Опубліковано · Оновлено

Стубб і Стьере поговорили з Путіним та передали українські сигнали щодо переговорів

Президент Фінляндії Олександр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьере 27 жовтня на власну ініціативу провели з Володимиром Путіним телефонну розмову з Гельсінкі. Її мета — безпосередньо передати російському керівництву позицію України щодо деескалації та майбутніх тристоронніх переговорів у Абу-Дабі. Після розмови лідери провели детальний бриф із Володимиром Зеленським.

Головне

  • Розмова відбулася 27 жовтня з Гельсінки та тривала приблизно 90 хвилин замість запланованих 20.
  • Фінляндія та Норвегія провели консультації з Україною, а сам дзвінок було скоординовано з Києвом.
  • Стубб і Стьоре передали Путіну вимогу реальних деескалаційних кроків щодо української енергетики та інфраструктури.
  • Після розмови з Путіним лідери провели приблизно 30-хвилинний бриф із президентом України Володимиром Зеленським.
  • Тристороння зустріч команд України, США та Росії в Абу-Дабі була попередньо запланована на 4 листопада.
  • Кремль заявив, що Путін вимагає повного врахування інтересів Росії; Стубб і Стьоре наполягли на справедливому мирі.
  • Метте Фредеріксен критикувала ініціативу як нескоординовану з рештою ЄС, на що Стьоре відповів, що союзників поінформували заздалегідь.

Чому це важливо

Розмова безпосередньо пов’язала дві країни, що межують з Росією, з підготовкою до тристоронніх переговорів і дала Фінляндії та Норвегії змогу передати Путіну українські вимоги без посередництва Вашингтона. Водночас вона показала відсутність єдиної позиції всередині ЄС щодо того, чи мають два держави-сусіди діяти окремо, і залишила помітну розбіжність у баченні умов завершення війни.

Що сталося

27 жовтня 2026 року Олександр Стубб і Йонас Гар Стьере на власну ініціативу зателефонували Володимиру Путіну з Гельсінкі. Перед дзвінком Фінляндія та Норвегія консультувалися з Україною, а Андрій Сибіга підтвердив, що розмова була скоординована з Києвом. Її метою було передати Путіну українські сигнали про припинення війни, деескалацію та підготовку до переговорів у Абу-Дабі.

Під час розмови Стубб і Стьоре наполягли на припиненні війни, відновленні переговорного процесу та реальних деескалаційних заходах щодо української енергетики та інфраструктури. Водночас вони заявили, що позиції сторін суттєво різняться. Після розмови з Путіним, яка тривала приблизно 90 хвилин, фінський і норвезький лідери провели близько 30 хвилин з Володимиром Зеленським і розповіли йому про результати. У розмові Зеленського зі Стуббом і Стьоре обговорили підготовку до тристоронньої зустрічі команд України, США та Росії.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела наголошують, що дзвінок відбувся за погодженням із Україною і був присвячений прямій передачі Путіну українських вимог. Особливу увагу приділяють деескалації, захисту енергетики та інфраструктури й справедливим умовам припинення війни. Українська сторона також наголошує, що не робитиме односторонніх кроків, готова до часткового та повного припинення вогню на справедливих умовах і розглядає формат у Абу-Дабі як можливість підготувати нові переговори.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародний вимір розмови пов’язаний насамперед із безпекою Фінляндії, Норвегії, Балтійського моря та Півночі Європи. Фінські й норвезькі лідери наголошують, що прямі контакти з Росією не повинні бути монополією США, а гуманітарні й матеріальні втрати вимагають деескалації. Водночас Дональд Туск і Ульф Крістерссон застерігають про ризик розколу європейської позиції, а Метте Фредеріксен ставить під сумнів координацію ініціативи з рештою ЄС.

У чому розходиться висвітлення

Європейські учасники розійшлися у спосіб оцінки ініціативи. Метте Фредеріксен стверджувала, що Фінляндія та Норвегія не узгоджували дзвінок з рештою держав ЄС і не бачать у Росії готовності до мирного врегулювання. Стьоре заперечив цю критику, наголосивши, що союзників поінформували заздалегідь, а лідери говорили від імені своїх країн, не від імені ЄС.

Російська та скандинавська версії результатів також різняться. Кремль писав про «першопричини» війни, конфронтаційну політику ЄС і НАТО та потребу повного врахування інтересів Росії. Стубб і Стьоре наполягали на деескалації, завершенні війни та справедливому мирі. Reuters, посилаючись на неназване джерело, близьке до Кремля, повідомило, що Путін відкинув компроміси щодо захоплення всього Донбасу, однак у публічному повідомленні Кремля Донбас не згадувався. Джерела Financial Times стверджували, що Путін присвятив більшу частину розмови історичним аргументам, а негайне припинення вогню майже не обговорювалося, натомість Туск описав перспективи Абу-Дабі як помірковано або дуже стримано оптимістичні.

Передумови

Дзвінок продовжив обговорення, які відбулися в Осло 20 жовтня за участю Зеленського, Стубба, Стьоре, представників США, ЄС і НАТО. Саме тоді набуло конкретного планування майбутнєї тристоронньої зустрічі України, США та Росії в Абу-Дабі. Фінляндія і Норвегія наголосили, що не виступають від імені ЄС, хоча залишаються на боці України. Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що Фінляндія не шукає посередницької ролі у війні, тоді як Еспе Барт Ейде наголосив, що підтримка України і сприяння мирній угоді не суперечать одне одному.