Тема: Макроекономіка
-
Україна зібрала 44,6 млн тонн зернових і зернобобових культур
Станом на 3 листопада українські аграрії зібрали 44,6 млн тонн зернових і зернобобових культур із 75,1% прогнозованих площ. Валовий збір олійних культур становив 17,5 млн тонн, а жнивна кампанія 2026 року триває. За попередніми оцінками Мінекономіки, загальний урожай зернових та олійних культур у 2026 році може скласти 81–83 млн тонн.
-
РФ готує посилення атак на Україну та розраховує на послаблення санкцій після виборів у США
Російські чиновники, за повідомленнями джерел, планують посилити атаки на критичну та енергетичну інфраструктуру України, щоб змусити Київ погодитися на російські умови. Водночас Кремль сподівається використати можливе ослаблення позицій Дональда Трампа після проміжних виборів у Конгрес США для пом'якшення санкцій проти Росії. На 10–11 листопада в Абу-Дабі заплановано консультації за участю України, США та РФ.
-
Нацбанк підвищив облікову ставку до 16,5% і погіршив прогноз ВВП
Національний банк України 29 жовтня 2026 року підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5% річних. Рішення ухвалено через посилення цінового тиску та погіршення інфляційних очікувань, а прогноз скорочення реального ВВП у 2026 році переглянуто до 0,4%.
-
МВФ розпочне переговори про другий і третій перегляди програми EFF для України
Місія Міжнародного валютного фонду розпочне з українською владою обговорення другого та третього переглядів програми розширеного фінансування EFF. Об’єднаний перегляд планують винести на раду виконавчих директорів до грудня, а позитивне рішення може відкрити Україні близько 1,65 млрд доларів.
-
Мінекономіки вдруге знизить прогноз зростання ВВП України у 2026 році
Міністерство економіки готує новий прогноз зростання ВВП України на 2026 рік нижче червневих 1,6%. Причинами міністр Олександр Кравченко назвав блокування морських портів, посилення російських обстрілів і перенесення частини капітальних витрат на кінець року. Остаточної цифри ще немає, але вона може бути на 1–1,5 відсоткового пункту нижче.
-
У Болгарії відбулися президентські вибори: ймовірний другий тур — 1 листопада
25 жовтня 2026 року в Болгарії відбулися президентські вибори за участю 27 кандидатів. Лідером перегонів є тимчасова президентка Іліяна Йотова, а її головний суперник — колишній в. о. прем’єр Андрей Гюров. Очікується, що переможець буде визначений у другому турі 1 листопада.
-
Україна стала другим найбільшим позичальником МВФ із боргом $14,5 млрд
Станом на кінець вересня 2026 року Україна заборгувала МВФ 10,69 млрд спеціальних прав витягу, або $14,5 млрд. Це 其他 другий за розміром борг серед усіх країн світу та приблизно у шість разів більший за сукупний борг усіх європейських країн перед Фондом. Український уряд визначає потребу у понад $52 млрд зовнішнього бюджетного фінансування у 2027 році.
-
Польща стала найбільшим експортером ЄС до України з рекордним позитивним сальдо у €9,7 млрд
Польща випередила інші країни ЄС як головний постачальник товарів до українського ринку. Її експорт зріс зі €5,2 млрд у грудні 2020 року до €14,1 млрд у травні 2026 року, а позитивне торговельне сальдо сягнуло рекордних €9,7 млрд. Основними драйверами стали енергоносії та електроенергія, озброєння і боєприпаси, авіатехніка. Водночас дефіцит зовнішньої торгівлі України за 9 місяців 2026 року перевищив показник усього 2025 року.
-
Прем'єр Корецький: російські удари завдали бізнесу $7,7 млрд прямих збитків цьогоріч
Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив в інтерв'ю BBC Ukraine, що російські удари завдали українському бізнесу $7,7 млрд прямих збитків у 2026 році, а понад 1 млн кв. м складських, виробничих і логістичних площ знищено або пошкоджено. Він окреслив урядові заходи підтримки: передачу державних приміщень під релокацію, зміни у програмі «Доступні кредити 5-7-9%» та часткову компенсацію збитків суден, які не можуть застрахуватися через воєнні ризики. Водночас нардеп Ярослав Железняк вказує на брак системного механізму допомоги та згортання плану створення Фонду підтримки бізнесу.
-
Єврокомісія аналізує закони, ухвалені Радою, для виплати Україні 3,7 млрд євро
Європейська комісія перевіряє, чи Україна виконала всі умови щодо реформ і законодавчих змін, необхідних для отримання наступного траншу макрофінансової допомоги ЄС на 3,7 млрд євро. Раніше Рада ухвалила законопроєкт № 16051-1 про оподаткування міжнародних посилок і e-commerce ПДВ — ключову вимогу Брюсселя.
-
Єврокомісія: Україна може отримати близько 30 млрд євро до кінця 2026 року за умови продовження реформ
На брифінгу в Брюсселі 19 жовтня речник Єврокомісії Балаж Уйварі заявив, що Україна може отримати від ЄС близько 30 млрд євро до кінця 2026 року за умови продовження реформ, більша частина яких надходитиме в межах кредиту на підтримку України. Водночас Єврокомісія визнала дефіцит бюджету України на 2027 рік у близько 70 млрд євро і повідомила, що Європейська рада доручила їй підготувати пропозиції щодо його покриття.
