США планують тристоронню зустріч Україна — Росія у жовтні в Абу-Дабі
США готують на жовтень зустріч представників України та Росії в Абу-Дабі для обговорення обмеженого припинення вогню, зокрема взаємної відмови від ударів по енергетичній інфраструктурі. Окремо з посередництвом Єгипту можлива домовленість щодо безпеки зернових перевезень у Чорному морі. Інформацію оприлюднило видання The Atlantic із посиланням на українських переговірників.
Головне
- США планують організувати у жовтні тристоронню зустріч Україна — Росія, найімовірніше в Абу-Дабі.
- Повідомлення про підготовку зустрічі опублікувало The Atlantic із посиланням на українських переговірників.
- Ймовірна тема — взаємна відмова від ударів по енергооб'єктах, зокрема електростанціях і НПЗ.
- Окремо за посередництва Єгипту обговорюють домовленість щодо безпеки вантажних суден із зерном у Чорному морі.
- 14 вересня Трамп заявив, що Україна та РФ погодилися не бити по енергооб'єктах; Зеленський назвав це умовою, а не угодою.
- 24 вересня ЗМІ повідомляли про заплановану на цей день зустріч — Офіс президента інформацію не підтвердив.
- Спецпосланник Джон Коул пропонує схему: звільнення Росією політв'язнів в обмін на послаблення санкцій США; Україна виступає проти.
Чому це важливо
Абу-Дабі може стати першим відомим тристороннім майданчиком США — Україна — Росія, присвяченим частковому припиненню вогню. Від взаємної відмови від ударів по енергетиці напряму залежить гуманітарна ситуація в Україні взимку. Водночас США розглядають можливість розміну санкцій в обмін на звільнення політв'язнів — ініціативу, проти якої виступає Київ. Окрема єгипетська медіація щодо чорноморського зернового коридору стосується продовольчої безпеки Близького Сходу й Африки.
Що сталося
За даними The Atlantic, які цитують українських переговірників, США готують на жовтень тристоронню зустріч України та Росії в Абу-Дабі для обговорення обмеженого припинення вогню. Головна тема — взаємна відмова від ударів по енергетичній інфраструктурі, включно з електростанціями та нафтопереробними заводами. Паралельно за посередництва Єгипту опрацьовують окрему домовленість про безпеку вантажних суден у Чорному морі, що перевозять зерно на ринки Близького Сходу та Африки. Американська сторона на чолі зі спецпосланниками Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером просуває поетапний підхід: спочатку вузькі категорійні угоди, які можуть стати основою ширшого перемир'я. США прагнуть якнайшвидше організувати зустріч Трампа, Зеленського та Путіна і вже запросили Путіна на саміт G20 у Маямі в грудні; свою готовність взяти участь у тристоронньому саміті підтвердив Зеленський.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела наголошують на опозиції Києва будь-якому послабленню санкцій проти Росії до завершення війни. Зеленський, за словами одного з його близьких помічників, готовий брати участь у тристоронньому саміті незалежно від місця та формату, але має намір блокувати кроки до розміну санкцій. Українські переговірники попереджають, що відновлення західної торгівлі з Росією дасть Москві додаткові ресурси для продовження бойових дій. У Києві також не очікують серйозних мирних переговорів з боку Путіна щонайменше до весни і фіксують накопичення Росією ракет для ударів цієї зими.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародне висвітлення зосереджується на провідній ролі США в дипломатичному треку — Віткофф, Кушнер, Коул і Трамп виступають як рушії процесу. Наратив спирається насамперед на матеріал The Atlantic і акцентує увагу на схемі «політв'язні в обмін на санкції» з урахуванням білоруського прецеденту (звільнення близько 500 політв'язнів в обмін на часткове послаблення санкцій і початок переговорів щодо закупівлі білоруського калію). The Atlantic також зазначає, що подібна схема може відкрити простір для американсько-російських угод щодо нафти, дизпального, рідкісноземельних металів та інших товарів ще до кінця війни.
У чому розходиться висвітлення
Трамп 14 вересня стверджував, що Україна та Росія вже погодилися не бити по енергооб'єктах одна одної; Зеленський подав це як умовну пропозицію України, яка залежить від гарантій партнерів щодо припинення російських ударів, а запланована на 24 вересня зустріч не була підтверджена Офісом президента. Окрім того, The Atlantic описує американську логіку поетапного врегулювання з можливим розмінуванням санкцій в обмін на звільнення політв'язнів, тоді як українські переговірники в тому ж матеріалі виступають проти послаблення санкцій до кінця війни й попереджають, що відновлення західної торгівлі посилить ресурсну базу Москви.
Передумови
Підхід США передбачає поетапне скорочення бойових дій: спочатку обмежені домовленості щодо окремих типів ударів, які згодом можуть стати основою ширшого примир'я. Спецпосланник Джон Коул раніше застосовував схему «політв'язні в обмін на санкції» щодо Білорусі — США домоглися звільнення близько 500 політв'язнів, натомість послабили частину санкцій і почали працювати над угодою щодо закупівлі білоруського калію. 14 вересня Трамп публічно заявив про нібито досягнуту домовленість щодо енергооб'єктів; Зеленський представив це як умовну ініціативу. 24 вересня ЗМІ повідомляли про заплановану на цей день зустріч, яку Офіс президента не підтвердив. За даними джерел, Путін, схоже, був радий прийняти Віткоффа та Кушнера в Кремлі цього місяця, але не демонстрував бажання зустрічатися із Зеленським. У вересні FT із посиланням на джерела писало, що Путін не хоче енергетичного перемир'я до зими, щоб тиснути на Київ. В українському уряді не очікують серйозних мирних переговорів з боку Путіна щонайменше до весни; за даними джерел, Росія накопичує ракети для ударів цієї зими.