Посольства західних країн заявили, що залишаються в Києві, попри погрози МЗС Росії
Після того як 3 жовтня МЗС Росії закликало іноземних дипломатів залишити Київ, посольства низки країн ЄС, Великої Британії, а також США публічно заявили, що не збираються припиняти роботу в українській столиці. Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон сам вирішуватиме, чи безпечно залишатися американським дипломатам.
Головне
- 3 жовтня МЗС Росії закликало іноземних дипломатів і громадян залишити Київ, попередивши про «масовані удари» по столиці
- Посольства Німеччини, Італії, Іспанії, Франції, Бельгії, Нідерландів, Словаччини, Словенії, Фінляндії, Литви, Латвії, Швеції, Австрії, Албанії, Польщі, Естонії, Угорщини та Великої Британії заявили, що залишаються в Києві
- Держсекретар США Марко Рубіо 5 жовтня заявив, що посольство США продовжує роботу в Києві, а США самі вирішуватимуть щодо безпеки своїх дипломатів
- Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що делегація ЄС та посольства всіх країн-членів залишаються в Києві: «Росія каже — їдьте або ризикуйте життям. Наша відповідь: ми залишаємося»
- МЗС України заявило, що не отримувало від іноземних партнерів жодних запитів чи повідомлень про плани переїзду
- The Guardian повідомив, що західні дипломати приватно розробляють плани переведення посольств до Львова чи Східної Польщі на випадок погіршення безпеки
- Дипломатичні місії закликали Росію дотримуватися Віденської конвенції та норм міжнародного гуманітарного права
Чому це важливо
Координована публічна відмова посольств західних країн залишити Київ попри російські погрози є безпрецедентно різким дипломатичним сигналом Москві. Заява Рубіо, що Вашингтон сам вирішуватиме щодо безпеки своїх дипломатів, підкреслює, що США не сприймають російський ультиматум. Водночас повідомлення The Guardian про приватну підготовку планів переведення посольств до Львова чи Східної Польщі показує розрив між публічною позицією «ми залишаємося» і закулісною підготовкою до гіршого сценарію. Повторення Росією травневих погроз свідчить про сталість моделі тиску на дипломатичну присутність Заходу в Україні.
Що сталося
3 жовтня МЗС Росії оприлюднило «повторюване» попередження іноземним громадянам і дипломатам залишити Київ, заявивши, що російська армія продовжуватиме завдавати масованих ударів і що відповідальність за наслідки «цілком лежить на тих, хто ігнорує це попередження». У відповідь посольства Німеччини, Італії, Іспанії, Франції, Бельгії, Нідерландів, Словаччини, Словенії, Фінляндії, Литви, Латвії, Швеції, Австрії, Албанії, Польщі, Естонії, Угорщини та Великої Британії опублікували заяви з повідомленням, що не планують припиняти роботу в Києві. Більшість із них нагадала, що Росія має дотримуватися Віденської конвенції та норм міжнародного гуманітарного права. Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що делегація ЄС та посольства всіх країн-членів залишаються в Києві. Держсекретар США Марко Рубіо 5 жовтня повідомив, що посольство США продовжує роботу і що Вашингтон сам оцінюватиме безпеку своїх дипломатів. МЗС України заявило, що не отримувало від партнерів повідомлень про плани переїзду.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела фокусують увагу на колективній відмові західних посольств залишити Київ і подають це як дипломатичну відсіч російському залякуванню. Підкреслюються заяви речника МЗС України Георгія Тихого, який спростував чутки про переїзд посольств, та посла ЄС Катаріни Матернової, яка символічно сформулювала відповідь ЄС: «Ми залишаємося». Контекстом подаються слова президента Зеленського в інтерв'ю Reuters 3 жовтня про нарощування ударів по російських НПЗ у відповідь на ескалацію, спрямовану на примус до виїзду мешканців Києва та інших міст. Також наводяться дані про уламки від російського обстрілу 30 вересня, знайдені на території одного із західних посольств у Шевченківському районі Києва.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародна рамка, представлена переважно The Guardian, вносить дві суттєві нюанси. По-перше, видання повідомило, що західні дипломати приватно розробляють плани переведення посольств до Львова чи Східної Польщі — інформацію МЗС України публічно заперечило. По-друге, в одному з міжнародних матеріалів заголовок прямо вказує, що Рубіо «не виключив призупинення роботи посольства США в Києві», що контрастує з домінантним наративом «ми залишаємося» в українському та більшості західного інформаційного поля. Обидва моменти вказують на розрив між публічною відмовою і закулісною підготовкою до можливої евакуації.
У чому розходиться висвітлення
The Guardian повідомив, що західні країни приватно розробляють плани переведення посольств з Києва до Львова чи Східної Польщі, тоді як МЗС України заявило, що не отримувало від іноземних партнерів жодних запитів чи повідомлень про такі плани. Більшість українських і західних публікацій описали заяву Рубіо як підтвердження того, що посольство США залишається в Києві; один міжнародний матеріал подав її у заголовку як «Рубіо не виключив призупинення роботи посольства США в Києві».
Передумови
30 вересня мер Києва Віталій Кличко повідомив, що після російського обстрілу столиці на території одного із західних посольств у Шевченківському районі було виявлено уламки. 3 жовтня в інтерв'ю Reuters президент Володимир Зеленський заявив, що Збройні Сили України нарощуватимуть удари по російських нафтопереробних заводах у відповідь на ескалацію, спрямовану на примус мешканців Києва та інших міст до виїзду. МЗС Росії вже робило подібне попередження іноземним дипломатам у травні, і тоді лідери країн його відкинули; наприкінці травня глава МЗС РФ Сергій Лавров під час розмови з Рубіо також закликав США евакуювати посольство. МЗС Росії подало своє жовтневе попередження як реакцію на українські удари по російських військових об'єктах.