h.ua

Опубліковано · Оновлено

У Буковелі відбувся перший саміт «Карпатська вісімка» — Угорщина відмовилась приєднатися

18–19 вересня у Буковелі пройшов перший саміт нового формату «Карпатська вісімка» (C8), який об'єднує Україну, Румунію, Сербію, Польщу, Словаччину, Чехію, Австрію та Угорщину разом із ЄС. Угорщина відхилила запрошення приєднатися; на саміті анонсовано створення «Залізничної коаліції» для підтримки Укрзалізниці, а меморандум Нафтогазу та MOL про нафтобазові сховища спричинив публічну суперечку з Будапештом.

Головне

  • Саміт «Карпатської вісімки» (C8) відбувся у Буковелі 18–19 вересня; формат охоплює Україну, Румунію, Сербію, Польщу, Словаччину, Чехію, Австрію, Угорщину та ЄС.
  • Угорщина відмовилася приєднатися до C8; у парламенті 21 вересня прем'єр Петер Мадяр заявив, що Будапешт отримав запрошення, але відхилив його з не названих ним «поважних причин».
  • На саміті анонсовано «Залізничну коаліцію» для підтримки Укрзалізниці — поряд із «Коаліцією охочих» і «Коаліцією спроможностей».
  • Перший напрямок коаліції — оновлення тягового складу; $100 млн із траст-фонду URTF планують спрямувати на купівлю вживаних локомотивів на зовнішніх ринках.
  • На саміті досягнуто принципової домовленості з ЄБРР про €130 млн у межах UZ Energy на енергостійкість залізниці; угоди планують підписати до кінця вересня.
  • Підсумкову декларацію ухвалили Україна, Австрія, Польща, Румунія, Сербія та Словаччина; Угорщину представляв лише заступник посла у Києві.
  • 20 вересня Нафтогаз повідомив про меморандум з угорською MOL про нафтобазові сховища біля кордону; Мадяр публічно відкинув угоду, заявивши, що MOL діяла без згоди уряду.

Чому це важливо

«Карпатська вісімка» — перша спроба України закріпити багатосторонній регіональний формат співпраці навколо Карпат, що виходить за межі двосторонніх відносин і поєднує економічні, безпекові та логістичні питання. Це перший великий євразійський формат за участю України за нового угорського уряду Петера Мадяра і перша формальна відмова Угорщини від участі в такому форматі. Саміт дав конкретні результати — «Залізничну коаліцію», енергостійкі угоди з ЄБРР та URTF — спрямовані на відновлення пошкодженого війною залізничного господарства. Водночас меморандум Нафтогазу та MOL спричинив публічний конфлікт із Будапештом, показавши, що навіть після зміни влади в Угорщині україно-угорські відносини залишаються мінливими.

Що сталося

18 вересня президент Володимир Зеленський оголосив новий міжнародний формат «Карпатська вісімка» (C8), що об'єднує Україну з Румунією, Сербією, Польщею, Словаччиною, Чехією, Австрією та Угорщиною разом із ЄС у сферах безпеки, енергетики, логістики, транскордонного економічного співробітництва та підтримки громад. 18–19 вересня у Буковелі відбувся перший саміт C8 за участі президента, керівництва Офісу президента, практично всього українського уряду, міжнародних партнерів із зазначених семи країн та українського й іноземного бізнесу. Угорщина відхилила запрошення приєднатися до формату; у парламенті 21 вересня прем'єр Петер Мадяр підтвердив відмову, пославшись на не названі «поважні причини», а фізично Угорщину на саміті представляв лише заступник посла в Києві. На саміті анонсовано «Залізничну коаліцію» для підтримки Укрзалізниці — поряд із уже наявними «Коаліцією охочих» і «Коаліцією спроможностей»; першим напрямком її роботи є оновлення тягового складу, на яке з траст-фонду URTF планують спрямувати близько $100 млн для купівлі вживаних локомотивів на зовнішніх ринках. Також досягнуто принципової домовленості з ЄБРР про €130 млн у межах UZ Energy на критичні потреби й енергостійкість залізниці; угоди планують підписати до кінця вересня. За словами міністра відновлення Миколи Калашника, від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено 533 локомотиви Укрзалізниці та 75 локомотивів приватних промислових підприємств. На завершення саміту підсумкову декларацію ухвалили Україна, Австрія, Польща, Румунія, Сербія та Словаччина. 20 вересня Нафтогаз оголосив меморандум із угорською MOL про будівництво нафтобазових сховищ біля кордону на угорській території, укладений на Карпатському економічному форумі в межах C8; того ж дня Мадяр публічно відкинув угоду, заявивши, що MOL діяла без згоди уряду, і надіслав SMS гендиректору MOL Жолту Хернаді з вимогою ставитися до держави як до власника 25% акцій.

Як про це пишуть українські джерела

Українські медіа підкреслюють масштаб саміту — як практично повний склад уряду плюс міжнародні партнери й бізнес — і подають C8 як ініційований Україною регіональний формат, у якому Київ виступає ініціатором, а не аплікантом на кошти ЄС. На перший план виносять конкретні економічні результати: «Залізничну коаліцію», $100 млн із URTF на локомотиви, €130 млн від ЄБРР у межах UZ Energy, а також озвучену під час економічної частини саміту цифру в €1 млрд підготовлених інвестиційних і торговельних угод. Відсутність Угорщини подають як процедурну деталь, а не як удар по формату; меморандум Нафтогазу з MOL представлено як позитивний економічний результат. Результати саміту вписують у мову воєнної стійкості: пошкоджені локомотиви (533 і 75), енергостійкість залізниці, потреба у транскордонній і громадській підтримці.

У чому розходиться висвітлення

Рівень представленості Угорщини: прем'єр Петер Мадяр заявив, що Угорщина отримала й відхилила запрошення до C8, назвавши невизначені «поважні причини»; при цьому угорські медіа та організатори саміту перелічували Угорщину серед країн-учасниць і партнерів, а фізично країну представляв лише заступник посла в Києві. Меморандум Нафтогазу та MOL про нафтобазові сховища: українська сторона та Нафтогаз описують його як реальну домовленість, укладену на Карпатському економічному форумі; Петер Мадяр публічно відкинув угоду, стверджуючи, що MOL діяла без згоди уряду і що жодного українського нафтового сховища в Угорщині не буде.

Передумови

Українська залізниця від початку повномасштабного вторгнення є логістичною артерією війни; за словами міністра відновлення Миколи Калашника, пошкоджено 533 локомотиви Укрзалізниці та 75 локомотивів приватних промислових підприємств. C8 долучається до інших міжнародних форматів за участю України — «Коаліції охочих» і «Коаліції спроможностей» — а нова «Залізнична коаліція» стає третьою в цьому ряду. У травні 2025 року в Угорщині змінилася влада: Петер Мадяр замінив проросійського Віктора Орбана на посаді прем'єр-міністра. При цьому Угорщина продовжує купувати російські енергоносії та порушує питання прав угорців Закарпаття в контексті євроінтеграції України; міністр економіки та енергетики Угорщини заявив, що країна може задовольняти потреби в газі без російських постачань до жовтня 2027 року і веде переговори про нові маршрути імпорту й закупівлі ЗПГ.