Палата представників США готується до голосування за санкційний законопроєкт Грема-Блюменталя наступного тижня
Палата представників США має проголосувати наступного тижня щодо законопроєкту про санкції проти Росії (та Ірану), відомого як «Акт Грема про санкції проти Росії та Ірану» (H.R. 5334). Документ передбачає мита до 100% на п'ятьох найбільших покупців російських енергоносіїв та до 500% на товари з РФ, а також обов'язкові санкції проти російського керівництва, енергетики, оборонної промисловості та «тіньового флоту». Після смерті головного співавтора Ліндсі Грема 12 липня підтримка законопроєкту в Палаті слабшає, а демократи та частина республіканців виступають проти розширення тарифних повноважень президента.
Головне
- Палата представників США розгляне законопроєкт H.R. 5334 наступного тижня; Комітет із правил призначив засідання на післяобідній час 14 вересня.
- Документ дозволяє запроваджувати мита до 100% на п'ятьох найбільших покупців російської нафти й газу та на п'ятьох найбільших країн, що допомагають РФ обходити енергетичні санкції; також передбачено мита до 500% на товари, що імпортуються безпосередньо з Росії.
- Законопроєкт запроваджує обов'язкові санкції проти російського керівництва, енергетичного сектору, оборонної промисловості та так званого тіньового флоту.
- Сенат ухвалив документ 7 серпня 2026 року — 86 голосів «за» та 11 «проти» (за іншою версією джерел — 86 проти 12, 28 липня).
- Сенатор Ліндсі Грем, головний співавтор законопроєкту, помер 12 липня 2026 року, через два дні після оголошення в Києві про домовленість із Білим домом щодо оновленої версії.
- Лідер меншості Гекім Джеффріс та інші демократи (Грегорі Мікс, Річард Ніл, Дон Бейєр, а також сенатори Рон Вайден і Елізабет Воррен) виступають проти, побоюючись надмірних тарифних повноважень Трампа.
- Торгова палата США та бізнес-асоціації закликали вилучити тарифні положення та зосередитися на адресних санкціях і дипломатії з країнами-імпортерами російської енергії.
Чому це важливо
Ухвалення документа стало б суттєвим посиленням тиску США на Москву: санкції охопили б російське керівництво, енергетику, оборонну промисловість і тіньовий флот, а 100%-ві мита лягли б на п'ятьох найбільших покупців російських енергоносіїв (зокрема Китай, Індію, Туреччину). Провал або суттєве послаблення законопроєкту, навпаки, знизить важелі України напередодні можливих переговорів і продемонструє розбіжності всередині американського Конгресу щодо підтримки Києва.
Що сталося
Палата представників США включила до порядку денного голосування на наступний тиждень санкційний законопроєкт Грема-Блюменталя (H.R. 5334), який Комітет із правил має розглянути 14 вересня. Документ, співавторами якого у Сенаті виступили Ліндсі Грем і Річард Блюменталь, уже пройшов Сенат у серпні та передбачає обов'язкові санкції проти російського керівництва, енергетичного сектору, оборонної промисловості й тіньового флоту, а також дозволяє запроваджувати мита до 100% на п'ятьох найбільших покупців російської нафти й газу і мита до 500% на товари, що імпортуються з Росії.
Після раптової смерті Грема 12 липня 2026 року — лише через два дні після його заяви в Києві про домовленість із Білим домом щодо оновленої версії — підтримка законопроєкту в Палаті слабшає. Лідер демократичної меншості Гекім Джеффріс разом із Грегорі Міксом, Річардом Нілом, Доном Бейєром, а також сенаторами Роном Вайденом та Елізабет Воррен виступають проти, наполягаючи, що Трамп уже має достатні повноваження для запровадження санкцій і що Конгрес не повинен розширювати його тарифні повноваження. Торгова палата США звернулася до керівництва Палати з проханням прибрати тарифні норми й зосередитися на адресних санкціях і дипломатії з країнами-імпортерами. Спікер Палати Майк Джонсон раніше вказував, що законопроєкт може «застрягнути» принаймні до проміжних виборів 3 листопада.
Водночас 9 вересня президент Дональд Трамп позитивно відгукнувся про недавню розмову з Володимиром Путіним, заявивши, що Путін нібито хоче досягти домовленості. Президент України Володимир Зеленський, виступаючи на Ялтинській європейській стратегії, закликав Конгрес невідкладно ухвалити документ.
Як про це пишуть українські джерела
Усі п'ять джерел, на яких базується синтез, — українськомовні медіа, що подають голосування в Палаті як ключовий момент для України. Наголошується, що законопроєкт передбачає масштабні санкції проти російської енергетики, оборонної промисловості й тіньового флоту. Українські медіа виокремлюють голоси, сприятливі для Києва: заклик Зеленського ухвалити документ негайно, публічне звернення сенатора-демократа Джин Шейнін та оцінку неназваного європейського чиновника, який назвав законопроєкт важливим політичним і символічним сигналом підтримки України, попри внутрішньоамериканський спротив.
У чому розходиться висвітлення
Джерела розходяться щодо дати й підсумків голосування в Сенаті: одне джерело вказує на 7 серпня з рахунком 86 «за» і 11 «проти», інше — на 28 липня з рахунком 86 «за» і 12 «проти».
Передумови
Законопроєкт було внесено до Сенату США на початку квітня 2025 року; раніша версія передбачала 500%-ве мито на імпорт із країн, які продовжують купувати російську енергію. 10 липня 2026 року Грем на пресконференції в Києві оголосив про домовленість із Білим домом щодо оновленого тексту; 12 липня він раптово помер. Сенат схвалив документ 7 серпня 2026 року (86 проти 11). Серед найбільших покупців російських нафтопродуктів — Китай, Індія та Туреччина. У червні 2025 року The Wall Street Journal повідомляла, що адміністрація Трампа тиснула на Грема з метою пом'якшити законопроєкт; Politico 31 серпня писала, що документ може не набрати голосів у Палаті через міжпартійні розбіжності.