Italy's Foreign Ministry
-
Росія вночі 14 жовтня завдала комбінованого удару 39 ракетами і 128 дронами по енергетиці та залізницях
У ніч проти 14 жовтня Росія випустила по Україні 39 балістичних ракет і 128 ударних безпілотників, цілячи в енергетичну та критичну інфраструктуру Києва, Київщини та Харкова. У Києві влучили в ТЕЦ-4 і дев'ятиповерхівку в Деснянському районі, внаслідок чого загинули щонайменше троє людей і понад 20 постраждали. Без електрики залишилися щонайменше 600 тисяч людей, пошкоджено 26 об'єктів електроенергетики і чотири об'єкти нафтогазового комплексу. Зеленський назвав удар свідомою демонстративною відповіддю на оголошене Трампом «енергетичне перемир'я» і закликав запровадити санкції за законопроєктом Ліндсі Грема та передати Україні додаткові протиракети для Patriot.
-
Зеленський підписав закон про освіту нацменшин, ЄС відкрив два переговорні кластери для України
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила, а президент Володимир Зеленський того ж дня підписав закон про освітні права корінних народів і національних меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС. На четвертій міжурядовій конференції Україна–ЄС у Люксембурзі 13 жовтня ЄС офіційно відкрив переговорні кластери 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Рішення підтримали всі 27 держав-членів; його привітали Угорщина та Румунія.
-
Зеленський у Варшаві заявив, що Трамп не повідомляв Україну про «енергетичне перемир'я», а Росія порушила його ударами по Харкову та Києву
11 жовтня Дональд Трамп оголосив у Truth Social про нібито «енергетичне перемир'я» між Україною та Росією, яке набуває чинності негайно. Білий дім уточнив Axios, що йдеться лише про взаємне припинення ударів по НПЗ — «НПЗ за НПЗ». Україні про домовленість не повідомили, у Кремлі контакти коментарем не підтвердили, а вже за годину до посту Трампа Росія вдарила по енергооб'єкту в Києві, а невдовзі після — по ТЕЦ-5 у Харкові. На Варшавському безпековому форумі 12 жовтня Зеленський сказав, що оголошення стало для нього новиною, Україна готова до взаємного перемир'я, але Росія має довести свою згоду діями. Паралельно Трамп 9 жовтня домовився з Путіним про постачання 300 тис. – 3 млн тонн російського дизпального, а Мінфін США видав тимчасову ліцензію до 7 квітня 2027 року.
-
Зеленський заявив, що Київ «майже повністю» провалив план стійкості, і анонсував переговори з партнерами щодо енергообладнання та ППО
Після селекторної наради 9 жовтня президент Зеленський публічно розкритикував столичну владу за майже повне невиконання плану стійкості на тлі ударів Росії по енергетиці. Він попередив про особисту відповідальність Мінінфраструктури та ОВА, доручив окремі завдання для Києва та повідомив про оновлення потреб країни в енергообладнанні та пакетах ППО, за якими готують комунікацію з партнерами.
-
Південна Корея відкликала посла з України через суперечку щодо передачі північнокорейських полонених
МЗС Південної Кореї 8 жовтня оголосило про відкликання посла в Україні Пак Кі Чана на тлі дипломатичної суперечки, спричиненої публічним повідомленням президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН 23 вересня про передачу Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених. Сеул звинуватив Київ у порушенні домовленості про нерозголошення та заявив, що отримав від міністра Андрія Сибіги вибачення, які не відповідають очікуванням; український МЗС це заперечує. Паралельно Адміністрація президента Південної Кореї відкинула звинувачення радника Владислава Власюка щодо постачання пального до РФ в обхід санкцій.
-
Розслідування Guardian: у липні-серпні з портів Південної Кореї до Росії вивезли понад 176 тис. тонн пального, зокрема підсанкційними танкерами
Аналіз портових записів і даних суднових трекерів, проведений The Guardian, показав, що у липні-серпні в кількох південнокорейських портах на сім танкерів завантажили понад 176 тис. тонн пального, переважно дизельного; ці судна здійснили 14 рейсів до російського Далекого Сходу. Три з семи танкерів перебувають під санкціями Великої Британії та ЄС. МЗС України підтвердило ці дані, а Сеул їх заперечує.
