Кравченко заявив про підготовку насильницьких дій проти нього в Австрії
Колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко 28 жовтня заявив у Telegram, що у вересні до Австрії направили групу для вчинення проти нього протиправних насильницьких дій. Він звинуватив у причетності НАБУ та САП, а також заявив, що накази надходили з Офісу президента, але не представив доказів. НАБУ і САП заперечили причетність і назвали заяву спробою Кравченка забезпечити собі захист у державі перебування.
Головне
- 28 жовтня Руслан Кравченко оприлюднив у Telegram свої звинувачення щодо групи, яку нібито відправили до Австрії для насильницьких дій проти нього.
- Кравченко стверджує, що керівники НАБУ та САП просили відправити групу, а накази їй надходили з Офісу президента.
- Кравченко не надав доказів своїх звинувачень і визнав, що не знає, хто саме віддав наказ.
- НАБУ та САП заперечили причетність і назвали заяву спробою забезпечити Кравченку захист у державі перебування.
- Австрійські правоохоронці не підтвердили твердження Кравченка про належність двох затриманих до ГУР і НАБУ.
- Кравченко виїхав з України в ніч на 14 вересня й залишився за кордоном; він не пояснив, чому не повернувся.
- Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка затримали у Відні 8 жовтня під час пошуку Кравченка, а наступного дня відпустили.
Чому це важливо
Заява стосується можливого залучення НАБУ, САП, Офісу президента та військової розвідки до дій проти Кравченка за кордоном. Водночас сам колишній генеральний прокурор не представив доказів, а НАБУ і САП категорично заперечили причетність. Австрійське розслідування щодо чотирьох затриманих українців залишається незавершеним у наданих матеріалах.
Що сталося
28 жовтня колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив у Telegram, що у вересні йому стало відомо про групу, яку направили слідом за ним до Австрії для вчинення проти нього протиправних насильницьких дій. Він стверджує, що відправити групу просили керівники НАБУ та САП, а накази їй надходили з Офісу президента. Однак Кравченко не назвав конкретну людину, яка віддала наказ, не уточнив запропоновані дії й не надав доказів.
Кравченко повідомив, що до Австрії також прибули група, яка нібито мала вчинити проти нього насильницькі дії, та журналіст «Української правди» Михайло Ткач з оператором Ярославом Бондаренком, яких затримали у Відні 8 жовтня під час редакційного завдання з пошуку Кравченка. Австрійська прокуратура пояснила затримання свідченнями очевидців, а не професійною діяльністю журналістів. Наступного дня Ткача та Бондаренка звільнили, а підозру щодо Ткача у шпигунстві не підтвердили. Бондаренко зазнав поранення.
Кравченко перебував у Австрії понад місяць після виїзду з України. Він виїхав у ніч на 14 вересня за власним наказом на п’ять днів до Парижа для участі в слуханнях ПАРЄ щодо українських дітей, але його не було у списку учасників. Відрядження завершилося 18 вересня, а 21 вересня він не повернувся на роботу, не пояснивши причин. Правову оцінку обставин у Монако та Австрії Кравченко відніс до компетенції європейських правоохоронних органів.
Як про це пишуть українські джерела
Українські медіа зосередилися на заяві Кравченка в Telegram, його перебуванні за кордоном, реакції НАБУ і САП та контексті операції «Карфаген». Значна увага приділена твердженням про ГУР, Офіс президента та керівників антикорупційних органів, але водночас наголошується, що Кравченко не надав доказів, а обвинувачені інституції відкинули його звинувачення.
У чому розходиться висвітлення
Кравченко стверджує, що керівники НАБУ та САП просили відправити групу до Австрії, а накази надходили з Офісу президента. НАБУ і САП заперечують причетність і називають заяву спробою Кравченка забезпечити собі захист у державі перебування.
Кравченко ідентифікував двох інших затриманих в Австрії як військовослужбовців ГУР, повідомив про колишню роботу одного з них у зовнішньому спостереженні НАБУ та назвав командира підрозділу «Артан» Віктора Торкотюка. Австрійські правоохоронці не розкрили особи двох затриманих і не надали доказів, які б підтверджували приналежність цих людей до ГУР або НАБУ.
Передумови
Кравченко залишив Україну в ніч на 14 вересня для п’ятиденного відрядження до Парижа, яке завершилося 18 вересня. 15 вересня Верховна Рада підтримала його відставку 317 голосами, після чого президент Володимир Зеленський звільнив його з посади генерального прокурора. Після звільнення Кравченко залишався прокурором Офісу генерального прокурора, але не повернувся на роботу.
Перед цим НАБУ і САП оголосили про операцію «Карфаген», спрямовану на викриття ймовірної злочинної організації, яка прикривала шахрайські кол-центри. Слідство вважає організатором схеми заступника голови одного з департаментів Офісу генерального прокурора Сергія Кропиву; суд взяв його під варту із можливістю внести заставу 120 млн грн. Кравченко заявив, що не має стосунку до прикриття кол-центрів і не давав відповідних вказівок, а офіційних звинувачень йому не висували.
Австрійське розслідування стосувалося чотирьох затриманих українців. Двох затримали 6 жовтня, а Ткача та Бондаренка — 8 жовтня. Журналістів звільнили наступного дня та визначили, що вони не мають стосунку до раніше затриманих українців.