Опубліковано · Оновлено

Україна шукає альтернативні маршрути експорту зерна після атак РФ на чорноморські порти

Україна розглядає порти Балтійського моря для експорту зерна після того, як російські удари фактично заблокували чорноморські порти. За словами міністра Висоцького, альтернативна логістика може забезпечити експорт щонайменше половини необхідних обсягів, проте серпневий експорт зернових уже впав у 2,5 раза порівняно з минулим роком.

Головне

  • Балтійські порти потенційно можуть забезпечити експорт до 20 млн тонн українського зерна
  • Чорноморські порти раніше забезпечували близько 90% українського експорту зерна; після атак РФ вантажі перенаправлено через три порти на Дунаї
  • У серпні 2026 року Україна експортувала 981 000 т зернових — у 2,5 раза менше, ніж за аналогічний місяць 2025 року
  • Обсяг перевезень зерна до портів Великої Одеси у серпні скоротився на 94,9% — до 68 500 т
  • Залізничні поставки зерна до дунайських портів у серпні зросли майже утричі — до 248 800 т
  • У липні та першій половині серпня 2026 року Росія атакувала 52 цивільні судна
  • За оцінками Мінагрополітики, тривале обмеження експорту може призвести до втрати до $10 млрд експортної виручки

Чому це важливо

Україна — один із найбільших світових експортерів зерна, тому перебої в її аграрному експорті впливають на глобальні продовольчі ринки та на економіку країни в умовах війни. Переорієнтація з чорноморських портів на залізничні та дунайські маршрути змінює всю логістику експорту, а втрати, що оцінюються у мільярди доларів, демонструють економічну ціну російських ударів по цивільному судноплавству.

Що сталося

Після фактичного блокування чорноморських портів російськими атаками Україна активізувала пошук альтернативних маршрутів експорту зерна. Міністр Висоцький заявив, що альтернативна логістика здатна забезпечити щонайменше половину необхідних обсягів експорту. Розглядається використання портів Балтійського моря, які потенційно можуть прийняти до 20 млн тонн зерна, однак Україна не має спільного кордону з країнами Балтії, тому найімовірнішим транзитним напрямком є Польща. У серпні 2026 року Україна експортувала 981 000 т зернових — у 2,5 раза менше, ніж за аналогічний місяць 2025 року. Перевезення до портів Великої Одеси скоротилися на 94,9% — до 68 500 т, тоді як залізничні поставки до дунайських портів зросли майже утричі — до 248 800 т. За оцінками Мінагрополітики, за песимістичного сценарію тривале обмеження експорту може призвести до скорочення річного обсягу на 30 млн тонн і втрати до $10 млрд експортної виручки. Україна звернулася до Міжнародної морської організації через загострення ситуації в Чорному морі. Віцепрем'єр Всеволод Ченцов заявив про готовність обговорити з Росією зернове перемир'я.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела центрують увагу на оцінці міністра Висоцького та на необхідності розбудови альтернативної логістики для компенсації втрат. Наголошується на зверненні до Міжнародної морської організації через ескалацію ситуації в Чорному морі та масштабі фінансових втрат — падіння серпневого експорту у 2,5 раза і загроза втрати мільярдів доларів виручки.

У чому розходиться висвітлення

Оцінки втрат експортної виручки розходяться: Мінагрополітики називає до $10 млрд у разі тривалого обмеження експорту, тоді як Forbes Ukraine оцінює втрати у понад $5 млрд, якщо блокада чорноморського експорту триватиме до кінця 2026/27 маркетингового року. Окремо наводиться фізичний показник — скорочення річного обсягу експорту на 30 млн тонн.

Передумови

Близько 70% української аграрної продукції традиційно орієнтовано на експорт, 25–30% спрямовується на внутрішнє споживання. За словами Висоцького, внутрішня продовольча безпека країни залишається стабільною. У 2022–2023 роках Україна вже перевозила зерно через Польщу, що спричинило масштабні протести польських фермерів; нині експорт здійснюється через Польщу, Угорщину, Румунію та Словаччину.