Закон про «пекельні санкції» проти Росії: що підписав Трамп і як реагує Україна
Президент Дональд Трамп підписав закон, ініційований сенатором Ліндсі Гремом, який кодифікує американські санкції проти Росії у сферах енергетики, тіньового флоту, фінансів, ВПК та обходу обмежень. Закон передбачає мита до 500% на російські товари та до 100% на товари з третіх країн, а Україна вже передала США конкретні пропозиції щодо його реалізації.
Головне
- Трамп підписав закон близько тижня тому до публікації; ініціатором був сенатор Ліндсі Грем, документ ухвалили обидві палати Конгресу.
- Закон кодифікує санкції у пʼяти сферах: енергетика, тіньовий флот, фінансовий сектор, постачання для ВПК РФ та механізми обходу санкцій.
- Мита до 500% на російські товари та до 100% на товари з третіх країн, які купують значні обсяги російських нафти чи газу або сприяють обходу санкцій.
- Адміністрація США має виконати передбачені законом дії до 18 жовтня.
- Закон містить «waiver»-механізм, що дозволяє президенту не застосовувати окремі положення з міркувань національних інтересів — позиція адміністрації щодо повного виконання ще не до кінця зрозуміла.
- Україна вже передала американській стороні конкретні пропозиції, зокрема списки трейдерів, танкерів і капітанів, а також дані про компанії, маршрути та посередників, через які РФ отримує технології для ВПК.
- Санкції тепер мають силу закону і можуть бути повністю зняті лише після підписання Росією мирної угоди, прийнятої незалежним урядом України, і припинення бойових дій.
Чому це важливо
Закон фактично переводить американські санкції проти Росії з виконавчого рівня на рівень закону: тепер їх не можна скасувати рішенням Білого дому. Водночас запроваджуються безпрецедентні тарифи — до 500% на російські товари та до 100% на товари країн, які допомагають Росії обходити обмеження, — і встановлюється конкретний дедлайн (18 жовтня) для дій адміністрації. Для України це інструмент посилення тиску на Москву та її партнерів у Китаї, Індії, ОАЕ, Туреччині, Центральній Азії та Гонконгу.
Що сталося
Президент Дональд Трамп підписав закон, відомий як «пекельні санкції», ініціатором якого виступив сенатор Ліндсі Грем; документ пройшов обидві палати Конгресу. Закон кодифікує санкції проти Росії за пʼятьма напрямками: енергетика, тіньовий флот, фінансовий сектор, постачання для російського ВПК та механізми обходу обмежень. Передбачені мита до 500% на російські товари та до 100% на товари з третіх країн, які купують значні обсяги російської нафти чи газу або сприяють обходу санкцій. Раніше чинні санкції могли бути скасовані рішенням адміністрації; тепер вони мають силу закону і можуть бути повністю зняті лише після підписання Росією мирної угоди, прийнятої незалежним урядом України, та припинення бойових дій. Закон також розширює периметр санкцій на іноземних постачальників, банки, фінансових посередників та учасників операцій з цифровими активами. До 18 жовтня адміністрація США має виконати передбачені законом дії. Стаття з аналізом закону підготовлена Владиславом Власюком, уповноваженим президента України з питань санкційної політики. Україна вже передала США конкретні пропозиції за всіма ключовими напрямками — включно зі списками трейдерів, танкерів, капітанів, а також даними про компанії, маршрути та посередників, через які Росія отримує технології для ВПК.
Як про це пишуть українські джерела
Україна розглядає закон як основу для спільної роботи зі США. Київ уже передав американській стороні конкретні пропозиції за всіма кодифікованими напрямками: енергетика, тіньовий флот, фінансовий сектор, постачання для російського ВПК і механізми обходу. Серед пріоритетів — трейдери, які перебрали на себе значну частку російського експорту, включно зі списками танкерів і капітанів, які вже передані партнерам. Україна також активно комунікує з Конгресом, передусім із Сенатом, аби спільно закликати Білий дім не затримувати застосування закону. Водночас у Києві визнають, що позиція адміністрації щодо повного виконання закону поки не до кінця зрозуміла, зважаючи на наявність «waiver»-механізму, який залишає за президентом значну дискрецію.
Передумови
Санкції проти Росії у сфері енергетики посилювалися поетапно: у лютому 2026 року, після обмежень проти «Роснефті» та «Лукойлу», експортні доходи РФ від нафти становили $9,75 млрд, а фізичний експорт впав до приблизно 6,6 млн барелів на добу, при цьому Росія частково переорієнтувала торгівлю на раніше не санкціонованих учасників. Москва продовжує отримувати критичні технології та компоненти через треті країни, зокрема з використанням банків в ОАЕ, Туреччині, Центральній Азії та Гонконгу. Китай та Індія — як ключові покупці російських енергоносіїв — різко відреагували на новий закон. Новий акт кодифікує всі чинні санкції, позбавляючи президента можливості скасовувати їх в односторонньому порядку, але водночас залишає «waiver»-механізм, який дозволяє не застосовувати окремі положення з міркувань національних інтересів.