Координація Європи у відповідь на саботаж у Лейпцигу: Польща підтримала закриття російських установ у Німеччині
Польща підтримала рішення Німеччини закрити російське консульство у Бонні та «Російський дім» у Берліні у відповідь на інцидент із дроном у аеропорту Лейпцига. Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив про це на спільній пресконференції міністрів закордонних справ «Веймарського трикутника» у Веймарі. Польща також викликала посла РФ із заявою про засудження актів державного тероризму. До скоординованої європейської відповіді долучилися Литва, Латвія, Естонія, Велика Британія, Франція, Бельгія, Нідерланди та ЄС.
Головне
- 1 вересня Німеччина офіційно звинуватила Росію у спробі диверсії в аеропорту Лейпцига, де місяць тому виявили дрон із вибухівкою
- Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль оголосив закриття російського консульства у Бонні та «Російського дому» в Берліні
- Польща викликала посла РФ із рішучим засудженням актів державного тероризму з боку Російської Федерації
- Литва, Латвія, Естонія та Велика Британія викликали представників російських посольств на знак солідарності з Німеччиною
- 1 вересня того ж дня ЄС, Франція, Бельгія та Нідерланди також викликали представників російських посольств
- Литва подала дві ноти протесту: через інцидент у Лейпцигу та через атаку на Київ і область 1 вересня, де, за литовськими даними, загинули дванадцять цивільних
Чому це важливо
Ця подія засвідчує скоординовану дипломатичну відповідь Європи на ймовірну російську диверсію на території Німеччини: щонайменше вісім європейських держав та ЄС викликали російських представників, а Німеччина вжила конкретних каральних заходів, закривши російські дипустанови. Риторика польських та естонських офіційних осіб свідчить про подальше загострення оцінок — від «гібридних дій» до «державного тероризму» — і про готовність до жорсткіших кроків. Відповідь також пов'язує гібридні операції в Європі з продовженням війни проти України.
Що сталося
На початку серпня в аеропорту Лейпцига виявили дрон, споряджений вибухівкою. 1 вересня Німеччина офіційно звинуватила Росію у спробі диверсії і в особі міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля оголосила про закриття російського консульства у Бонні та «Російського дому» в Берліні. Того ж дня представників російських посольств викликали ЄС, Франція, Бельгія та Нідерланди. 2 вересня Латвія викликала тимчасового повіреного РФ і вручила ноту протесту через атаку на Лейпциг. 3 вересня у Веймарі на спільній пресконференції «Веймарського трикутника» глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив про підтримку Польщею рішення Німеччини і повідомив, що Польща викликала посла РФ із засудженням актів державного тероризму. Литва, Естонія та Велика Британія також викликали російських дипломатів; Литва передала дві ноти протесту — щодо інциденту в Лейпцигу та щодо удару по Києву й області 1 вересня, де, за литовськими даними, загинули дванадцять цивільних.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела акцентують увагу на широкій європейській дипломатичній мобілізації: Литва, Латвія, Естонія, Велика Британія, Франція, Бельгія, Нідерланди та ЄС долучилися до Польщі у виклику російських дипломатів. Вони виділяють оцінки польських та естонських посадовців, які називають дії Росії державним тероризмом і загрозою європейській і глобальній безпеці, і подають їх як аргумент на користі жорсткіших заходів. Окремо наголошується на зв'язку між диверсією в Лейпцигу та ударами Росії по цивільних в Україні, зокрема про удар 1 вересня по Києву й області.
У чому розходиться висвітлення
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав пожежу на підприємстві з виробництва дронів у Скаржисько-Каменній 30 серпня актом саботажу, тоді як щодо пожежі на підприємстві у Любліні того ж дня версія умисного підпалу на той час не була відкинута — рівень певності щодо двох інцидентів різний.
Передумови
Литовські ноти протесту пов'язали інцидент у Лейпцигу з атаками Росії по цивільних в Україні, зокрема з ударом 1 вересня по Києву й області, де, за литовськими даними, загинули дванадцять цивільних. Раніше прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск характеризував пожежу 30 серпня на підприємстві з виробництва дронів у Скаржисько-Каменній як саботаж, а пожежу того ж дня на підприємстві у Любліні на той час не виключали як умисний підпал. Міністр закордонних справ Польщі Сікорський заявляв, що Росія відмовилася від двосторонньої співпраці з Польщею на користь спроб підкорити Україну.