Опубліковано · Оновлено

Уряд подав до Ради проєкт держбюджету на 2027 рік: 44% ВВП на оборону, $52,6 млрд зовнішнього фінансування

Кабінет Міністрів увечері 15 вересня схвалив і вніс до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік (законопроєкт №16000). Документ передбачає видатки 7 трлн 272 млрд грн, доходи 5 трлн 648 млрд грн і рекордний обсяг фінансування сектору безпеки і оборони — 4 трлн 885 млрд грн, або близько 43,8–44% ВВП. Потреба у зовнішньому фінансуванні оцінена у $52,6 млрд, з яких партнери поки підтвердили $20 млрд.

Головне

  • Проєкт держбюджету на 2027 рік зареєстровано у Раді 15 вересня як законопроєкт №16000
  • Доходи — 5 трлн 648 млрд грн (+8,7% до плану 2026 року), видатки — 7 трлн 272 млрд грн (+13,5%)
  • На оборону і безпеку закладено 4 трлн 885 млрд грн, близько 43,8–44% ВВП та 66,8% усіх видатків
  • Потреба у зовнішньому фінансуванні — $52,6 млрд, з яких підтверджено лише $20 млрд (розрив $32,6 млрд)
  • Мінімальна зарплата з 1 січня 2027 року — 9 546 грн/міс (+899 грн, +10,4%); прожитковий мінімум — 3 559 грн
  • На освіту — 328,5 млрд грн, на медицину — 292,5 млрд грн (у т.ч. 225 млрд на програму медгарантій)
  • За оцінкою Міноборони, дефіцит фінансування оборони становить $27 млрд; у проєкті не передбачено реального підвищення зарплат військовим уже п'ятий рік поспіль

Чому це важливо

Бюджет на 2027 рік фіксує економіку воєнного часу: майже 44% ВВП і 66,8% усіх видатків спрямовуються на оборону і безпеку. Водночас критичною залишається залежність від зовнішнього фінансування — $52,6 млрд потреби проти $20 млрд підтверджених зобов'язань партнерів, що робить бюджет фактично тестом на довіру донорів і виконання вимог МВФ та ЄС. Політично чутливим є розрив між номінальним зростанням оборонних видатків і відсутністю реального підвищення грошового забезпечення військових уп'ятому році поспіль.

Що сталося

Увечері 15 вересня 2026 року Кабінет Міністрів схвалив і вніс до Верховної Ради проєкт закону «Про Державний бюджет України на 2027 рік», зареєстрований як №16000 — у межах конституційного строку подання (15 вересня включно). Доходи проєкту — 5 трлн 648 млрд грн (+8,7% до плану 2026 року з урахуванням змін), видатки — 7 трлн 272 млрд грн (+13,5%); з урахуванням кредитування і погашення держборгу загальний обсяг перевищує 8 трлн грн — учетверо більше, ніж до повномасштабного вторгнення.

Найбільша стаття — сектор безпеки і оборони: 4 трлн 885 млрд грн, або 43,8–44% ВВП. У межах цього обсягу 1,8 трлн грн — грошове забезпечення військовослужбовців (+337,5 млрд грн), 2,3 трлн грн — озброєння і військова техніка, 264,9 млрд грн — резерв, 30 млрд грн — державні гарантії на ОВТ, 499,9 млрд грн — інші видатки. Із них 1,73 трлн грн (35,7%) — цільові європейські кошти на озброєння і техніку, які можуть надходити у натуральній формі.

Соціальні видатки Мінсоцполітики — 540,3 млрд грн (+72,6 млрд), у т.ч. 292,8 млрд грн на пенсійні доплати; бюджет Пенсійного фонду зростає на 213 млрд грн до майже 1,3 трлн грн. Освіта — 328,5 млрд грн (+50,8 млрд; 235,3 млрд грн — зарплати вчителів, середня зарплата досвідченого педагога — 27 300 грн, +65% до 2025 року). Медицина — 292,5 млрд грн, з них 225 млрд грн на програму медгарантій; середня зарплата лікарів вузького профілю — від 30 000 грн, медсестер — 20 000 грн. Підтримка ВПО — 83,2 млрд грн, ветеранам — 20,5 млрд грн (12,2 млрд грн — реінтеграція). Програми підтримки бізнесу — 96 млрд грн (майже вдвічі більше, ніж 2026 року).