-
Канцлер Австрії Штокер закликав «прозоро пояснити» бюджетний дефіцит України та здивований розбіжністю цифр
Канцлер Австрії Крістіан Штокер публічно висловив здивування з приводу великої кількості різних цифр, які називаються щодо фінансування України, і закликав прозоро пояснити причини бюджетного дефіциту. Він визнав, що посилені російські атаки завдають більше руйнувань, а обіцяний торік кредит у 90 млрд євро може виявитися недостатнім. Водночас українська сторона та Єврокомісія озвучують різні, подекуди суперечливі оцінки фінансових потреб України.
-
Росія завдала п'ятий за два місяці удару по «Запоріжсталі»: пошкоджено енерго- та логістичну інфраструктуру
Вранці 17 жовтня російські війська вдарили шістьма балістичними ракетами по металургійному комбінату «Запоріжсталь» у Запоріжжі. Це вже п'ята атака на завод за два місяці; загалом по підприємству було випущено 23 балістичні ракети. Пошкоджено внутрішню енергетичну й логістичну інфраструктуру та доменне виробництво, обійшлося без постраждалих — працівники встигли сховатися в укриттях.
-
ЄС шукає додаткове фінансування для України на 2027 рік на зустрічах МВФ і G7
На зустрічах МВФ і G7 у Бангкоку ЄС веде переговори про додаткове фінансування України на 2027 рік. Вже обіцяних 45 млрд євро недостатньо, тому Брюссель звертається до інших партнерів. Віцеканцлер Німеччини Ларс Клінгбайл заявив про беззастережну підтримку України.
-
США розглядають послаблення санкцій проти «тіньового флоту» для зниження ставок фрахту
Адміністрація президента США Дональда Трампа вивчає можливість послаблення санкцій проти суден так званого «тіньового флоту», які перевозили нафту з Росії, Ірану та Венесуели, щоб знизити рекордно високі ставки морського фрахту й збільшити поставки нафти з Перської затоки. Підсанкційним танкерам можуть дозволити перевозити лише «легальну нафту» — сировину та нафтопродукти, що не підпадають під американські обмеження, — і лише за індивідуальними ліцензіями Мінфіну США. Аналітики Energy Aspects і представники морської галузі сумніваються, що крок суттєво знизить ставки, оскільки танкери старі та й далі діятимуть обмеження ЄС і Великої Британії для страховиків.
-
Марченко повідомив Раді про кризу ліквідності та 29,5 млрд доларів неотриманої підтримки партнерів
Міністр фінансів Сергій Марченко під час години запитань до уряду у Верховній Раді 12 жовтня заявив, що за 9 місяців 2026 року загальний фонд держбюджету недоотримав майже 50 млрд грн запланованих доходів, із яких 32 млрд грн припало на серпень-вересень. За його словами, через невиконання Україною міжнародних зобов'язань бюджет недоотримав 29,5 млрд доларів підтримки від партнерів, уряд відклав на кінець року близько 39 млрд грн платежів і заблокував капітальні видатки, зокрема фінансування доріг. Марченко запевнив, що грошове забезпечення військовослужбовців та соціальні програми фінансуються вчасно і в повному обсязі, а для розблокування зовнішньої допомоги Рада має проголосувати пакет реформ.
-
Корецький обговорив із МВФ бюджет-2026, потреби на 2027 рік і ризики від ударів РФ
Прем'єр-міністр України Сергій Корецький провів зустріч із директором Європейського департаменту МВФ Матеушом Щуреком. Сторони обговорили виконання держбюджету у 2026 році та бюджетні потреби на 2027 рік, а також вплив російських ударів на український бізнес як ризик недобору податкових надходжень. Очікується візит місії МВФ в Україну у листопаді.
-
Нафтогазові доходи Росії за 9 місяців 2026 року впали на 17% попри зростання цін на Urals
Податкові надходження Росії від видобутку нафти та газу за січень–вересень 2026 року склали 5,47 трлн рублів ($64,43 млрд) проти 6,61 трлн роком раніше. Падіння доходів відбулося на тлі різкого зростання цін на Urals і пояснюється скороченням видобутку, обмеженнями експорту та ударами українських дронів по НПЗ.
-
Польща та Румунія відмовили Україні у розширенні транзиту зерна: Київ попереджає про критичну ситуацію
Польща та Румунія публічно відмовили Україні у розширенні транзиту зерна через свої території, посилаючись на інтереси власних фермерів. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький під час візиту до Брюсселя попросив у колег з ЄС дозволу на перевезення більших обсягів сільгосппродукції та 1,1 млрд євро на покриття транспортних витрат і назвав ситуацію «дуже, дуже критичною». За його словами, менше половини українського експорту нині вивозиться залізницею, автошляхами та річками через Європу, а якщо блокада триватиме, до весни посівні площі можуть скоротитися на 35–40%.
-
ЄС відхилив прохання України про дострокове виділення коштів із кредиту на 90 млрд євро
Євросоюз відмовив Україні у достроковому наданні частини фінансової підтримки, запланованої на 2027 рік, і закликав Київ виконати обіцяні реформи, які дозволять розблокувати близько 34 млрд євро у 2026 році. Цього року Україна поки що отримала лише 15,7 млрд євро з кредиту ЄС на 90 млрд євро.