Посольства Заходу відмовилися залишати Київ після погроз МЗС РФ
Після попередження МЗС Росії від 3 жовтня про масовані удари по Києву посольства щонайменше 14 країн ЄС, Великої Британії та США публічно заявили, що залишаються в українській столиці. У відповідях дипломатичні місії посилалися на Віденську конвенцію та норми міжнародного гуманітарного права, а посол ЄС Катаріна Матернова сформулювала позицію як «Ми залишаємося».
Головне
- 3 жовтня МЗС РФ закликало іноземних дипломатів і громадян залишити Київ, попередивши про «масовані удари»
- Посольства Швеції, Німеччини, Італії, Іспанії, Франції, Бельгії, Нідерландів, Словаччини, Словенії, Фінляндії, Литви, Латвії, Австрії та Албанії заявили, що не планують припиняти роботу в Києві
- Посольство Польщі назвало російські погрози спробою Кремля залякати Європу та послабити підтримку України
- Посольство Естонії повідомило, що залишається в Києві, а погрози лише зміцнюють його рішучість підтримувати Україну
- Посол ЄС Катаріна Матернова заявила: «Росія каже нас: йдіть або ризикуйте життям. Наша відповідь: ми залишаємося»
- Держсекретар США Марко Рубіо підтвердив, що посольство США наразі залишається в Києві
- МЗС України заявило, що не отримувало від іноземних партнерів повідомлень про плани переїзду
Чому це важливо
Координа публічна відмова західних посольств залишити Київ після погроз МЗС РФ демонструє єдину позицію союзників України перед обличчям спроби Кремля використати загрозу ударів для витіснення дипредставництв зі столиці. Посилання на Віденську конвенцію переводить попередження Москви в площину порушення дипломатичних норм, а заяви Марко Рубіо ставлять США в один ряд з європейськими партнерами. Розбіжність між публічними заявами «ми залишаємося» і повідомленнями про приватні плани переїзду до Львова чи Польщі вказує на розрив між офіційною риторикою та реальною підготовкою до можливої ескалації.
Що сталося
3 жовтня МЗС Росії опублікувало попередження, в якому закликало іноземних громадян і співробітників дипмісій залишити Київ, та попередило, що російська армія продовжуватиме «масовані удари», переклавши відповідальність за наслідки на тих, хто проігнорує застереження. У відповідь посольства Швеції, Німеччини, Італії, Іспанії, Франції, Бельгії, Нідерландів, Словаччини, Словенії, Фінляндії, Литви, Латвії, Австрії та Албанії опублікували ідентичні заяви про те, що не планують припиняти роботу в Києві, та нагадали про необхідність дотримання Росією Віденської конвенції і норм міжнародного гуманітарного права. Посольство Польщі назвало заклики Москви спробою залякати Європу і послабити підтримку України, посольство Естонії повідомило, що погрози лише посилюють його рішучість підтримувати Україну, а посольство Великої Британії назвало погрози неприйнятними і засудило удари по цивільній інфраструктурі. Посол ЄС Катаріна Матернова 4 жовтня сформулювала позицію як «Росія каже нам: йдіть або ризикуйте життям. Наша відповідь: ми залишаємося». 5 жовтня держсекретар США Марко Рубіо підтвердив, що посольство США наразі залишається в Києві, і нагадав, що Держдеп щодня аналізує безпеку кожної дипмісії. МЗС України заявило, що не отримувало від партнерів повідомлень про плани переїзду. Водночас The Guardian 2–3 жовтня повідомило, що західні дипломати приватно розробляють резервні плани переведення посольств до Львова чи Східної Польщі.
Як про це пишуть українські джерела
Головний акцент української сторони — на єдиній публічній позиції західних посольств, які відкрито відкинули погрози Москви і підтвердили солідарність із Києвом. МЗС України публічно спростувало чутки про плани переїзду партнерів і наголосило, що Росія намагається залякати Європу та підірвати підтримку України. Додатковим аргументом став репорт мера Києва Віталія Кличка від 30 вересня про уламки російських ударів на території одного із західних посольств у Шевченківському районі, що підкреслює реальну небезпеку, в якій працюють дипломати. Дипломатичний сюжет поєднується з ескалацією ударів по українських містах і заявою президента Володимира Зеленського Reuters 3 жовтня про нарощування ударів ЗСУ по російських нафтопереробних заводах у відповідь.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Західна рамка підкреслює, що посольства у відповідь на російське попередження публічно посилалися на Віденську конвенцію і норми міжнародного гуманітарного права, переводячи заяву Москви в площину порушення дипломатичних норм. Подається як повторення травневого попередження 2025 року, яке тоді було відкинуте лідерами країн; Рубіо окремо зазначив, що подібні заклики лунають уже кілька місяців. Окремо відзначається напруження між публічними заявами «ми залишаємося» і повідомленнями The Guardian про приватні резервні плани переведення посольств до Львова чи Східної Польщі, які українська сторона публічно заперечила.
У чому розходиться висвітлення
Більшість джерел подають заяву Марко Рубіо як підтвердження того, що посольство США залишається в Києві, і наголошують, що Вашингтон сам визначатиме безпеку своїх дипломатів. Одне з повідомлень стверджує, що Рубіо «не виключив» призупинення роботи посольства США в Києві, що подається як м'якший варіант тієї самої позиції. Ця розбіжність у формулюваннях не протирічить факту, що на 5 жовтня посольство США продовжує роботу в Києві.
Передумови
Росія вже висувала подібне попередження у травні 2025 року, зокрема міністр закордонних справ Сергій Лавров під час розмови з Рубіо закликав США евакуювати посольство, і тоді лідери країн відкинули загрозу. 30 вересня мер Києва Віталій Кличко повідомив, що після російського обстрілу уламки впали на територію одного із західних посольств у Шевченківському районі. 3 жовтня президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Reuters заявив, що ЗСУ нарощуватимуть удари по російських нафтопереробних заводах у відповідь на ескалацію ударів Росії, спрямовану на примус мешканців Києва та інших міст до виїзду. Восени Росія активізувала ракетні й дронові удари по Києву, зафіксовано пошкодження цивільної та критичної інфраструктури.