Зеленський заявив про покращення відносин України з Польщею
17 жовтня президент Володимир Зеленський в аудіокоментарі журналістам заявив, що відносини України та Польщі останнім часом покращилися. Він подякував Польщі, її дипломатичній команді, прем'єр-міністру Дональду Туску та польському народу за підтримку України, назвав Росію спільним ворогом двох країн і наголосив, що Київ і Варшава мають продовжувати зміцнювати зв'язки та вирішувати проблемні питання спокійно. Заява прозвучала після того, як 14 жовтня Зеленський вперше за кілька місяців вилетів у закордонний візит із аеропорту в Жешуві.
Головне
- 17 жовтня Зеленський заявив журналістам в аудіокоментарі про покращення відносин України з Польщею.
- Він подякував Польщі, прем'єр-міністру Дональду Туску та польському народу за підтримку України.
- Президент назвав Росію спільним ворогом і заявив, що Москва стурбована зміцненням союзу Києва та Варшави.
- 14 жовтня Зеленський уперше від початку скандалу навколо Ордена Білого Орла вилетів у закордонну поїздку з аеропорту в Жешуві.
- Під час дипломатичної кризи Зеленський вилітав у закордонні візити з аеропортів Молдови та Румунії, а не з Жешува.
- 15 жовтня у Брюсселі відбулася зустріч Зеленського з Дональдом Туском на саміті ЄС.
Чому це важливо
Заява Зеленського свідчить про помітне потепління у двосторонніх відносинах, які кілька місяців були заморожені через історичні суперечки. Символічне повернення аеропорту Жешува для президентських поїздок, публічна подяка Туску та визнання Росії спільним ворогом змінюють політичну рамку перед самітом ЄС, де від позиції Варшави залежить просування України до вступу. Водночас невирішеними залишаються суперечки щодо вшанування УПА та ОУН, вимоги Варшави щодо ексгумації жертв Волині й нещоданє позбавлення Зеленського Ордена Білого Орла.
Що сталося
17 жовтня президент Володимир Зеленський в аудіокоментарі журналістам заявив, що відносини України та Польщі останнім часом покращилися. Він подякував Польщі, її дипломатичній команді, прем'єр-міністру Дональду Туску та польському народу за підтримку України. Президент наголосив, що спільний ворог двох країн — Росія, і що Москва стурбована зміцненням союзу Києва та Варшави. За його словами, Україна та Польща мають продовжувати зміцнювати відносини та вирішувати проблемні питання спокійно; він висловив упевненість, що навіть дуже складні проблеми буде розв'язано. Запитання журналістів було пов'язане з тим, що 14 жовтня Зеленський уперше від початку скандалу навколо Ордена Білого Орла вилетів у закордонну поїздку з аеропорту в Жешуві (Польща) на зустріч із лідерами ЄС у Брюсселі, де 15 жовтня мав зустріч із Дональдом Туском. Раніше, під час дипломатичної кризи, Зеленський вилітав у закордонні візити переважно з аеропортів Молдови та Румунії.
Як про це пишуть українські джерела
Українські ЗМІ одностайно подають заяву Зеленського як беззаперечне покращення відносин після тривалого охолодження, виносячи на перший план подяку Польщі, Туску та полякам за підтримку України. Наголошується геополітична рамка: Росія як спільний ворог і стурбованість Москви зміцненням київсько-варшавського союзу, а також символічне повернення Жешува як аеропорту вильоту. Частина видань нагадує про нерозв'язані проблеми — позбавлення Ордена Білого Орла, дискусії щодо вшанування УПА та ОУН, загрозу блокування євроінтеграції — щоб показати глибину нещодавньої кризи. У текстах уникається звинувачень на адресу Варшави загалом: напруженість подається як проблема, яку «спокійно» вирішуватимуть між двома країнами.
Передумови
Українсько-польські відносини різко погіршилися наприкінці травня — на початку червня через присвоєння одному з українських підрозділів почесного найменування «Героїв УПА». Президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського Ордена Білого Орла — найвищої польської державної нагороди. У відповідь другому, третій і п'ятий президенти Польщі відмовилися від українських нагород, а польські діячі, своєю чергою, відмовлялися від польських відзнак на знак солідарності. Польський уряд вимагав від України припинити вшанування діячів УПА та ОУН і погрожував заблокувати вступ України до ЄС; МЗС України назвало ці дії «стратегічною помилкою» і заявило, що Київ не дозволить диктувати свою історію. У червні у Гданську відбулася Конференція з відновлення України, на яку Зеленський не поїхав — українську делегацію очолював прем'єр-міністр. 23 серпня Зеленський підписав закон «Про Український національний пантеон», який передбачає вшанування серед інших командувачів УПА; Варшава попереджала, що включення до пантеону Степана Бандери та Романа Шухевича створить великі проблеми на шляху до ЄС. Польська сторона також вимагає ексгумації останків жертв Волинської трагедії 1943–1944 років; українська позиція — що історичні питання мають досліджувати історики, а не політики. Під час кризи Зеленський вилітав у закордонні візити з аеропортів Молдови (7 червня — до Великої Британії через Кишинів) і Румунії; наприкінці липня, повертаючись зі США, він прилетів до Любліна на заплановану зустріч із Дональдом Туском. 14 жовтня Зеленський уперше від початку скандалу вилетів із Жешува, а 15 жовтня у Брюсселі провів зустріч із Дональдом Туском на саміті ЄС. У Польщі протягом року фіксувалося зростання кількості нападів на українських громадян: у першому півріччі 2026 року польська поліція зареєструвала 180 скарг на злочини на ґрунті ненависті проти українців — на понад 30% більше, ніж за той самий період 2025 року.