-
Єврокомісія готова відкрити два наступні кластери переговорів щодо вступу України до ЄС наступного тижня
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила 5 жовтня в Брюсселі, що на міжурядовій конференції в Люксембурзі наступного тижня можуть відкрити два наступні переговорні кластери щодо вступу до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» — для України та Молдови. Умовою відкриття для України є ухвалення Верховною Радою 12 жовтня законопроєкту про освітні права національних меншин, якого вимагає Угорщина. За даними Financial Times, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив дипломатам не блокувати процедурний крок із надсилання листів Україні та Молдові.
-
Спроба підриву українського Ан-124 у Лейпцигу: Німеччина офіційно звинуватила розділи Росію
У ніч проти 5 серпня дрон із 1,8 кг Semtex врізався у крило припаркованого українського вантажного Ан-124 в аеропорту Лейпциг/Галле, але вибухівка не здетонувала. Спільне розслідування The Telegraph і Welt am Sonntag ідентифікувало росіянина Олега Льовушкіна як ймовірного організатора, а білоруського агента Андрія Каршакова — як безпосереднього виконавця. 1 вересня Німеччина офіційно звинуватила Росію та оголосила контрзаходи, зокрема закриття російського генконсульства в Бонні.
-
Понад половина F-16 України небоєздатні через затримки обслуговування в Бельгії
За даними The Wall Street Journal, понад половина українських винищувачів F-16 не можуть виконувати бойові завдання через затримки з технічного обслуговування в бельгійській компанії Sabena Aerospace Engineering. Президент Зеленський підтвердив у Financial Times, що близько половини парку F-16 тривалий час перебувають у Європі на ремонті, і заявив про намір перенести більшу частину обслуговування на територію України. Речник МЗС Георгій Тихий назвав повідомлення про «катастрофічно» низьку боєздатність F-16 такими, що не відповідають дійсності.
-
Уряд визначив пріоритети держвидатків: оборона, пенсії, зарплати бюджетників — усе інше відкладено до кінця війни
Кабінет Міністрів 28 вересня затвердив рішення про пріоритетність державних видатків у складних фінансових умовах. Першочергово фінансуватимуться оборона, пенсії, соціальні виплати та зарплати вчителям, лікарям й іншим працівникам бюджетної сфери. Непершочергові видатки — нові будівництва, реконструкції, капітальні ремонти, а також роботи з благоустрою (парки, сквери, фонтани, перекладання бруківки) — відкладено до закінчення війни. Прем'єр Сергій Корецький пов'язав частину тиску на бюджет із затримкою міжнародного фінансування через невиконані Україною зобов'язання перед партнерами.
-
51 країна закликала Росію погодитися на повне і безумовне припинення вогню
23 вересня, напередодні засідання Ради Безпеки ООН та в рамках Тижня високого рівня Генасамблеї ООН, 51 держава-член ООН опублікували спільну заяву із закликом до Росії погодитися на повне, негайне та безумовне припинення вогню і долучитися до змістовних мирних переговорів. Заяву представили міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас. Україна вже погодилася на таке припинення вогню ще в березні 2025 року. США до спільної заяви не приєдналися.
-
Coreper не зміг продовжити санкції проти РФ: Словаччина й Франція вимагають виключити Усманова і Фрідмана
21 вересня Комітет постійних представників ЄС (Coreper) на кількох зустрічах не зміг домовитися про продовження індивідуальних санкцій проти Росії за порушення територіальної цілісності й суверенітету України. Словаччина та Франція наполягали на виключенні зі списку олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана; компромісний пакет — продовження режиму на 36 місяців в обмін на їхнє зняття — заблокувала Латвія. Наступне засідання послів ЄС призначене на ранок 22 вересня, до опівночі 22 вересня, коли чинний режим втрачає чинність.
-
Рада церков звернулася до Папи Лева XIV через гуманітарну катастрофу в Олешках
Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій заявила про критичну гуманітарну ситуацію в окупованих Олешках на Херсонщині та звернулася до Папи Римського Лева XIV, Всесвітньої ради церков, ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста із закликом до гуманітарної місії та евакуації. МЗС України повідомило, що ситуацію планується порушити під час Тижня високого рівня Генасамблеї ООН у Нью-Йорку та обговорити з президенткою МКЧХ Міряною Сполярич-Еггер.
