Опубліковано · Оновлено

Стубб і Стьоре поговорили з Путіним: Росія, за їхньою оцінкою, серйозно налаштована на зустріч в Абу-Дабі

Президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели 27 жовтня телефонну розмову з Володимиром Путіним щодо війни Росії проти України. Після розмови вони передали Володимиру Зеленському своє відчуття, що Росія серйозно налаштована на тристоронню зустріч переговорних груп у Абу-Дабі. Проведення зустрічі, запланованої на початок листопада, залежить від позиції США.

Головне

  • 27 жовтня Стубб і Стьоре провели з Путіним телефонну розмову, яка тривала 90 хвилин замість планових 20.
  • Лідери ініціювали розмову самостійно, представляючи Фінляндію та Норвегію, а не весь ЄС.
  • Перед дзвінком вони узгодили зі Зеленським порядок денний майбутньої тристоронньої зустрічі в Абу-Дабі.
  • Після розмови Стубб і Стьоре повідомили Зеленського, що Росія серйозно налаштована на зустріч в Абу-Дабі.
  • Україна пропонує порушити питання деескалації в енергетиці та на морі, обміну полоненими і формату зустрічі на рівні лідерів.
  • Путін вимагав визнання «реалій на землі» та усунення «першопричин» війни як передумови мирних переговорів.
  • Проведення тристоронньої зустрічі в Абу-Дабі залежить від США, які зосереджені на ситуації на Близькому Сході.

Чому це важливо

Контакт Путіна з європейськими лідерами, які підтримують Україну, створив додатковий канал дипломатичних переговорів про завершення війни. Водночас вимоги Путіна щодо «першопричин» війни, визнання «реалій на землі» та непоступливості у питанні Донбасу вказують на відсутність поступок у ключових вимогах Росії. Оцінка Стубба і Стьоре щодо настрою Москви може вплинути на перспективи тристоронньої зустрічі в Абу-Дабі, проведення якої залежить від США.

Що сталося

27 жовтня президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели з Гельсінків телефонну розмову з Володимиром Путіним. Це був перший прямий контакт Стубба з Путіним після його обрання президентом Фінляндії у 2024 році та перший прямий контакт Стьоре з Путіним після вступу на посаду прем’єр-міністра Норвегії у 2021 році. Розмова стала продовженням їхньої зустрічі в Осло 20 жовтня.

Перед дзвінком лідери поговорили зі Зеленським і узгодили порядок денний тристоронньої зустрічі переговорних груп у Абу-Дабі, запланованої на початок листопада. Українська аджента, узгоджена з американськими партнерами, включає перші деескалаційні кроки в енергетиці та на морі, обмін полоненими і повернення їх додому, а також обговорення можливого формату зустрічі на рівні лідерів. Гарантії безпеки для України залишаються окремим ключовим питанням, яке Київ порушує перед США та ЄС.

Під час розмови Стубб і Стьоре передали Путіну узгоджену позицію та почули його бачення. Путін повторив тезу про розширення НАТО як «першопричину» війни, заявив, що будь-яка мирна угода має визнавати «реалії на землі», а завершення війни можливе лише з урахуванням інтересів Росії. Також сторони обговорили безпеку та стабільність у Балтійському морі й Північній Європі.

Після розмови скандинавські лідери повідомили Зеленського, що, за їхнім відчуттям, Росія серйозно налаштована на зустріч в Абу-Дабі. Фінляндія та Норвегія заявили, що залишаються прихильниками України й надаватимуть їй багаторічну підтримку, а також планують поінформувати радників з питань нацбезпеки інших європейських країн і партнерів про результати розмови.

Як про це пишуть українські джерела

Українські матеріали зосереджуються на узгодженні дзвінка з Україною, передачі Зеленському змісту розмови та оцінці готовності Росії до зустрічі в Абу-Дабі. Наголошується на українському порядку денному: деескалація в енергетиці та морі, обмін полоненими, гарантії безпеки, безпекові пріоритети й загальне завершення війни. Окремо підкреслюється, що питання територій є для Києва «червоною лінією» і має розглядатися лише лідерами держав, що воюють. Окремий фокус матеріалів — українська переговорна група, тристоронні зустрічі та залежність від позиції США.

Як про це пишуть міжнародні джерела

У матеріалах із міжнародними оцінками наголошується на максималістському характері вимог Путіна, його непоступливості щодо Донбасу та недостатній готовності до мирних переговорів. Європейська комісія не визнає особливої готовності Путіна до переговорів і не має додаткової інформації про участь європейських представників в Абу-Дабі. Контакт показано як перший прямий зв’язок Путіна з обраними європейськими лідерами після розмови з Еммануелем Макроном у липні 2025 року. Реакція європейських партнерів на ініціативу Фінляндії та Норвегії виявилася неоднозначною, а в увазі залишаються безпека Північної Європи, Балтійського моря, санкції та майбутня роль Європи за столом переговорів.

У чому розходиться висвітлення

Стубб і Стьоре оцінили, що Росія серйозно налаштована на зустріч в Абу-Дабі, тоді як Європейська комісія заявила, що не бачить особливої готовності Путіна брати участь у мирних переговорах. Джерела також різняться в описі попередження про дзвінок: в одних матеріалах зазначається, що Стубб і Стьоре попередили Україну та США, в інших — що Європейська комісія знала про розмову, але європейські партнери не були попереджені, що викликало обурення.

Передумови

Тристоронні зустрічі України, США та Росії перебували на паузі з лютого попереднього року, а відновлення планували на наступний місяць. Перед розмовою з Путіним Стубб і Стьоре поговорили з Зеленським і узгодили теми майбутньої тристоронньої зустрічі в Абу-Дабі. Розмова стала продовженням зустрічі Стубба і Стьоре в Осло 20 жовтня. Раніше США запропонували створити демілітаризовані зони на Донбасі та Кінбурській косі, а Україна заявляла про готовність обговорювати такі компроміси на відповідному рівні. Тристоронні зустрічі, де обговорювався 28-пунктний план завершення війни, не завершилися консенсусом щодо питань територій.