Лавров назвав реакцію Німеччини на інцидент у Лейпцигу «початком справжньої війни»

Чому це важливо

Відбувається різка риторична ескалація з боку Москви: глава МЗС РФ фактично прирівняв консульські й культурні контрзаходи Берліна до провісника війни. Німеччина вперше офіційно звинуватила іноземну державу в атаці на інфраструктуру, через яку йде західна допомога Україні. Інцидент б'є по ключовій ланці логістики підтримки ЗСУ і водночас різко погіршує відносини Москви й Берліна.

Що сталося

У ніч на 5 серпня в аеропорту Лейпциг/Галле за кілька метрів від українського Ан-124 знайшли дрон із детонатором і близько 600 г вибухівки. За даними відеозаписів, близько 19:30 дрон влетів у літак, вдарив по крилу, відскочив і впав на землю; вибухівка не здетонувала, літак не постраждав, постраждалих немає. Тієї ж ночі вантажний Boeing 757, що летів із Марселя, не зміг приземлитися й зіткнувся з невідомим об'єктом на висоті кількох сотень метрів, після чого сів у Ганновері з незначними пошкодженнями.

6 серпня міністр внутрішніх справ ФРН Олександр Добріндт заявив, що інцидент не є роботою аматорів і до нього може бути причетна іноземна держава. 1 вересня уряд ФРН офіційно звинуватив Росію в організації спроби теракту в аеропорту. 2 вересня повідомлено про закриття останнього російського генконсульства в Бонні та припинення угоди про «Російський дім» у Берліні. У відповідь РФ оголосила про закриття відділень Goethe-Institut.

6 вересня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров назвав реакцію Берліна «початком справжньої війни» і заявив, що канцлер Фрідріх Мерц фактично «оголосив війну» Росії. Він провів паралель із закриттям диппредставництв напередодні Другої світової та заявив, що в Європі «пробиваються метастази нацизму». Заступник голови Радбезу РФ Дмитро Мєдвєдєв пригрозив ударами по Берліну.

Як про це пишуть українські джерела

Українські медіа одностайно подають лейпцизький інцидент як диверсію Росії проти хабу, через який переправляється західна допомога Україні. На передньому плані — позиція МЗС України: постраждалих немає, літаки не пошкоджені. Риторику Лаврова про «початку справжньої війни» подають як ескалацію проти Німеччини, а не як переконливу відповідь. Паралельно наводять голоси інших російських посадовців і пропагандистів — погрози Мєдвєдєва ударами по Берліну й заклики Соловйова «відновити НДР» — як скоординовану риторичну ескалацію. Експерт Європейського інституту політики в Києві Андреас Умланд вказує, що відповідь ФРН поки символічна і що подальша ескалація — затримання суден «тіньового флоту», посилення підтримки України — залишається можливою.

У чому розходиться висвітлення

Питання про те, чи перебували на борту Ан-124 боєприпаси, залишається спірним: WDR, NDR і Süddeutsche Zeitung із посиланням на конфіденційну поліцейську звітність писали про снаряди, доставлені з Франції для подальшого перевезення; Федеральне міністерство внутрішніх справ ФРН офіційно це заперечує.

Розходяться джерела й у питанні відповідальності: німецька влада, американські посадовці, на яких посилаються The Wall Street Journal і ABC News, а також німецькі слідчі вказують на Росію та ідентифікованих підозрюваних із російсько-білоруськими зв'язками; Лавров і інші російські посадовці відкидають звинувачення й подають дії Німеччини як провокацію.

Передумови

Аеропорт Лейпциг/Галле з 2022 року є альтернативним хабом для перевезення західних військових вантажів для України, зокрема важкими українськими транспортниками типу Ан-124. Справу розслідує Федеральна прокуратура ФРН як напад на транспортну й логістичну інфраструктуру країни. За даними слідства, ДНК на дроні збігається з матеріалами підпалу логістичного центру DHL у Лейпцигу 2024 року; ідентифіковано двох підозрюваних — громадянина Білорусі з російським паспортом і уродженця РФ з латвійським паспортом, якого пов'язують із російськими спецслужбами. Американські посадовці казали The Wall Street Journal, що дрон, найімовірніше, належить уряду РФ; джерело ABC News зазначило, що пристрій має ознаки, характерні для техніки російської воєнної розвідки (колишнього ГРУ).