Опубліковано 18 вересня, 05:17 UTC · Оновлено 06:17

Фіцо заявив, що не збирається виконувати зобов'язання за статтею 5 НАТО

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час виступу в лікарні в Пряшеві заявив, що не має наміру виконувати зобов'язання за статтею 5 Північноатлантичного договору і не хоче, щоб Словаччина була втягнута у військовий конфлікт у разі російського нападу на Альянс. За його словами, європейські лідери ведуть «воєнні розмови», а Росію як агресора він жодного разу не назвав. Фіцо також повідомив, що 18 вересня відвідає Київ і зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським і прем'єр-міністром Сергієм Корецьким.

Головне

Фіцо заявив, що не збирається виконувати зобов'язання за статтею 5 НАТО у разі нападу Росії на союзників.
Виступ відбувся перед студентами та працівниками лікарні в Пряшеві.
У промові Фіцо жодного разу не назвав Росію агресором чи джерелом військової загрози для Європи.
Фіцо звинуватив європейських лідерів у «воєнній риториці» і сказав, що не розуміє, від кого НАТО має захищатися.
Фіцо анонсував візит до Києва 18 вересня для зустрічі з Зеленським і прем'єр-міністром Сергієм Корецьким.
Фіцо назвав нинішню ситуацію щодо ймовірності загальноєвропейського конфлікту найсерйознішою та найнапруженішою за весь час.

Чому це важливо

Голова уряду країни-члена НАТО публічно поставив під сумнів готовність виконати основне зобов'язання Альянсу — принцип колективної оборони — у разі російського нападу. Заява прозвучала на тлі серії гібридних інцидентів з боку Росії в країнах НАТО та ЄС: удару безпілотника по локомотиву пасажирського поїзда на станції Ягодин за 2 км від польського кордону 13 вересня, падіння російського ударного дрота поблизу переходу Ягодин — Дорогуськ 17 вересня, обстрілу сигнальними ракетами данського військового гелікоптера з російського фрегата 14 вересня, збиття російського безпілотника над Литвою поблизу Круонійської гідроакумулюючої станції 15 вересня, а також розслідувань можливих диверсій у Німеччині та викритого плану диверсії на заводі Skyeton у Словаччині наприкінці серпня. Фіцо також анонсував поїздку до Києва на 18 вересня для зустрічі з президентом Володимиром Зеленським і прем'єр-міністром Сергієм Корецьким, попри те, що з осені 2023 року він зупинив військову допомогу Україні й неодноразово виступав проти членства України в НАТО і подальшої підтримки Києва.

Що сталося

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час виступу перед студентами та працівниками лікарні в Пряшеві заявив, що не має наміру виконувати зобов'язання за статтею 5 Північноатлантичного договору і не хоче, щоб Словаччина брала участь у військовому конфлікті в разі нападу Росії на союзників по Альянсу. Він запитував, чи може хтось уявити, що Словаччину попросять підготувати 5 чи 10 тисяч солдатів і відправити їх воювати, не знаючи з ким, чому і за що, і підкреслив, що як прем'єр-міністр зробить усе, аби країну не втягнули у війну. Фіцо звинуватив європейських лідерів у «воєнній риториці» і сказав, що не розуміє, від кого НАТО має захищатися, при цьому жодного разу не назвавши Росію агресором чи джерелом військової загрози для Європи. Водночас він заявив, що членство Словаччини в НАТО є для нього важливим і що країна поважає свої зобов'язання в межах Альянсу, а ситуацію навколо ймовірності загальноєвропейського конфлікту назвав найсерйознішою та найнапруженішою за весь час. Фіцо також повідомив, що 18 вересня відвідає Київ для зустрічі з президентом Володимиром Зеленським і прем'єр-міністром Сергієм Корецьким; очікується прибуття інших європейських прем'єрів.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела подають заяву Фіцо як відмову від солідарності з Альянсом і як прояв його проросійської позиції. Наголошується, що Фіцо жодного разу не назвав Росію агресором і звинуватив європейських лідерів у «воєнній риториці», що подається як свідчення його орієнтації на Москву. Промову розглядають у ширшому контексті: відмова Словаччини від військової допомоги Україні після повернення Фіцо до влади восени 2023 року, його систематичні виступи проти членства України в НАТО із застереженнями про «прямий шлях до Третьої світової», а також протидія подальшій фінансовій і військовій підтримці Києва напередодні липневого саміту НАТО в Анкарі. Українські ЗМІ також пов'язують виступ Фіцо з нещодавніми гібридними інцидентами Росії поблизу та всередині території НАТО — ударами біля Ягодина, обстрілом данського гелікоптера, збиттям безпілотника над Литвою, розслідуваннями диверсій у Німеччині та викритою підготовкою диверсії на заводі Skyeton у Словаччині. Водночас у матеріалах зазначається, що, попри риторику, контакт між Києвом і Братиславою зберігається: у червні під час зустрічі міністрів закордонних справ Україна пропонувала Словаччині співпрацю в оборонній сфері, а в середині червня Фіцо обговорював із Зеленським гуманітарну допомогу, енергетику та розвиток прикордонної інфраструктури.

У чому розходиться висвітлення

У джерелах по-різному наводиться ім'я керівника контррозвідки Служби безпеки Данії, який повідомив про підготовку російської диверсії на оборонних підприємствах країни: Emil Græsholt, Emil Grasholm та Emil Grøndahl. Також різниться написання імені прем'єр-міністра України, з яким Фіцо анонсував зустріч у Києві 18 вересня: Serhiy Koretsky, Serhiy Koreckyi та Serhiy Koretsky.

Передумови

Стаття 5 Північноатлантичного договору закріплює принцип колективної оборони Альянсу: збройний напад на одного чи кількох членів НАТО розцінюється як напад на всіх союзників, при цьому конкретні форми допомоги визначає кожна держава-член окремо. Після повернення на посаду прем'єр-міністра восени 2023 року Фіцо одразу зупинив військову допомогу Словаччини Україні й почав регулярно робити антиукраїнські заяви, які подавалися як виправдання російського вторгнення. Упродовж 2024–2025 років він систематично виступав проти членства України в НАТО і погрожував ветувати процес, називаючи його «прямим шляхом до Третьої світової війни». У червні 2026 року, напередодні липневого саміту НАТО в Анкарі, Фіцо категорично виступив проти подальшої масштабної фінансової та військової підтримки України. На тлі цих заяв у матеріалі наведено низку нещодавніх російських гібридних інцидентів у країнах НАТО та ЄС: удар безпілотника по локомотиву пасажирського поїзда на станції Ягодин за 2 км від польського кордону 13 вересня, падіння російського ударного дрота біля переходу Ягодин — Дорогуськ 17 вересня, обстріл данського військового гелікоптера сигнальними ракетами з російського фрегата 14 вересня, виявлені 3 вересня плани диверсій на оборонних підприємствах Данії, збитий над Литвою поблизу Круонійської гідроакумулюючої станції російський безпілотник 15 вересня, а також повторювані розслідування можливих диверсій та шпигунства з боку Росії в Німеччині. Наприкінці серпня словацька поліція повідомила про запобігання підпалу на заводі з виробництва БпЛА Skyeton у Східній Словаччині, який компанія пов'язує з Росією.