З 1 січня 2027 року мінімальна зарплата зростає з 8 647 до 9 546 грн (+10,4%), прожитковий мінімум — з 3 209 до 3 559 грн. Фінансування оборони і безпеки становить 66,8% усіх видатків, а загальний дефіцит оцінюється у ~15% ВВП. Понад 131 млрд грн доходів залежить від ухвалення Радою податкових змін — підвищення ставки ПДВ з 20% до 21% і акцизу на пальне на 4 в.п.; ще 52,5 млрд грн — від продовження 50% податку на прибуток банків і закону про оподаткування цифрових платформ. Внутрішні запозичення через ОВДП плануються на рівні 544,4 млрд грн, держборг до кінця 2027 року може перевищити 12,3 трлн грн. Парламент розпочав розгляд проєкту 16 вересня; правки приймають до 1 жовтня, голосування у першому читанні очікується наприкінці жовтня.

Як про це пишуть українські джерела

Уся джерельна база — українські медіа і агенції (ZN.UA, Громадське радіо, Інтерфакс-Україна, Укрінформ, Суспільне, NV, Бабель, ЛІГА.net, Forbes Ukraine, Радіо Свобода, hromadske). У центрі уваги — внутрішньополітичний вимір: роль Верховної Ради в ухваленні документа, позиції прем'єра Сергія Корецького, міністра фінансів Сергія Марченка, міністра оборони Євгенія Хмари і нардепа Ярослава Железняка, а також деталі рядків видатків у гривні — освіта, медицина, соціальна політика, ветерани, ВПО, телевізійний телемарафон «Єдині новини» та утримання Офісу Президента. Джерела наголошують на формулі «бюджет країни у стані війни», одночасно критикуючи відсутність реального підвищення зарплат військовим уже п'ятий рік і контрасти із суттєвим зростанням фонду оплати праці судової системи (+44%), ДБР (+19,9%) і прокуратури (+12,2%). Детально висвітлюються внутрішні фіскальні кроки — підвищення ставки ПДВ з 20% до 21% і акцизу на пальне, перерозподіл залишку Фонду безробіття на пенсії, спрямування конфіскованих коштів і активів АРМА на закупівлі озброєнь.

У чому розходиться висвітлення

Дата реєстрації: більшість джерел і текст картки законопроєкту фіксують подання увечері 15 вересня 2026 року, але один з матеріалів (стаття 20909) датує появу картки на сайті Ради 15 серпня — ці дати конфліктують. Обсяг оборонних видатків: наводиться дві різні «шапкові» цифри — 4 трлн 885 млрд грн на сектор безпеки і оборони загалом (≈44% ВВП) і 1,02 трлн грн безпосередньо на утримання ЗСУ. Як зазначає дискусійне джерело, це різні бюджетні рядки, а не пряма суперечність, однак обрамлення цифр у різних медіа є неоднаковим.

Передумови

Конституційний строк: проєкт держбюджету на наступний рік уряд має подати до Ради не пізніше 15 вересня — проєкт на 2027 рік подано в останній день строку, пізно ввечері. Фіскальний контекст напружений: ще 14 вересня прем'єр Корецький попереджав про наближення до критичної межі та ризик втрати $29,5 млрд допомоги через затримки з ухваленням суміжних законопроєктів; 4 вересня міністр фінансів Марченко назвав ситуацію найнапруженішою з 2022 року; 29 серпня міністр оборони Хмара повідомив про дефіцит фінансування оборони у $27 млрд. У 2026 році уряд неодноразово перерозподіляв кошти через брак грошей на виплати військовим; за оцінкою нардепа Ярослава Железняка, дефіцит за цим рядком становив 100–190 млрд грн, у червні 2026 року видатки на оборону були збільшені на 1,56 трлн грн (понад 1,45 трлн — на грошове забезпечення), а у вересні — ще на 33,6 млрд грн. У проєкті на 2027 рік, попри номінальне зростання, не передбачено реального підвищення грошового забезпечення військовослужбовців уп'ятому році поспіль — на тлі збільшення фонду оплати праці судової системи на 44%, ДБР — на 19,9%, прокуратури — на 12,2% і загального фонду оплати праці в держбюджеті на 18,2%.