Верховна Рада підтримала приєднання України до SEPA в першому читанні
Верховна Рада 10 листопада 2026 року ухвалила в першому читанні законопроєкт №14327 про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро. Завершення процесу залежить від ухвалення законопроєкту в цілому до кінця року та відповідності законодавства європейським директивам щодо протидії відмиванню грошей.
Головне
- 10 листопада 2026 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №14327 про приєднання України до SEPA у першому читанні.
- Законопроєкт слід ухвалити в цілому до кінця 2026 року.
- Україна повинна привести законодавство у відповідність європейським директивам про протидію відмиванню грошей.
- Приєднання до SEPA може заощаджувати державі від 100 до 200 млн євро щороку, з верхньою межею близько 10 млрд грн.
- Комісія за перевірку операції може становити фіксовані 20 євро або 1,5% від суми.
- У реєстрі банківських рахунків і сейфів міститимуть лише ім’я власника та назви банків, без сум і руху грошей.
- Доступ до реєстру матимуть лише АРМА, НАЗК і БЕБ; вестиме його Міністерство фінансів України.
Чому це важливо
Приєднання до SEPA може зменшити вартість трансграничних платежів і заощадити Україні від 100 до 200 млн євро щороку. Зараз європейські установи ретельно перевіряють платежі українських громадян і бізнесу, пов’язані з контрагентами чи родичами в Європі, а членство в SEPA може звільнити такі операції від цього моніторингу. Процес залежить від ухвалення законопроєкту та виконання європейських вимог щодо протидії легалізації коштів.
Що сталося
Верховна Рада 10 листопада 2026 року підтримала в першому читанні законопроєкт №14327 про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро. Парламент має ухвалити його в цілому до кінця 2026 року, поки не наберуть чинності нові правила. Оскільки SEPA передбачає дотримання європейських вимог щодо протидії відмиванню грошей, Україна також має відповідати цим директивам.
Законопроєкт передбачає створення реєстру власників рахунків і сейфів, який вестиме Міністерство фінансів України. До нього вноситимуть лише ім’я власника та назви банків, у яких відкриті відповідні рахунки або сейфи, але не суми та рух грошей. Прямий і безперешкодний доступ до реєстру матимуть лише Агентство з розшуку та менеджменту активів, Національне агентство з питань запобігання корупції та Бюро економічної безпеки. Законопроєкт також підвищує порог фінансового моніторингу з 400 до 550 тис. грн, запроваджує реєстр власників трастів і захист викривачів у сфері протидії відмиванню грошей.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела зосереджуються на практичних наслідках приєднання для громадян і бізнесу. Вони оцінюють щорічну економію, вказують на зменшення моніторингу європейськими установами та наголошують на вимогах ЄС щодо протидії легалізації коштів. Окремою темою є питання доступу слідчих органів до реєстрів банківських рахунків і сейфів.
Передумови
Молдова, Чорногорія та Сербія швидко виявили бажання приєднатися до SEPA, не обговорюючи питання доступу слідчих органів до реєстрів банківських рахунків і сейфів. Подібне обговорення в Україні затримало можливості приєднання до SEPA. Пропозиція передбачає прямий і безперешкодний доступ АРМА, НАЗК і БЕБ до відповідних реєстрів; доступ АРМА прямо передбачений директивою ЄС. Після приєднання Молдови до SEPA мінімальна вартість одного переказу в євро знизилася з 20 до 1,26 євро.