Опубліковано · Оновлено

Зеленський запустив «Карпатську вісімку»: у Буковелі стартував перший саміт нового формату за участі восьми країн і ЄС

Президент Володимир Зеленський 18 вересня оголосив про створення регіонального формату «Карпатська вісімка» (C8), який об'єднує Україну, Румунію, Сербію, Польщу, Словаччину, Чехію, Австрію, Угорщину та ЄС. На перший саміт у Буковель на Івано-Франківщині прибули президенти Сербії й Румунії та прем'єр Польщі, з якими Зеленський провів двосторонні зустрічі. Учасники підписали декларацію про щорічні саміти та представили інвестпортфель на 95 проєктів близько 40 млрд євро; Польща оголосила про приєднання до антибалістичної коаліції.

Головне

  • Формат C8 («Карпатська вісімка») об'єднує Україну, Румунію, Сербію, Польщу, Словаччину, Чехію, Австрію, Угорщину та ЄС; перший саміт відбувається 18–20 вересня у Буковелі.
  • Зеленський провів двосторонні зустрічі з президентом Сербії Александаром Вучичем, президентом Румунії Нікушором Даном і прем'єром Польщі Дональдом Туском.
  • На економічній частині представлено спільний інвестпортфель із 95 проєктів на близько 40 млрд євро та підготовлено понад 50 угод на суму понад 1 млрд євро.
  • Близько половини портфеля — енергопроєкти; Зеленський запропонував Карпатський вітроенергетичний кластер на 1,5 ГВт.
  • Підписано підсумкову декларацію про заснування Карпатської інтеграційної ініціативи з наміром проводити саміти щорічно.
  • Польща під час саміту оголосила про приєднання до антибалістичної коаліції для створення спільної європейської системи протиракетної оборони.
  • Прем'єр Словаччини Роберт Фіцо не приїхав через хворобу; його представляли або міністр внутрішніх справ Матуш Шутай Ешток, або держсекретар МЗС Марек Ешток (за різними даними).

Чому це важливо

«Карпатська вісімка» — перший регіональний формат, який під українським лідерством зводить за одним столом вісім карпатських держав і ЄС. Він уже приніс три двосторонні зустрічі Зеленського з ключовими сусідами, конкретний інвестиційний портфель на десятки мільярдів євро з великою енергетичною складовою та приєднання Польщі до антибалістичної коаліції. Підписана декларація закріплює щорічний цикл самітів і робить Карпати майданчиком для поглиблення євроінтеграції України та Сербії.

Що сталося

18 вересня у Буковелі на Івано-Франківщині стартував перший саміт нового регіонального формату «Карпатська вісімка» (C8), заснованого Президентом Володимиром Зеленським. До формату увійшли Україна, Румунія, Сербія, Польща, Словаччина, Чехія, Австрія, Угорщина, а також ЄС загалом; саміт триває до 20 вересня. На полях саміту відбулися двосторонні зустрічі Зеленського з президентом Сербії Александаром Вучичем (євроінтеграція, російські удари), президентом Румунії Нікушором Даном (програма SAFE, спільне виробництво дронів, інфраструктура, гуманітарні питання, безпека Чорного моря) та прем'єром Польщі Дональдом Туском (єдність, припинення війни, новий польський пакет допомоги, розвиток Карпатської ініціативи). Туск оголосив, що Польща приєдналася до антибалістичної коаліції, яка раніше налічувала 10 європейських країн. На Карпатському економічному форумі представлено спільний інвестпортфель із 95 проєктів на близько 40 млрд євро (за даними ОП — понад 42,5 млрд євро) і підготовлено понад 50 угод на суму понад 1 млрд євро; близько половини портфеля — енергетика, включно з пропозицією Карпатського вітроенергетичного кластера на 1,5 ГВт. Наприкінці першого дня лідери підписали підсумкову декларацію про заснування Карпатської інтеграційної ініціативи із планами проводити саміти щорічно та з напрямами співпраці: безпека, енергетична стійкість, транскордонне співробітництво, відновлення критичної інфраструктури, розвиток транспорту й логістики, захист біорізноманіття Карпат, а також обмін досвідом у ветеранській політиці. Прем'єр Словаччини Роберт Фіцо не приїхав через хворобу; за різними повідомленнями, Словаччину представляли міністр внутрішніх справ Матуш Шутай Ешток або держсекретар МЗС Марек Ешток.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела подають C8 як власну дипломатичну ініціативу Зеленського, наголошуючи на масштабі економічного блоку — €40 млрд інвестпортфеля, понад €1 млрд підготовлених угод, енергетична складова і вітрокластер на 1,5 ГВт як крок до зменшення залежності ЄС від російських енергоносіїв. Увагу приділено трьом двостороннім зустрічам як свідченню поліпшення відносин із сусідами, а також приєднанню Польщі до антибалістичної коаліції. Подано й критичний голос: колишній посол Валерій Чалий нагадав, що «Карпатська ініціатива» діє ще з 2006 року і що C8 значною мірою дублює наявні формати, тож безпековим пріоритетом для України радше був би Бухарестський дев'ятий (B9). Окремо відзначено велику присутність урядовців і депутатів у Буковелі під час роботи над дірками в держбюджеті.

У чому розходиться висвітлення

Джерела розходяться щодо того, хто саме представляв Словаччину замість хворого прем'єра Роберта Фіцо: одні називають міністра внутрішніх справ Матуша Шутая Ештока, інші — держсекретаря МЗС Марека Ештока. Також різняться оцінки кількості учасників економічного форуму (близько 500 чи 550 представників бізнесу) і загальної вартості інвестпортфеля (близько 40 млрд євро проти понад 42,5 млрд євро за даними ОП). Сума підписаних угод у Зеленського подана і як 1 млрд євро, і як 1 млрд доларів.

Передумови

«Карпатська ініціатива» як окремий формат співпраці карпатських країн діє з 4 січня 2006 року; до C8 входять переважно ті самі держави (Австрія — новий учасник). Україна з 1996 року є учасником Центральноєвропейської ініціативи, а в «Тримор'ї» — лише асоційованим партнером. Антибалістична коаліцію було запущено в Парижі в липні; до приєднання Польщі вона налічувала Україну, Данію, Францію, Німеччину, Італію, Норвегію, Іспанію, Швецію, Велику Британію та Нідерланди. 17 вересня російський ударний дрон упав біля пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ» на українсько-польському кордоні, а 18 вересня польські аеропорти в Жешуві та Любліні втретє поспіль призупиняли роботу через російські засоби ураження в повітряному просторі над західною Україною.