Опубліковано 13 жовтня, 07:32 UTC · Оновлено 08:10

Трамп пригрозив Україні розвідкою та закликав обрати нового главу держави після угоди щодо російського дизеля

Президент США Дональд Трамп 9 жовтня домовився з Володимиром Путіним про постачання від 300 тис. до 3 млн тонн російського дизпалива на ринки США і світу та оголосив 11 жовтня «енергетичне перемир'я» між Україною і Росією. Україна і Кремль офіційно не підтвердили угоду; Київ дізнався про неї з соцмереж. Того ж дня Росія атакувала ТЕЦ-5 у Харкові та завдала ракетного удару по селищу Пісочин (3 загиблих, понад 20 поранених). 12 жовтня Трамп пригрозив припинити обмін розвідданими і продаж зброї, якщо Київ не зупинить удари по російських НПЗ, і заявив, що «Україні час обрати нового президента».

Головне

9 жовтня Трамп під час телефонної розмови з Путіним домовився про постачання від 300 тис. до 3 млн тонн російського дизпалива, частково скасувавши санкції на його імпорт.
11 жовтня Трамп оголосив «енергетичне перемир'я» щодо ударів по НПЗ; Україна і Кремль офіційно його не підтвердили, Київ дізнався з соцмереж.
Того ж дня Росія атакувала ТЕЦ-5 у Харкові та ракетним ударом уразила селище Пісочин: 3 загиблих, понад 20 поранених.
12 жовтня CNN закликав США попередили Україну і Європу про можливе призупинення передачі розвідданих і продажу зброї, якщо удари по російських НПЗ не припиняться.
Трамп публічно заявив, що «Україні час обрати нового президента», і звинуватив Зеленського у відсутності мирної угоди.
Зеленський назвав угоду щодо дизпалива «подарунком» Путіну і наполягає: «будь-які кроки з деескалації мають бути взаємними».
12 жовтня міністри закордонних справ ЄС запровадили санкції проти майже 1600 осіб та організацій, пов'язаних з ВПК РФ; понад половина з них — у сфері виробництва балістичних ракет.

Чому це важливо

Трамп перетворив питання цін на пальне у США на інструмент тиску на Україну, поєднавши скасування санкцій на російський дизель, погрозу розвідкою і зброєю та публічний заклик змінити президента. Така позиція фактично вимагає від Києва односторонніх поступок і ставить під удар ключові елементи підтримки ЗСУ — розвіддані, програму закупівлі американської зброї та доступ до Starlink. Це різкий розворот у бік зближення з Москвою попри чинну заборону Конгресу на імпорт російських енергоносіїв і критику з боку частини республіканців.

Що сталося

11 жовтня президент США Дональд Трамп оголосив, що між Україною і Росією «з цього моменту» починається енергетичне перемир'я — припинення ударів лише по нафтопереробних заводах. Анонс прозвучав після його телефонної розмови з Путіним 9 жовтня, під час якої також було домовлено про постачання від 300 тис. до 3 млн тонн російського дизпалива на ринки США і світу шляхом часткового скасування санкцій. Київ заявив, що дізнався про угоду з соцмереж, офіційно її не підтвердив і висловив готовність зупинити удари по російських НПЗ лише у разі взаємності. Кремль також не підтвердив угоду, обмежившись коментарем, що «контакти тривають». Того ж дня Росія атакувала ТЕЦ-5 у Харкові та завдала ракетного удару по селищу Пісочин на Харківщині — 3 загиблих, понад 20 поранених. 12 жовтня, за даними CNN, США попередили Україну і Європу про можливість призупинення передачі розвідданих і продажу зброї, якщо Київ не припинить глибокі удари по російських енергооб'єктах; того ж дня Росія вдарила щонайменше по шести українських енергооб'єктах. Вночі 13 жовтня перед вильотом з авіабази Ендрюс до Огайо Трамп заявив журналістам, що перевірить інформацію про порушення перемир'я і додав, що «порушення були з обох сторін»; відповідаючи на запитання, чи підтвердили угоду Україна і РФ, сказав: «Вони погодилися. Знаєте чому? Тому що я сказав: ви погоджуєтеся. Ось чому». Трамп сказав, що Путін більше зацікавлений в угоді, ніж Зеленський, що США «примусять» обох лідерів укласти її, і що Вашингтон має домогтися готовності українського президента до угоди. Він також закликав Україну обрати нового президента і звинуватив Зеленського у відсутності мирної угоди з Росією. Зеленський назвав угоду щодо дизпалива «слабкою» і «подарунком» Путіну. Паралельно 12 жовтня міністри закордонних справ ЄС запровадили санкції проти майже 1600 осіб та організацій, пов'язаних з ВПК РФ, з яких понад половина — у сфері виробництва балістичних ракет.

