Австрія затримала журналістів «Української правди» у Відні за підозрою у шпигунстві
Австрійський спецназ затримав у центрі Відня знімальну групу «Української правди» — Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка. Журналістів звинувачують у шпигунстві на користь української військової розвідки, участі у злочинній групі та нанесенні шкоди Австрії. Австрійські правоохоронці пізніше визнали помилку щодо особи на фотографії та відсутність зв’язку Бондаренка зі співробітниками ГУР.
Головне
- Австрійський спецназ затримав Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка у центрі Відні із застосуванням сили.
- Журналістів звинувачують у шпигунстві на користь ГУР, участі у злочинній групі та нанесенні шкоди Австрії.
- 13 жовтня австрійські правоохоронці визнали помилку щодо особи на фотографії та відсутність зв’язку Бондаренка з ГУР.
- Адвокати журналістів протягом трьох тижнів не отримали протоколи затримання та вилучення особистих речей і гаджетів.
- Журналісти стали сторонами австрійського провадження та отримали доступ до його матеріалів.
- Колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко виїхав з України 14 вересня і опинився в Австрії, а не в Парижі.
- Справа НАБУ і САП про злочинну організацію в Офісі генерального прокурора має назву «Карфаген».
Чому це важливо
Справа має ширший контекст, ніж суто обвинувачення у шпигунстві. Вона пов’язує затримання українських журналістів у Європі з ситуацією колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка, його перебуванням у Відні та корупційним розслідуванням «Карфаген». Визнання австрійськими правоохоронцями помилки щодо фотографії та відсутності зв’язку Бондаренка з ГУР ставить під сумнів частину обвинувачень. Водночас Кравченка відсторонили й звільнили з посади після виїзду за кордон, а Австрія ускладнює його екстрадицію до України.
Що сталося
Три тижні тому австрійський спецназ із застосуванням сили затримав у центрі Відня знімальну групу «Української правди» Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка. Їх звинуватили у шпигунстві на користь української військової розвідки, участі у злочинній групі та нанесенні шкоди Австрії. Підставами для обвинувачень стали матеріали про автомобіль, який у документах потрапив у зв’язок із двома військовослужбовцями ГУР. Однак 13 жовтня австрійські правоохоронці визнали, що на фотографії та відеозаписі був Ткач, а не Бондаренко, а також визнали відсутність зв’язку Бондаренка зі співробітниками ГУР. Журналісти залишаються сторонами кримінального провадження та мають доступ до його матеріалів, але протягом трьох тижнів адвокати не отримали протоколи затримання та вилучення особистих речей і гаджетів.
Як про це пишуть українські джерела
Українські матеріали розглядають затримання у контексті обґрунтованості обвинувачень, визнаної австрійськими правоохоронцями помилки та ймовірного перешкоджання журналістській діяльності з боку фігурантів антикорупційних розслідувань. «Українська правда» пов’язує ситуацію зі справою «Карфаген», перебуванням Руслана Кравченка у Відні та можливою присутністю Володимира Галантерника. Джерела видання припускають, що затримання могло бути пов’язане зі стеженням за адресою, яку відвідали розвідники ГУР, та свідченнями персоналу Галантерника, але ці версії залишаються припущеннями.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Австрійська сторона розглядає подію через призму захисту державної безпеки, оперативних рішень спецслужб і обвинувачень у шпигунстві, участі у злочинній групі та завданні шкоди Австрії. У матеріалах слідства зафіксовано, що військовослужбовці ГУР прибули до Австрії як туристи та мали при собі документи, а журналістів установили за автомобілем, який згодом з’явився у документах як транспортний засіб для спостереження. Окремою темою є доступ затриманих журналістів до матеріалів провадження як сторони справи.
У чому розходиться висвітлення
Австрійські правоохоронники спочатку стверджували, що Ярослав Бондаренко та співробітник ГУР користувалися спільним автомобілем, але згодом визнали, що на фотографії та відеозаписі був Михайло Ткач, а зв’язку Бондаренка зі співробітниками ГУР не було. Правоохоронці обіцяли надати серйозні підстави для звинувачень, однак журналісти стверджують, що надані матеріали дають підстави для сумнівів у їхній обґрунтованості. Джерела «Української правди» також припускають, що затримання могло бути наслідком можливого перешкоджання роботі журналістів з боку фігурантів їхніх розслідувань, а свідчення проти них могли дати водій і помічниця керівника персоналу Володимира Галантерника.
Передумови
У липні 2025 року НАБУ і САП викрили злочинну організацію в Офісі генерального прокурора, яка прикривала незаконні колцентри в обмін на хабарі. Справу назвали «Карфаген», а головним підозрюваним є заступник голови одного з департаментів Офісу генерального прокурора Сергій Кропива, який перебуває під вартою разом з іншими підозрюваними. 14 вересня тодішній генеральний прокурор Руслан Кравченко, уже перебуваючи за кордоном у відрядженні до Парижа, оголосив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу. Кравченко виїхав з України 14 вересня, а знімальна група «Української правди» того дня була в Києві. Австрійські правоохоронці підтвердили, що Кравченко був зареєстрований за адресою, біля якої працювала група. Два військовослужбовці ГУР прибули до Австрії 12 вересня та були затримані 6 жовтня; під час затримання в них виявили військові квитки, приховані камери та трекери.