«Карпатська вісімка»: Україна запустила новий регіональний формат, Угорщина відмовилася приєднатися
Президент Володимир Зеленський 18 вересня оголосив про створення формату «Карпатська вісімка» (C8), який об'єднує Україну з Румунією, Сербією, Польщею, Словаччиною, Чехією, Австрією та ЄС. Перший саміт відбувся 18–19 вересня у Буковелі. Угорщина, попри запрошення, участь не взяла: прем'єр Петер Мадяр 21 вересня в парламенті заявив, що Будапешт не є учасником формату. Це спричинило дипломатичну суперечку з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою.
Головне
- 18 вересня президент Зеленський оголосив про створення формату «Карпатська вісімка» (C8) — Україна, Румунія, Сербія, Польща, Словаччина, Чехія, Австрія, Угорщина та ЄС.
- Перший саміт C8 відбувся 18–19 вересня у Буковелі; підсумкову декларацію підписали Україна, Австрія, Польща, Румунія, Сербія та Словаччина — без Угорщини.
- Угорщину на саміті представляв лише заступник посла / тимчасовий повірений у справах посольства Угорщини в Києві.
- 21 вересня прем'єр Угорщини Петер Мадяр заявив у парламенті, що Угорщина не є учасником C8 і не прийняла запрошення, назвавши причини «поважними», але не уточнивши їх.
- Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав заяви Мадяра «безпідставно конфронтаційними» і провів паралель із політикою його попередника Віктора Орбана.
- На саміті досягнуто домовленостей щодо «Залізничної коаліції» для підтримки Укрзалізниці: $100 млн від Світового банку (грант RELINC/URTF) на вживані локомотиви та €130 млн від ЄБРР у межах UZ Energy на енергостійкість.
- Словаччина заявила про готовність передати Україні три електровози.
- 20 вересня Нафтогаз підписав меморандум з угорською MOL про будівництво нафтопродуктових сховищ на території Угорщини; Мадяр заявив, що MOL діяла без згоди уряду.
- На саміті представлено спільний інвестиційний портфель із ~95 проєктів на ≈€40 млрд, із них ~50 угод на понад €1 млрд готові до підписання.
Чому це важливо
C8 — це ініційований Україною регіональний формат, покликаний закріпити за Києвом роль лідера, а не просто реципієнта євроінтеграційної співпраці у Карпатському регіоні, охоплюючи безпеку, енергетику, логістику та транскордонні проєкти. Відмова Угорщини, попри зміну уряду з Орбана на Мадяра, свідчить про збереження тертя між Будапештом і Києвом та ускладнює презентацію C8 як єдиного регіонального блоку. Водночас саміт дав конкретні результати — «Залізничну коаліцію» для Укрзалізниці, фінансування від Світового банку та ЄБРР і портфель інвестицій на близько €40 млрд. Меморандум Нафтогаз–MOL водночас показує і потенціал транскордонної енергетичної співпраці, і її межі, коли уряд Угорщини відмежовується від угод своєї ж компанії.
Що сталося
18 вересня президент Володимир Зеленський оголосив про створення формату «Карпатська вісімка» (C8), який об'єднує Україну, Румунію, Сербію, Польщу, Словаччину, Чехію, Австрію, Угорщину та ЄС у сферах безпеки, енергетики, логістики, транскордонної економіки та підтримки громад. Перший саміт C8 відбувся 18–19 вересня у Буковелі (за деякими джерелами — 18–20 вересня з включенням Гути в Івано-Франківській області); підсумкову декларацію підписали Україна, Австрія, Польща, Румунія, Сербія та Словаччина, без Угорщини, яку представляв лише заступник посла в Києві. 21 вересня прем'єр Угорщини Петер Мадяр у парламенті заявив, що Будапешт отримав запрошення, але «з поважних причин» не приєднався, і додав, що вважає неприйнятним оголошувати суверенну державу учасником ініціативи без її згоди. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував у X, назвавши заяви Мадяра «безпідставно конфронтаційними» і провівши паралель з політикою Віктора Орбана. На саміті також досягнуто конкретних домовленостей: створення «Залізничної коаліції» для підтримки Укрзалізниці, $100 млн гранту Світового банку (RELINC) на вживані локомотиви, €130 млн від ЄБРР у межах UZ Energy на енергостійкість залізниці та готовність Словаччини передати три електровози. Представлено інвестиційний портфель із близько 95 проєктів на ≈€40 млрд, з яких ~50 угод на понад €1 млрд готові до підписання. 20 вересня Нафтогаз підписав меморандум з угорською MOL про будівництво нафтопродуктових сховищ на території Угорщини, проти чого одразу виступив Мадяр.
Як про це пишуть українські джерела
В українській рамці C8 подається як ініціатива, де Україна виступає ініціатором і лідером регіональної співпраці, а не аплікантом на єврофонди: наголос ставиться на конкретних результатах — «Залізничній коаліції», фінансуванні від Світового банку та ЄБРР для Укрзалізниці, інвестиційному портфелі на ≈€40 млрд. Відмову Угорщини Сибіга прямо пов'язав із «орбанізмом», що продовжує процвітати в Будапешті, протиставляючи це українському курсу на інтеграцію в європейський простір. Меморандум Нафтогаз–MOL подається як приклад прагматичної транскордонної співпраці, навіть попри спротив угорського уряду.
У чому розходиться висвітлення
Дати саміту різняться: більшість джерел називають 18–19 вересня, деякі — 18–20 вересня з включенням Гути в Івано-Франківській області. Формулювання причин відмови Угорщини подають по-різному: «поважні причини» (за версією HVG) або «хороші причини» (за версією LIGA.net). У ранніх повідомленнях 18 вересня Зеленський перелічив Угорщину серед учасників C8, але згодом Будапешт офіційно підтвердив відмову, а підсумкову декларацію Угорщина не підписала — статус країни залишався невизначеним у перших публікаціях.
Передумови
У травні прем'єр-міністром Угорщини замість Віктора Орбана став Петер Мадяр, проте Україна фіксує, що Угорщина не відмовилася від закупівель російських енергоносіїв і продовжує порушувати тему угорської меншини в Закарпатті в контексті євроінтеграції України. Україна вже є учасником форматів «Коаліція охочих» і «Коаліція можливостей»; «Залізнична коаліція» позиціонується як третій, спеціалізований формат підтримки залізниці. За даними міністра інфраструктури Миколи Калашника, з початку повномасштабного вторгнення пошкоджено 533 локомотиви Укрзалізниці та 75 локомотивів приватних промислових підприємств.