3 вересня 2026 · Оновлено 3 вересня 2026

Німеччина звинуватила Росію у диверсії в Лейпцигу: вісім країн та ЄС викликали російських дипломатів

Німеччина офіційно звинуватила Росію у спробі диверсії з дроном зі вибухівкою в аеропорту Лейпцига, виявленим близько місяця тому, та оголосила про закриття російського консульства в Бонні й «Російського дому» в Берліні. У відповідь Польща, Литва, Латвія, Естонія, Велика Британія, Франція, Бельгія, Нідерланди та ЄС викликали представників російських посольств. Польща підтримала німецькі заходи, а міністр Радослав Сікорський назвав дії Росії державним тероризмом.

Головне

  • 1 вересня Німеччина офіційно звинуватила Росію у гібридній атаці в аеропорту Лейпцига та анонсувала закриття консульства в Бонні й «Російського дому» в Берліні.
  • Польща підтримала рішення Німеччини і викликала російського посла для висловлення рішучого засудження актів державного тероризму з боку РФ.
  • Литва, Латвія, Естонія та Велика Британія також викликали представників російських посольств на знак солідарності з Німеччиною.
  • Того ж дня ЄС, Франція, Бельгія та Нідерланди викликали представників російських посольств у зв'язку з інцидентом у Лейпцигу.
  • Заяву про підтримку зроблено під час спільної прес-конференції глав МЗС «Веймарського трикутника» (Німеччина, Франція, Польща) у Веймарі.
  • Польський прем'єр Дональд Туск раніше назвав пожежу на підприємстві з виробництва дронів у Скаржисько-Каменній 30 серпня диверсією; версія умисного підпалу підприємства в Любліні того ж дня не відкинута.
  • Литва пов'язала протест із подальшими ударами РФ по Україні, заявивши, що атака на Київ та область 1 вересня забрала життя дванадцяти цивільних.

Чому це важливо

Цей епізод засвідчує скоординовану європейську дипломатичну відповідь на підозрювану російську диверсію на території Німеччини: щонаймення вісім європейських держав та ЄС викликали російських представників, а Німеччина вжила конкретних каральних заходів, закривши російські дипустанови. Публічне називання російських дій державним тероризмом з боку польських та естонських посадовців сигналізує про подальше загострення риторики щодо РФ і поєднує гібридні операції в Європі з повномасштабною війною проти України.

Що сталося

Близько місяця тому в аеропорту Лейпцига було виявлено дрон, споряджений вибухівкою. 1 вересня Німеччина офіційно звинуватила Росію у спробі цієї диверсії та оголосила про закриття російського консульства в Бонні й «Російського дому» в Берліні. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль підтвердив ці заходи під час спільної прес-конференції глав МЗС «Веймарського трикутника» (Німеччина, Франція, Польща) у Веймарі.

У відповідь Польща викликала російського посла і заявила про рішуче засудження «актів державного тероризму» з боку РФ. Литва, Латвія та Естонія викликали представників російських посольств і передали протестні ноти; Велика Британія зробила аналогічний крок на знак солідарності з Німеччиною. Того ж дня представників російських посольств викликали також ЄС, Франція, Бельгія та Нідерланди. Литва пов'язала свій протест із продовженням російських ударів по Україні, зазначивши, що атака на Київ та область 1 вересня забрала життя дванадцяти цивільних.

Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський підтримав німецькі контрзаходи і заявив, що Польща знає, хто стоїть за атаками в Польщі, включно з їхніми іменами та місцями проживання. Він також кваліфікував російські дії як державний тероризм, а не як гібридну війну, і назвав «путінську Росію» однією з найсерйозніших загроз безпеці Європи і світовому порядку. Естонський міністр Маргус Цахкна заявив, що мета Росії — сіяти невпевненість і підривати єдність західних союзників, і підтримав додаткові санкції ЄС.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела наголошують на масштабній європейській дипломатичній мобілізації у відповідь на підозрювану російську диверсію в Лейпцигу. Вони виокремлюють участь Литви, Латвії, Естонії, Великої Британії, Франції, Бельгії, Нідерландів та ЄС, котрі разом із Польщею викликали російських дипломатів. Окремо підкреслюється риторика польських та естонських посадовців, які кваліфікують дії РФ як державний тероризм і загрозу європейській та глобальній безпеці, що подається як обґрунтування жорсткіших заходів. Водночас українські джерела прямо пов'язують лейпцизький інцидент із продовженням російських ударів по цивільних в Україні, зокрема з повідомленнями про загибель дванадцяти осіб у Києві та області 1 вересня, представляючи європейську відповідь у нерозривному зв'язку з ширшою війною проти України.

У чому розходиться висвітлення

Польський прем'єр-міністр Дональд Туск кваліфікував пожежу на підприємстві з виробництва дронів у Скаржисько-Каменній 30 серпня як акт диверсії. Щодо пожежі на підприємстві в Любліні того ж дня версія умисного підпалу наразі не відкинута, що відображає різний рівень впевненості щодо двох інцидентів.

Передумови

Під час заходу «Веймарського трикутника» у Веймарі польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив, що Росія відмовилася від двосторонньої співпраці з Польщею — включно з місцевим прикордонним рухом та діалогом між істориками й представниками місцевого самоврядування — на користь спроб підкорити Україну. Того ж дня Литва передала Москві протестні ноти, пов'язавши лейпцизький інцидент із продовженням ударів РФ по українських цивільних. Раніше, 30 серпня, у Польщі сталися дві пожежі — на підприємстві з виробництва дронів у Скаржисько-Каменній, яку Туск назвав диверсією, та на підприємстві в Любліні, де версія умисного підпалу залишається відкритою.