Львівська облрада оголосила 2027 рік роком УПА, Шухевича та Ольжича: Польща відреагувала різко

Чому це важливо

Рішення Львівської облради заново відкрило давню польсько-українську суперечку про історичну пам'ять, пов'язану з УПА та подіями на Волині 1943 року, — через кілька днів після того, як обидві сторони говорили про прогрес у діалозі. Польські посадовці публічно розкритикували рішення, а глава МЗС Польщі ініціював внесення автора ідеї до списку небажаних осіб, що стало відчутною дипломатичною ескалацією. МЗС України публічно дистанціювалося від рішення і закликало Варшаву утриматися від «різких кроків», наголосивши на пріоритетності відносин із Польщею в умовах російської агресії. Прем'єр Туск попередив, що такі кроки можуть дати противникам євроінтеграції України додатковий аргумент.

Що сталося

20 жовтня на пленарному засіданні Львівська обласна рада проголосувала за проголошення 2027 року на території області роком Української повстанської армії, її командира Романа Шухевича та поета й діяча ОУН Олега Ольжича. Рішення приурочене до 120-річчя від дня народження Шухевича й Ольжича та 85-річчя створення УПА. Ініціатором виступив депутат облради, голова комітету з питань культури Святослав Шеремета, який під час сесії захищав рішення, назвавши вшанованих постатей «нашою історією і нашими героями». Ввечері 20 жовтня публікація про рішення та саме рішення були видалені з офіційного сайту й соцмереж Львівської облради.

Рішення викликало різку реакцію польської сторони. Генконсульство Польщі у Львові заявило, що глорифікація УПА та «злочинних постатей» суперечить європейським цінностям і стратегічному характеру польсько-українських відносин. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш назвав рішення «неприйнятним», прем'єр Дональд Туск — «нерозумним» і «самогубною тактикою», яка шкодить Україні та може дати противникам її євроінтеграції додатковий аргумент. Міністр закордонних справ Радослав Сікорський підписав клопотання про внесення Шеремети до списку небажаних осіб у Польщі, а заступник глави МЗС Марцін Босацький заявив, що представники президента Володимира Зеленського запевнили Варшаву: рішення не набуде чинності.

МЗС України назвало рішення контрпродуктивним для розбудови українсько-польських відносин і нагадало, що депутати облрад є виборними посадовцями, не підпорядкованими Верховній Раді, Кабміну чи президенту, й не консультувалися з МЗС перед голосуванням. Водночас відомство закликало Польщу утриматися від «різких кроків», які можуть завадити нормалізації двосторонніх відносин, і підтвердило готовність вирішувати проблемні питання дипломатичними каналами.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела значну увагу приділяють заяві МЗС, яка дистанціюється від рішення Львівської облради і підкреслює, що воно ухвалене на регіональному рівні без консультацій із центральними органами влади. Українські медіа також виокремлюють запевнення представників президента Зеленського про те, що рішення не набуде чинності, та коментар Шеремети, який представив ухвалене рішення як вшанування українських визвольних діячів, а не як акт, спрямований проти Польщі. Кілька видань нагадують, що подібні рішення про оголошення років УПА чи Шухевича ухвалювалися обласними радами Львівщини, Тернопільщини, Рівненщини й Волині у 2006, 2007 та 2017 роках, локалізуючи відповідальність за поточний крок.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Польськомовні та інші міжнародні джерела зосереджуються на найгучніших польських реакціях: підписанні Сікорським клопотання про внесення Шеремети до списку небажаних осіб, оцінці Туска як «самогубної тактики» та вердикті Косіняк-Камиша «неприйнятно». Міжнародна преса виводить подію в контекст історичного примирення, цитуючи оцінку польських істориків про скоординовані атаки UPA на близько 150 польських населених пунктів на Волині в липні 1943 року та кваліфікацію Польщею цих подій як геноциду. Поза Україною наголошують, що голосування у Львові сталося незадовго після травневого указу Зеленського про присвоєння одному з підрозділів ЗСУ почесного найменування «Героїв УПА» та позбавлення Польщею нагороди президента України, і розглядають його як новий удар по крихкому відновленню двосторонніх відносин.

У чому розходиться висвітлення

За даними «Європейської правди», джерело в українському уряді повідомило, що Польща призупинила постачання великого пакета військової допомоги Україні у зв'язку з рішенням Львівської облради. Міноборони Польщі, за свідченням «Детектора медіа» та ZN.UA, пулічно заперечило будь-яке призупинення, назвавши такі повідомлення неправдивими.

Передумови

Українсько-польські відносини вже зазнали серйозного удару в травні, коли президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння одному з підрозділів ЗСУ почесного найменування «Героїв УПА»: Польща відреагувала різко, а польський Інститут національної пам'яті та офіційні особи кваліфікували події на Волині 1943 року як геноцид. Тоді президент Польщі Кароль Навроцький ініціював позбавлення Зеленського ордена Білого Орла, а МЗС України назвало відповідь Варшави «стратегічною помилкою». У липні, за повідомленнями джерел, Зеленський і Туск провели переговори в Любліні для відновлення відносин, а 19 жовтня заступник керівника Офісу президента Ірина Верещук заявила про поступ у діалозі з Польщею щодо історичної пам'яті.

В українській історичній пам'яті ОУН і УПА часто постають як символи боротьби за незалежність та післявоєнного опору СРСР, і попередні обласні ради Львівщини, Тернопільщини, Рівненщини й Волині вже ухвалювали рішення про оголошення років Шухевича чи УПА. МЗС України наголошувало, що депутати облрад є виборними посадовцями, не підпорядкованими центральній владі, і водночас відзначало суттєвий прогрес у стратегічному партнерстві з Польщею, зокрема в пошуково-ексгумаційних роботах, історичному діалозі та оборонній співпраці.