51 країна закликала Росію погодитися на повне і безумовне припинення вогню

Чому це важливо

Спільна заява формалізує позицію України як прихильника безумовного припинення вогню і створює дипломатичний тиск на Росію, аби вона відповіла взаємністю. Водночас документ демонструє широку міжнародну підтримку української позиції в ООН, хоча Сполучені Штати до нього не приєдналися. Підписанти пов'язали заклик до припинення вогню з конкретними гуманітарними вимогами: поверненням депортованих українських цивільних, передусім дітей, і повним обміном полоненими, а також зафіксували стурбованість ударами Росії по цивільній інфраструктурі та ситуацією в Чорному морі, що впливає на глобальну продовольчу безпеку.

Що сталося

23 вересня, напередодні засідання Ради Безпеки ООН і в межах Тижня високого рівня 81-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, 51 держава-член ООН оприлюднила спільну заяву із закликом до Росії погодитися на повне, негайне та безумовне припинення вогню й долучитися до змістовних мирних переговорів заради справедливого і тривалого миру. Україна, як зазначається в заяві, вже погодилася на таке припинення вогню ще в березні 2025 року. Заяву представили міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас; її опублікував МЗС України. Сполучені Штати до спільної заяви не приєдналися.

Підписанти закликали Росію негайно, безпечно і безумовно повернути всіх довільно затриманих, примусово переміщених або депортованих українських цивільних, насамперед дітей, а також забезпечити повне повернення українських полонених і інтернованих осіб як важливий захід зміцнення довіри. У заяві висловлено глибоке занепокоєння ескалацією російських ударів по цивільних і цивільній інфраструктурі та зростанням цивільних втрат в Україні в останні місяці. Також порушено питання атак у Чорному морі, перешкоджання російською стороною українському експорту зерна і загроз для глобальної продовольчої безпеки; підписанти підтримали зусилля щодо укладення чорноморської угоди для забезпечення свободи судноплавства і захисту критичної інфраструктури.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела подають подію як дипломатичну ініціативу, очолювану Україною: наголошується, що Україна вже погодилася на повне і безумовне припинення вогню, а тепер веде широку кампанію, аби тиснути на Росію. Окрема увага приділяється гуманітарним вимогам — поверненню цивільних, особливо дітей, і повному обміну полоненими. Українські медіа наголошують, що заяву оприлюднили через МЗС України і що її представили міністр закордонних справ Андрій Сибіга разом з Каєю Каллас, підкреслюючи таким чином дипломатичну суб'єктність Києва.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Єдине доступне міжнародне (азербайджанське англомовне агенство) джерело фокусується на багатосторонній дипломатичній дії в ООН: 51 держава-член закликає Росію погодитися на безумовне припинення вогню після того, як Україна, за твердженням заяви, вже це зробила. Така рамка підкреслює інституційний вимір події — тиск через Генасамблею ООН і Раду Безпеки — і менше уваги приділяє гуманітарним деталям чи ролі окремих українських посадовців.

У чому розходиться висвітлення

Кількість держав, які підтримали спільне звернення, подається у джерелах неоднозначно: 51 держава-член ООН, 50 держав плюс Європейський Союз, 49 держав плюс Україна і ЄС, або «понад 50». Крім того, одне з джерел включає Панаму до переліку підписантів, тоді як зведений список в іншому джерелі Панами не містить.

Передумови

Заяву було оприлюднено 23 вересня напередодні засідання Ради Безпеки ООН і під час Тижня високого рівня 81-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку. Україна наголошує, що вже погодилася на повне і безумовне припинення вогню ще в березні 2025 року. Напередодні, 22 вересня, президент США Дональд Трамп публічно закликав російського лідера Володимира Путіна завершити війну проти України, а президент України Володимир Зеленський провів переговори з Трампом у рамках Генасамблеї ООН.