-
Зеленський і Трамп провели телефонну розмову й домовилися про зустріч у Нью-Йорку
Увечері 20 вересня Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Президентом США Дональдом Трампом, під час якої лідери домовилися про особисту зустріч у Нью-Йорку на полях Генеральної Асамблеї ООН. Зеленський подякував Трампу за візит спецпредставників США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва 6 вересня, а також за підписання закону імені Ліндсі Грема про санкції проти Росії. За даними Axios, Трамп під час розмови неодноразово закликав Зеленського припинити удари України по російських нафтопереробних заводах, пов'язуючи їх із зростанням світових цін на дизельне пальне.
-
Управління ООН з прав людини опублікувало доповідь про сексуальне насильство в контексті війни Росії проти України
Управління Верховного комісара ООН з прав людини оприлюднило доповідь, у якій задокументовано близько 1 004 випадків сексуального насильства, пов'язаного з повномасштабним вторгненням Росії в Україну, за період з 24 лютого 2022 року до кінця липня 2026 року. 89% випадків віднесено до представників російської влади, 11% — до представників української сторони. МЗС України заявило, що Росія продовжує використовувати сексуальне насильство як інструмент війни, і закликало до притягнення винних до відповідальності.
-
Іващенко: Росія має ресурси на війну до 2027–2028 років, попри економічні проблеми й понад 60% противників війни
Начальник ГУР Міноборони Олег Іващенко в інтерв'ю Укрінформу заявив, що Росія використовує у війні проти України іноземних найманців із понад 40 країн, її економіка значно слабша, ніж на початку вторгнення, а контрактна модель набору себе вичерпала. Водночас розвідка не виключає, що ресурсів Росії може вистачити на 2027 і 2028 роки. За словами Іващенка, понад 60% населення Росії виступають проти війни, а середньодобові втрати РФ становлять 1200–1400 осіб, іноді сягаючи 1500.
-
Ізраїльські поліцейські прибули до Умані для охорони паломників на Рош га-Шана
Ізраїльські поліцейські прибули до Умані на Черкащині для спільного з українськими правоохоронцями забезпечення громадського порядку та безпеки під час щорічного хасидського паломництва на Рош га-Шана. Вони перебуватимуть у місті до завершення святкування. Поліція Черкаської області повідомила, що ситуація залишається стабільною та контрольованою.
-
Лавров назвав реакцію Німеччини на інцидент у Лейпцигу «початком справжньої війни»
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров назвав дії Німеччини у відповідь на спробу дронної атаки в аеропорту Лейпциг/Галле «початком справжньої війни» і порівняв їх із закриттям диппредставництв перед Другою світовою. Берлін раніше офіційно звинуватив Росію в інциденті та закрив останнє російське консульство в Бонні й «Російський дім» у Берліні; Москва у відповідь оголосила про закриття відділень Goethe-Institut.
-
Удар по будівлі СБУ в Києві та опитування НВ щодо відповіді удару по ФСБ у Москві
4 вересня російські війська завдали удару по будівлі Служби безпеки України в центрі Києва. За словами президента Зеленського, дрон був спрямований в кабінет голови СБУ Олександра Поклада. МЗС назвало атаку серйозною ескалацією, а СБУ пообіцяла болючу відповідь. Опитування Радіо НВ серед 918 респондентів показало, що 47,9% очікують удару по будівлі ФСБ у Москві, 29,6% вважають це марнуванням дронів, а 22,5% — символічним кроком.
-
Німеччина звинуватила Росію у гібридній атаці на аеропорт Лейпциг/Галле: ідентифіковано двох підозрюваних
1 вересня Німеччина офіційно звинуватила Росію в організації гібридної атаки на аеропорт Лейпциг/Галле, де в ніч на 4–5 серпня біля українського Ан-124 виявили дрон із вибухівкою. Слідчі ідентифікували двох підозрюваних — громадянина з латвійським паспортом, підозрюваного у зв'язках з російськими спецслужбами, та білоруса з російським громадянством, який в'їхав до ЄС за італійською туристичною візу. Німеччина оголосила відповідні заходи, а міністри закордонних справ ЄС обговорили посилення візових обмежень для росіян.