Кравченка визнали винним у службовому проступку через поїздку за кордон
Офіс генерального прокурора завершив службове розслідування щодо обставин виїзду колишнього генпрокурора Руслана Кравченка за кордон. За результатами перевірки Кравченко визнали винним у службовому проступку через безпідставне використання запрошення іноземної держави та самостійне оформлення відрядження. Можлива кримінальна відповідальність залишається в компетенції НАБУ та САП у справі «Карфаген».
Головне
- Службове розслідування щодо Руслана Кравченка завершено та підписано 2 листопада.
- Кравченка визнали винним у службовому проступку через самостійне оформлення безпідставного відрядження та використання службового становища власних інтересів.
- Кравченко використав запрошення на Генеральну асамблею ПАРЄ, адресоване заступнику генпрокурора Віктору Логачову.
- Логачов відмовився від запрошення, про що міжнародний департамент Офісу генпрокурора повідомив ПАРЄ.
- Кравченко самостійно підготував, надрукував і підписав наказ про відрядження та скріпив його гербовою печаткою.
- 14 вересня в кабінеті Кравченка виявили гербову печатку Офісу генпрокурора та конверт із наказом про відрядження і його копією.
- Матеріальних збитків або шкоди Офісу генерального прокурора внаслідок дій Кравченка не встановлено.
Чому це важливо
Висновки службового розслідування встановлюють адміністративну відповідальність Кравченка за обставини виїзду за кордон: безпідставне використання запрошення, самостійне оформлення відрядження, застосування гербової печатки та відмову від державної охорони. Водночас питання кримінальної відповідальності залишається за НАБУ та САП у межах справи «Карфаген». Кравченка вже звільнили до завершення розслідування — на основі власної заяви, тож його висновки не спричинили звільнення.
Що сталося
Офіс генерального прокурора 2 листопада повідомив про завершення й підписання службового розслідування щодо Руслана Кравченка. За результатами перевірки колишнього генпрокурора визнали винним у службовому проступку через самостійне оформлення безпідставного відрядження за кордон і використання службового становища у власних інтересах.
Кравченко використав запрошення на Генеральну асамблею Парламентської асамблеї Ради Європи, яке спочатку було адресоване заступнику генпрокурора Віктору Логачову. Логачов відмовився від участі, а міжнародний департамент Офісу генпрокурора повідомив ПАРЄ, що українські представники не братимуть участі у заході.
Замість залучення департаменту міжнародного співробітництва Кравченко самостійно підготував, надрукував і підписав наказ про власне відрядження та скріпив його гербовою печаткою. Печатку він отримав 11 вересня в начальниці Управління державної охорони й залишив собі на вихідні. 14 вересня в його кабінеті виявили цю печатку та конверт із наказом про відрядження і копією документа. Перед поїздкою Кравченко письмово відмовився від державної охорони, а службовий автомобіль Офісу генпрокурора для перетину кордону не використовував.
Службове розслідування не виявило матеріальної шкоди чи збитків Офісу генерального прокурора. Встановлені порушення є підставою для дисциплінарної відповідальності. Кравченко безпосередньо не фігурує у справі «Карфаген», а вирішення питання про можливу кримінальну відповідальність залишається в компетенції НАБУ та САП.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела зосереджуються на порушеннях Кравченка під час оформлення закордонного відрядження, використанні запрошення ПАРЄ й гербової печатки та на наслідках для дисциплінарної відповідальності. Вони також чітко відмежовують завершене службове розслідування від кримінальної оцінки, яка належить НАБУ та САП у справі «Карфаген». Окремою частиною українського висвітлення є запуск операції «Карфаген», заяви Кравченка щодо Семена Кривоноса та особи з оточення Олександра Клименка і його заперечення причетності до прикриття шахрайських кол-центрів.
У чому розходиться висвітлення
Джерела не сходяться щодо обставин перетину Кравченком кордону. За інформацією силовиків, спочатку його могли затримати через позначки НАБУ та САП і випустити після дзвінка з Києва, проте Державна прикордонна служба заперечила цю версію. Також Кравченко стверджував, що їхав на слухання ПАРЄ, а Рада Європи повідомила, що організатори його не запрошували. Дату виїзду в публікаціях подано як 13 вересня або ніч перед 14-м, причому в багатьох випадках конкретно зазначено 14 вересня.
Передумови
Кравченко подав заяву про відставку 7 вересня 2026 року. Він перетнув український кордон у ніч проти 14 вересня через пункт пропуску «Шегині — Медика», назвавши поїздку службовим відрядженням. Президент Володимир Зеленський відсторонив його 14 вересня, а 15 вересня Верховна Рада підтримала звільнення 317 голосами, після чого Зеленський підписав відповідний указ.
За твердженням Кравченка, поїздка стала реакцією на операцію НАБУ та САП «Карфаген». Він заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та особі з оточення керівника САП Олександра Клименка, та заперечував причетність до прикриття незаконних кол-центрів. У рамках «Карфагена» слідство вважає заступника начальника департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора Сергія Кропиву організатором схеми отримання хабарів за прикриття шахрайських кол-центрів. Кропива взяли під варту з можливістю внести заставу 120 млн грн.