Рада підтримала два законопроєкти для приєднання України до SEPA
Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкти №14327 і №15503, потрібні для відповідності українського законодавства критеріям Європейської платіжної ради та приєднання до SEPA. Обидва документи передали профільному комітету для доопрацювання. За оцінкою Мінфіну, участь у SEPA може щорічно заощаджувати 70–100 млн євро на міжнародних переказах.
Головне
- Законопроєкт №14327 ухвалили за основу 249 голосами народних депутатів.
- Законопроєкт №15503 ухвалили за основу 258 голосами народних депутатів.
- Документи передбачають реєстр рахунків і сейфів фізичних осіб та реєстр кінцевих бенефіціарів трастів.
- Реєстр рахунків і сейфів адмініструватиме Міністерство фінансів.
- Законопроєкт №15501 про зміни до КУпАП і Кримінального кодексу залишається на розгляді комітету Ради.
- Мінфін оцінює щорічну економію на міжнародних переказах у €70–100 млн.
- Після ухвалення законодавства приєднання українських банків до Єврозони може тривати близько півтора року.
Чому це важливо
Законодавчі зміни мають привести правила фінансового моніторингу й прозорості до європейських стандартів, які застосовує Європейська платіжна рада, та створити підстави для офіційної заявки України на вступ до SEPA. Участь у спільній платіжній зоні має пришвидшити перекази в євро, зменшити комісії та застосувати спільні правила. Мінфін оцінює щорічну економію на міжнародних переказах у €70–100 млн, а для близько 120 тисяч регулярно експортуючих до ЄС малих і середніх підприємств — приблизно €4 тисячі на кожне.
Що сталося
10 листопада Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №14327 про приєднання України до SEPA 249 голосами та законопроєкт №15503 про зміни до Цивільного кодексу — 258 голосами. Обидва документи передали профільному комітету для доопрацювання за статтею 116 Регламенту Верховної Ради.
Законопроєкт №14327 передбачає створення реєстрів рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб і кінцевих бенефіціарів трастів, розширює коло суб’єктів фінансового моніторингу та посилює відповідальність за недостовірні дані про власників бізнесу. Адмініструвати реєстр рахунків і сейфів буде Міністерство фінансів. Він не міститиме даних про залишки коштів, рух грошей або вміст сейфів.
Законопроєкт №15503 захищає немайнові права юридичних осіб, яких зачепило публічне розкриття недостовірної інформації про можливі порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу, і запроваджує право на відповідь. Фізичних осіб звільняють від обов’язку відшкодовувати майнову та моральну шкоду, якщо вони ненавмисно або неумисно поширили такі дані.
Ці законопроєкти входять до пакета з трьох документів. Третій — №15501 про зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу — перебуває на розгляді комітету Ради.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела акцентують увагу на парламентських голосуваннях, положеннях про фінансовий моніторинг, реєстрах і прозорості власників, а також на необхідності подальшого доопрацювання документів комітетом. Окремо наголошується на зв’язку законодавства з міжнародною фінансовою допомогою, економії для громадян і бізнесу та орієнтовно півторарічному терміні підключення банків до Єврозони. У дипломатичних і офіційних реакціях підкреслюється, що заходи мають дати практичну користь населенню й малому бізнесу, а не лише забезпечити формальне виконання умов отримання фінансування.
У чому розходиться висвітлення
Джерела дещо відрізняються в описі парламентської процедури. Більшість повідомлень стосуються підтримки одного законопроєкту в першому читанні та ухвалення іншого за основу, тоді як окреме джерело повідомляє, що №15503 було ухвалено в другому читанні та в цілому. Також differently описано прямий доступ правоохоронців до реєстру: в одному випадку йдеться про поступове надання доступу окремим відомствам, в іншому — про надання спеціальних повноважень за шість місяців до вступу України до ЄС.
Передумови
SEPA — це єдина зона платежів у євро, що охоплює 41 країну, зокрема держави ЄС, країни-кандидати та партнерів. Європейська комісія під час попереднього розгляду заявки України через DG FISMA виявила невідповідності національного законодавства європейським вимогам. Уряд підготував пакет законопроєктів ще у квітні 2025 року. Після ухвалення необхідного законодавства процес підключення українських банків до Єврозони очікується тривали близько півтора року.