Мадяр заявив, що Угорщина не допустить будівництва нафтосховищ для України на своїй території
Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр 21 вересня в парламенті заявив, що його уряд не допустить будівництва нафтосховищ для потреб України на території країни. Це сталося через день після того, як «Нафтогаз» підписав меморандум з угорською компанією MOL про спорудження таких потужностей поблизу українсько-угорського кордону в межах формату «Карпатська вісімка».
Головне
- 20 вересня «Нафтогаз» і угорська MOL підписали меморандум про будівництво нафтосховищ для України в Угорщині біля кордону.
- 21 вересня прем'єр Угорщини Петер Мадяр заявив у парламенті, що уряд не допустить спорудження таких об'єктів, доки при владі партія «Тиса».
- Мадяр назвав неприйнятним те, що MOL вела переговори з «Нафтогазом» без згоди чинного уряду; переговори, за його словами, розпочалися ще за уряду Віктора Орбана.
- MOL заявила, що проєкт перебуває на початковому етапі підготовки, який може тривати роки, тому уряд поки не інформували.
- Глава фракції KDNP Бенце Ретварі назвав перенесення сховища загрозою нацбезпеці Угорщини, особливо для східних регіонів.
- Мадяр заявив, що Угорщина не входить до формату «Карпатська вісімка», ініційованого Україною.
Чому це важливо
Рішення блокує проєкт «Нафтогазу» та MOL, покликаний створити для України резерв пального поза зоною російських ударів. Воно загострює двосторонні відносини України та Угорщини й виходить за межі традиційних суперечок щодо політики ЄС щодо Росії. Оскільки MOL — компанія з державною участю, конфлікт має також внутрішньополітичне й корпоративне значення для Угорщини.
Що сталося
20 вересня на Карпатському економічному форумі в межах ініційованого Україною формату «Карпатська вісімка» група «Нафтогаз» і угорська енергокомпанія MOL підписали меморандум про будівництво нафтосховищ для потреб України на території Угорщини, поблизу українсько-угорського кордону. В.о. голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко пояснив мету проєкту потребою диверсифікувати маршрути постачання пального та створити запаси поза зоною російських обстрілів.
21 вересня в угорському парламенті прем'єр-міністр Петер Мадяр заявив, що уряд не допустить спорудження таких об'єктів: «поки при владі партія «Тиса», українського нафтосховища в країні не буде». За його словами, MOL почала переговори з «Нафтогазом» ще за уряду Віктора Орбана, а нинішній уряд вважає неприйнятним, що компанія вела переговори без його згоди. Мадяр повідомив, що увечері 20 вересня говорив із головою MOL Жолтом Гернаді, назвав дії компанії неприйнятними й нагадав, що держава володіє 25% MOL, а отже, компанія має це враховувати.
MOL у відповідь заявила, що проєкт перебуває лише на початковому етапі підготовки, який може тривати роки, і що через тривалість процесу уряд поки не інформували. Лідер парламентської фракції KDNP Бенце Ретварі запитав прем'єра, чому угорське суспільство дізналося про плани з української преси, і назвав перенесення сховища до Угорщини перенесенням ризику російських ударів через кордон, що загрожує нацбезпеці, насамперед східних регіонів країни.
Мадяр також заявив 21 вересня, що Угорщина не є учасником формату «Карпатська вісімка»: за його словами, Будапешт отримав запрошення від України, але з поважних причин не приєднався.
Як про це пишуть українські джерела
Українські ЗМІ в центрі уваги тримають меморандум «Нафтогазу» та MOL і пояснення потреби у сховищі поза зоною російських обстрілів. Частина українських видань акцентує реакцію Києва на заяву Мадяра, повідомляючи про здивування України з приводу різких висловлювань угорського прем'єра.
Передумови
Меморандум «Нафтогазу» та MOL підписано 20 вересня на Карпатському економічному форумі в межах ініційованого Україною формату «Карпатська вісімка». В.о. голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко пояснив, що сховище має диверсифікувати маршрути постачання пального та винести резерви за межі зони російських обстрілів. MOL заявила, що проєкт лише на початковому підготовчому етапі, який може тривати роки, тому уряд на цьому етапі не інформували. Лідер фракції KDNP Бенце Ретварі представив перенесення сховища до Угорщини як ризик для нацбезпеки, насамперед східних регіонів країни.