Україна розглядає порти Балтії як альтернативний маршрут експорту зерна
Україна вивчає можливість використання портів Балтійського моря для експорту зерна після фактичного блокування чорноморських портів російськими ударами. Тему обговорили міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький з естонським міністром Хендріком Йоханнесом Террасом. Балтійські порти потенційно можуть прийняти до 20 млн тонн зерна, але додають близько $100 на тонну до логістичних витрат, і Україна вже звернулася до ЄС та міжнародних партнерів по $1,5–2 млрд підтримки.
Головне
- Балтійські порти потенційно можуть забезпечити експорт до 20 млн тонн українського зерна.
- Транспортування через Балтику додає приблизно $100 на тонну; для компенсації Україні потрібно $1,5–2 млрд міжнародної підтримки.
- Чорноморські порти раніше забезпечували близько 90% українського аграрного експорту.
- У серпні 2026 року експорт зерна склав 981 000 тонн — у 2,5 раза менше, ніж у серпні 2025 року.
- Перевезення до портів Великої Одеси у серпні скоротилися на 94,9% — до 68 500 тонн.
- Залізничні поставки до дунайських портів у серпні зросли майже утричі — до 248 800 тонн.
- Найімовірніший транзитний маршрут до Балтії — через Польщу, де у 2022–2023 роках вже відбувалися протести фермерів проти українського зерна.
Чому це важливо
Російські удари фактично заблокували чорноморські порти, які раніше перевозили близько 90% українського аграрного експорту, і загрожують мільярдними втратами виручки. Балтійські порти можуть поглинути до 20 млн тонн зерна, але за значно вищою ціною — приблизно на $100 на тонну більше, ніж чорноморські маршрути, і Україна вже просить ЄС та міжнародних партнерів про $1,5–2 млрд підтримки. Маршрут, найімовірніше, пролягатиме через Польщу, де вже були масштабні протести фермерів проти українського зерна у 2022–2023 роках. Водночас Україна відкрита до обговорення «зернового перемир'я» з Росією, а Туреччина вже надіслала пропозиції щодо відновлення «зернової угоди».
Що сталося
Україна почала розглядати порти Балтійського моря як альтернативний маршрут для експорту зерна після того, як російські удари фактично заблокували чорноморські порти, які раніше забезпечували близько 90% аграрного експорту. 23 вересня міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький обговорив це питання з естонським міністром регіональних справ та сільського господарства Хендріком Йоханнесом Террасом.
За оцінками, через балтійські порти — Гданськ, Клайпеду, Гамбург — можна було б перевозити до 20 млн тонн зерна на рік. Однак логістика через Балтику додає приблизно $100 на тонну, і українські виробники не можуть самостійно покрити ці витрати. Україна вже звернулася до ЄС та інших міжнародних партнерів по фінансову підтримку в розмірі $1,5–2 млрд для компенсації різниці.
Оскільки Україна не має спільного кордону з країнами Балтії, найімовірнішим транзитним маршрутом є Польща, через яку Україна вже експортує зерно разом з Угорщиною, Румунією та Словаччиною. У першій половині вересня через сусідні країни Східної Європи було відправлено близько 340 000 тонн зерна, із 278 вагонів на день лише 65 прямували до Польщі.
Тим часом вже наявні альтернативні маршрути, переважно через три українські порти на Дунаї та залізничні перевезення, покривають близько 44% необхідних обсягів експорту, і Україна сподівається довести цю частку до 50%, зокрема завдяки можливому використанню балтійських портів. За песимістичним сценарієм тривале обмеження експорту може скоротити його річний обсяг на 30 млн тонн і призвести до втрати до $10 млрд виручки. Аналітики Forbes Ukraine окремо оцінюють втрати у понад $5 млрд, якщо блокада чорноморського експорту триватиме до кінця 2026/27 маркетингового року.
Віцепрем'єр Всеволод Ченцов заявив, що Україна готова обговорити з Росією «зернове перемир'я» та припинення ударів по відповідній інфраструктурі, а турецький міністр закордонних справ Хакан Фідан повідомив, що Анкара надіслала Росії та Україні пропозиції щодо деескалації і відновлення «зернової угоди», яка припинила дію у 2023 році після виходу Росії.
Як про це пишуть українські джерела
Усі три джерела — українські медіа, які подають балтійський напрямок як національну адаптаційну стратегію після російських ударів. Вони наголошують на конкретних цифрах додаткових витрат ($100 на тонну, $1,5–2 млрд необхідної підтримки), дипломатичній зустрічі Висоцького з естонським міністром Террасом і відкритості України до «зернового перемир'я» з Росією, подаючи турецьке посередництво як позитивний дипломатичний розвиток. Медіа також детально описують навантаження на дунайські порти та залізничний транзит через Польщу, Угорщину, Румунію й Словаччину як чинні практичні рішення.
У чому розходиться висвітлення
Оцінки втрат експортної виручки від тривалих обмежень різняться: Мінагрополітики та аналітичний матеріал Forbes Ukraine називають до $10 млрд за песимістичним сценарієм, тоді як окрема оцінка Forbes Ukraine для блокади чорноморського експорту до кінця 2026/27 маркетингового року дає понад $5 млрд. Частка необхідних обсягів експорту, яку можуть покрити альтернативні маршрути, також формулюється по-різному: близько 44% нині і потенційно 50%, а Висоцький окремо сказав про «щонайменше половину» — цифри перетинаються, але не збігаються.
Передумови
Близько 70% української аграрної продукції традиційно орієнтовано на експорт, а 25–30% спрямовується на внутрішнє споживання. У серпні 2026 року Україна експортувала 981 000 тонн зерна — у 2,5 раза менше, ніж у серпні 2025 року; поставки до портів Великої Одеси впали на 94,9%, а залізничні перевезення до дунайських портів зросли майже утричі. У липні та першій половині серпня 2026 року Росія атакувала 52 цивільні судна, і десятки суден під іноземними прапорами припинили заходити до портів Одеської області; Україна звернулася до Міжнародної морської організації. Попередня «зернова угода» щодо Чорного моря припинила дію у 2023 році після виходу Росії. Москва також розвиває балтійський напрямок для власного експорту зерна, тож Україна і Росія частково конкуруватимуть за ту саму альтернативну інфраструктуру.