Львівська облрада проголосувала за «рік УПА, Шухевича та Ольжича» у 2027 році

Чому це важливо

Рішення Львівської облради загострило давню суперечку між Україною та Польщею довкола історичної пам'яті про УПА та ОУН, яка вже ускладнювала двосторонні відносини після травневого присвоєння військовій частині почесної назви «Героїв УПА». Польська сторона попри запевнення представників президента відреагувала жорстко — аж до внесення ініціатора рішення до списку небажаних осіб. Для Києва це ускладнює і без того чутливий діалог напередодні євроінтеграційних процесів.

Що сталося

20 жовтня на пленарному засіданні Львівська обласна рада ухвалила рішення проголосити 2027 рік на території області роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та поета і діяча ОУН Олега Ольжича. Рішення приурочене до 120-річчя з дня народження Шухевича та Ольжича і 85-річчя створення УПА. Ініціатором виступив голова комісії з питань культури та інформаційної політики облради Святослав Шеремета, який під час сесії назвав відзначених осіб «нашою історією, нашими героями». Під час засідання депутати не консультувалися з МЗС чи іншими центральними органами влади щодо можливих наслідків для відносин із Польщею.

Пізно ввечері 20 жовтня допис про ухвалене рішення та саме рішення зникли з офіційного сайту й соцмереж Львівської облради. За словами заступника міністра закордонних справ Польщі Марціна Босацького, представники президента Володимира Зеленського запевнили польську сторону, що рішення не набуде чинності. Попри це міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підписав розпорядження про внесення Шеремети до списку небажаних осіб у Польщі, а міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш назвав рішення «неприйнятним». Прем'єр-міністр Дональд Туск охарактеризував його як нерозумне і таке, що шкодить Україні. МЗС України назвало рішення контрпродуктивним для розбудови двосторонніх відносин і закликало Польщу утриматися від різких кроків.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела підкреслюють, що рішення ухвалене на регіональному рівні органом місцевого самоврядування без консультацій із МЗС чи іншими центральними органами влади, і нагадують, що депутати облради не підпорядковуються Верховній Раді, Кабміну чи президенту. МЗС України заявило, що політичні рішення органів місцевого самоврядування не мають шкодити національним інтересам, особливо у сфері безпеки та євроінтеграції, і назвало рішення контрпродуктивним. Прихильники ініціативи, зокрема сам Шеремета, наголошували, що йдеться про вшанування постатей українського визвольного руху і що рішення не спрямоване проти Польщі. Деякі коментатори (наприклад, Володимир В'ятрович) нагадали, що аналогічні рішення про рік УПА чи Шухевича ухвалювалися і раніше — у 2006, 2017 та 2022 роках, зокрема Львівською, Тернопільською та Волинською облрадами.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Польські джерела зосереджуються на історичному контексті — зокрема на подіях липня 1943 року на Волині, які Польща кваліфікує як геноцид. Міністр оборони Косіняк-Камиш назвав рішення «неприйнятним» і таким, що не будує взаємної довіри, а поглиблює розколи; заступник глави МЗС Босацький оцінив його як провокаційне і таке, що «ніби ухвалене агентами Росії», наголосивши, що представники президента Зеленського пообіцяли не надавати йому чинності. Прем'єр Туск попередив, що такі кроки шкодять Україні і можуть стати додатковим аргументом для опонентів її вступу до ЄС. Міністр Сікорський підписав розпорядження про внесення Шеремети до списку небажаних осіб. Міжнародне висвітлення також відзначає швидке видалення рішення з офіційних ресурсів Львівської облради та ризик подальшого погіршення двосторонніх відносин.

У чому розходиться висвітлення

Позиції сторін різко розходяться: Польща — від прем'єра до МЗС і Міноборони — кваліфікує рішення як провокаційне, шкідливе для двосторонніх відносин і таким, що суперечить європейським цінностям; натомість ініціатор рішення Шеремета і його прихильники в Україні наголошують, що йдеться про вшанування українського визвольного руху і що рішення не спрямоване проти Польщі. Окрім того, польська сторона стверджує, що запевнення від представників Зеленського гарантують ненабрання рішенням чинності, тоді як формально Львівська облрада його ухвалила, хоча пізно ввечері публікацію було видалено з сайту й соцмереж.

Передумови

Питання історичної пам'яті про УПА та ОУН залишається одним із найчутливіших у двосторонньому порядку денному України та Польщі. Польща кваліфікує злочини проти польського населення як геноцид, тоді як значна частина українських істориків і політиків розглядає їх у ширшому контексті польсько-українського конфлікту з відповідальністю обох сторін. У травні президент Зеленський підписав указ про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесної назви на честь героїв УПА, після чого президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого Орла; пізніше обидві сторони працювали над відновленням діалогу, зокрема під час зустрічей у Любліні та на саміті ЄС. Львівська облрада й раніше ухвалювала рішення про рік Шухевича (2006, 2017) та рік УПА (2022). Святослав Шеремета, ініціатор рішення про 2027 рік, у 2018 році вже отримував річну заборону на в'їзд до Польщі через обмеження Інституту національної пам'яті на пошуки й ексгумації останків польських жертв.