Норвегія заперечила звіт Financial Times про розмову Стьоре, Стубба і Путіна
Прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре заперечив повідомлення Financial Times, що Володимир Путін присвятив майже весь час телефонної розмови історії слов’ян. За словами Стьоре, учасники говорили приблизно однакову кількість часу, а Путін виклав власне бачення подій після того, як Норвегія і Фінляндія представили свої пропозиції. Норвегія попросила видання виправити матеріал або опублікувати спростування, але Financial Times відмовилося.
Головне
- 27 жовтня Йонас Гар Стьоре та Олександр Стубб провели телефонну розмову з Володимиром Путіним.
- Розмова тривала приблизно 90 хвилин, хоча спочатку планувалася на менш ніж 30 хвилин.
- Частина розмови була відведена для перекладу, а час говоріння учасників розподілився приблизно порівну.
- Стьоре і Стубб запропонували деескалацію, припинення війни Росії проти України, гарантії безпеки для України та обмін військовополоненими.
- Окремо обговорювали припинення ударів по українській енергетичній інфраструктурі та суднах, які експортують українське зерно.
- Financial Times повідомила, що Путін присвятив майже весь час розмови середньовічній слов’янській історії; Стьоре заперечив це.
- Норвегія попросила Financial Times виправити публікацію або опублікувати спростування, але видання відмовилося.
Чому це важливо
Суперечка стосується суті розмови, яка відбулася напередодні мирних переговорів за посередництва США. Вона впливає на оцінку того, чи змогли європейські лідери представити Путіну пропозиції про деескалацію та захист інтересів України, а також чи просунулися переговори до наступного етапу. Водночас конкуруючі версії залишилися неузгодженими: Financial Times не змінила матеріал і не опублікувала спростування.
Що сталося
27 жовтня прем’єр Норвегії Йонасгар Стьоре та президент Фінляндії Олександр Стубб провели з Володимиром Путіним телефонну розмову, яка тривала приблизно півтори години. Спочатку її планували на трохи менш ніж 30 хвилин. Під час розмови використовували перекладача, а час говоріння між учасниками, за оцінкою Стьоре, розподілився приблизно порівну.
Стьоре і Стубб хотіли обговорити деескалацію та припинення війни Росії проти України. Серед питань були гарантії безпеки для України після можливої мирної угоди, припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та суднах, що експортують українське зерно, а також обмін військовополоненими. Лідери також хотіли дослідити можливості створення європейського каналу діалогу з Росією.
За словами Стьоре, Норвегія і Фінляндія виклали свої позиції та попросили Путіна відреагувати. Путін попросив можливість викласти власне бачення поточної ситуації та розповів про події від 2014 року дотепер. Європейська комісія була поінформована про розмову заздалегідь, а Стьоре і Стубб після розмови поінформували Володимира Зеленського про її перебіг.
Financial Times, посилаючись на три анонімні джерела, написала, що Путін присвятив майже весь час викладу середньовічної слов’янської історії та історичних пояснень конфлікту з Україною. Норвегія заперечила цю версію та попросила видання виправити публікацію або опублікувати спростування. Financial Times відмовилася, посилаючись на принципи своєї журналістської роботи.
Як про це пишуть українські джерела
Українські медіа зосереджують увагу на змісті пропозицій, які Стьоре і Стубб винесли на розмову: припинення війни, гарантії безпеки для України, захист енергетичної інфраструктури та суднів для експорту зерна, обмін військовополоненими й можливий європейський канал діалогу. Також увага зосереджена на наслідках розмови для подальших переговорів України, Росії та США.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародне висвітлення зосереджується на конфлікті між версією Financial Times, яка спиралася на три анонімні джерела, і версією учасників розмови. Норвезький прем’єр наполягав на тому, що Путін не домінував у розмові, мав приблизно однаковий час для висловлювання і виклав своє бачення після презентації позицій Стьоре та Стубба.
У чому розходиться висвітлення
Financial Times повідомила, що Путін майже весь час розмови викладав середньовічну слов’янську історію та історичні першопричини конфлікту з Україною, а не мирне врегулювання. Стьоре заперечив це: за його словами, Путін говорив після того, як учасники представили свої позиції, а час говоріння був розподілений приблизно порівну. Норвегія попросила Financial Times внести зміни або опублікувати спростування, але видання відмовилося, тому обидні оцінки залишаються неузгодженими.
Передумови
Розмова відбулася напередодні мирних переговорів за посередництва США, запланованих на наступний місяць. Стьоре і Стубб представляли власні країни, а не Євросоюз, хоча Європейська комісія знала про дзвінок заздалегідь. Це був перший прямий контакт Путіна з європейськими лідерами, які підтримують Україну, після розмови з Еммануелем Макроном у липні 2025 року.