Нацбанк не підтримав законопроєкт про крипторинок у поточній редакції
Національний банк України заявив, що не може підтримати законопроєкт № 10225-д про врегулювання ринку віртуальних активів у поточній редакції, та закликав депутатів доопрацювати документ. Позиція НБУ стосується допуску іноземних токенів, рівня регуляторних вимог і правил авторизації операторів ринку. Профільний комітет Верховної Ради тим часом рекомендував ухвалити законопроєкт у другому читанні та в цілому.
Головне
- НБУ не підтримав законопроєкт № 10225-д у поточній редакції та закликав народних депутатів доопрацювати його.
- Фінальну редакцію, рекомендовану профільним комітетом до другого читання, Нацбанк оприлюднив увечері 4 листопада.
- Перший ключовий ризик НБУ — неконтрольований допуск іноземних токенів, зокрема тих, що можуть виконувати функції електронних грошей.
- Другий ризик — нерівні регуляторні вимоги до іноземних та українських віртуальних активів.
- Третій ризик — монополізація ринку та корупційні зловживання під час авторизації його учасників.
- Комітет Верховної Ради рекомендував ухвалити законопроєкт у другому читанні та в цілому; рішення ухвалив 20 членів комітету.
- Законопроєкт має набути чинності 1 липня 2027 року, а 5% ПДФО для прибутку фізичних осіб діятиме до кінця 2028 року.
Чому це важливо
Позиція НБУ може спричинити зміни до законопроєкту перед другим читанням. Документ визначає правила допуску іноземних віртуальних активів, умови авторизації учасників ринку та оподаткування прибутку фізичних осіб. Питання про допуск токенів і кількість операторів безпосередньо впливає на монетарний суверенітет, фінансову стабільність і конкуренцію. Оскільки законопроєкт має набути чинності 1 липня 2027 року, зміни залишаються можливими до завершення парламентського процесу.
Що сталося
Нацбанк оприлюднив фінальну редакцію законопроєкту № 10225-д увечері 4 листопада — у день, коли комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував ухвалити документ у другому читанні та в цілому. За рішення в комітеті проголосували 20 членів. Нацбанк заявив, що не може підтримати законопроєкт у цілому, оскільки, на його думку, документ не враховує низку принципових домовленостей, досягнутих під час опрацювання.
Центробанк визначив три ключові проблеми. Перша — ризик неконтрольованого допуску іноземних токенів, зокрема таких, що можуть виконувати функції електронних грошей, але не регулюються в країнах емісії. За оцінкою НБУ, це загрожує монетарному суверенітету, трансмісії монетарної політики, платіжній інфраструктурі та фінансовій стабільності. Друга проблема — нерівні вимоги, які дають іноземним активам спрощений допуск і можливість оминати правила для аналогічних українських активів. Третя — ризик монополізації та корупційних зловживань під час авторизації учасників ринку.
Нацбанк вимагає, щоб центробанк отримав повноваження оцінювати ризики іноземних токенів і за потреби обмежувати їх обіг в Україні. Він також наполягає на прозорих правилах авторизації. Водночас Нацбанк підтримує легалізацію крипторинку за європейським регламентом MiCA та рекомендаціями МВФ. Друге читання законопроєкту заплановане на листопад.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела зосереджуються на зауваженнях НБУ щодо трьох ключових ризиків: неконтрольованого допуску іноземних токенів, регуляторних прогалин та загроз монополізації й корупційних зловживань. Особливо критикується відсутність чіткої кількості операторів на перші пять років, оскільки рішення залишено на розсуд НКЦПФР без достатніх антиконкурентних запобіжників. Одночасно профільний комітет рекомендував підтримати документ, а НБУ оприлюднило критичну позицію напередодні другого читання.
Передумови
Законопроєкт зареєстрували 7 листопада 2023 року, і 3 вересня 2025 року Верховна Рада підтримала його у першому читанні — за законопроєкт проголосували 246 депутатів. Документ розподіляє регуляторні повноваження між Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів і ринку капіталу. НБУ регулює, зокрема, електронні гроші, валютний нагляд та інші питання в межах своєї компетенції. Законопроєкт передбачає оподаткування прибутку фізичних осіб від операцій з віртуальними активами за ставкою ПДФО, а для активів, придбаних до набрання законом чинності, встановлює перехідний період до кінця 2028 року зі ставкою 5%. Нацбанк спочатку пропонував не обмежувати кількість операторів, але погодився на пропозицію НКЦПФР дозволити на першому етапі роботу трьох юридичних осіб, визначених за результатами конкурсу. У фінальній редакції ця кількість не зафіксована. Нацбанк підтримує загальний підхід до легалізації ринку на основі MiCA та рекомендацій МВФ.