістю накопичення зерна на митних складах, оскільки квота ЄС на українську пшеницю в 1,3 млн тонн уже вичерпана. Висоцький також заявив, що Україна не бачить перспектив «зернового перемир'я» в Чорному морі в найближчі місяці.
Як про це пишуть українські джерела
Запит до ЄС оформлений як підтримка транзиту, а не пряма допомога фермерам, що відображає позицію Києва: зберегти експортний потенціал і дати українським виробникам заробити самостійно, а не залежати від прямих виплат. Міністр наголошує на єдності митного простору ЄС і неприпустимості односторонніх обмежень з боку окремих країн-членів. Ключовими ринками залишаються Північна Африка, Південно-Східна Азія та Близький Схід, тож альтернативою вже розглядаються глибоководні порти Німеччини, Нідерландів і Балтики, попри вищу вартість логістики.
Передумови
Україна та ЄС діють у межах зони вільної торгівлі; квота ЄС на українську пшеницю в 1,3 млн тонн відновлена й повністю використана, тож далі зерно може лише транзитом рухатися територією ЄС. Альтернативні маршрути через Польщу ускладнені протестами польських фермерів і браком потужностей для накопичення зерна на митних складах. Туреччина пропонувала семипунктний план розблокування чорноморських портів, а «зернове перемир'я» обговорювалося між Києвом і Москвою, але, за словами Висоцького, Росія відкидає всі пропозиції. У серпні Мінагрополітики повідомляло про цілеспрямовані удари Росії по українських зерносховищах і логістиці, що знищило до 90% сучасних потужностей зберігання в деяких районах. На початку вересня український аграрний експорт становив лише близько 40–44% від потенційного обсягу.