Як про це пишуть українські джерела

Українські видання та коментатори центрують увагу на відмові Зеленського капітулювати і характеризують угоду як «подарунок» Путіну та «слабке» рішення США. Наголошується, що Україна неодноразово пропонувала припинення вогню, тоді як Росія відмовляється і від перемир'я, і від змістовних переговорів, і що будь-яка деескалація має бути взаємною. Аналітики попереджають про ризики для обміну розвідданими, доступу до Starlink та програми закупівель американської зброї і наголошують на необхідності «залізобетонної» підтримки Європи, оскільки простір для антикризових дій України звужується — особливо в разі поразки республіканців на проміжних виборах. Частина публікацій звинувачує Трампа у прагненні бізнес-угод з Росією та у намаганні перекласти відповідальність за внутрішні проблеми США, включно з цінами на пальне, на Україну. Окремо відзначається асиметричність «перемир'я»: воно стосується лише НПЗ, тоді як Україна має лише один непрацюючий на повну потужність НПЗ, а Росія — розгалужену мережу.

У чому розходиться висвітлення

Трамп стверджує, що Україна і Росія погодилися на «енергетичне перемир'я», але Росія вдарила по електростанції в Харкові за лічені години після оголошення, Зеленський заявив, що не чув підтвердження згоди РФ, а Кремль обмежився коментарем, що «контакти тривають». Трамп покладає на Україну відповідальність за відсутність переговорів і закликає обрати нового президента; Зеленський і коментатори наполягають, що Україна неодноразово пропонувала припинення вогню, а Росія щоразу відмовляла, і що деескалація має бути взаємною. Частина експертів вважає, що Трамп не піде на тривале призупинення розвідки чи продажу зброї, зважаючи на фінансові інтереси американського оборонного сектору; інші попереджають, що у разі політичного тиску він може припинити обмін розвідданими або натиснути на Маска для відключення Starlink. Нарешті, мета Трампа — знизити ціни на пальне в США через імпорт російського дизеля — ставиться під сумнів аналітиками, які вказують, що обіцяні обсяги не вплинуть суттєво на ринок, а справжньою причиною рекордних цін є війна на Близькому Сході та блокада Ормузької протоки.

Передумови

Наприкінці вересня 2026 року ціни на дизпаливо у США сягнули рекордних рівнів на тлі війни США проти Ірану та перебоїв у постачанні нафтопродуктів через Ормузьку протоку, перетворивши це питання на ключове у передвиборчій кампанії перед проміжними виборами 3 листопада. За прогнозами Silver Bulletin, шанси демократів повернути контроль над Палатою представників оцінювалися у 93%, а над Сенатом — у 74% (у порівнянні з 56% на початку серпня). Трамп ще під час першого президентства просував ідеюглобальної угоди з Росією; чинні аналітики розцінюють нинішні домовленості як продовження цього курсу. В Україні працює лише один НПЗ, який не виходить на повну потужність і неодноразово зазнавав ударів, тоді як Росія має розгалужену мережу — перемир'я лише по НПЗ є асиметричним. У 2022 році Конгрес США заборонив імпорт російських енергоносіїв, що створює правову основу для критики рішення Трампа.