Уряд вніс до Ради проєкт держбюджету на 2027 рік: 4,8 трлн грн на оборону та без підвищення зарплат військовим
Кабінет Міністрів увечері 15 вересня затвердив і подав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік, зареєстрований як законопроєкт №16000. На оборону й безпеку передбачено 4 трлн 885 млрд грн — близько 44% ВВП, мінімальну зарплату заплановано підвищити до 9 546 грн. Нардеп Ярослав Железняк заявив, що документ не передбачає реального підвищення грошового забезпечення військовослужбовців — уп'яте поспіль.
Головне
- Уряд схвалив і подав до Верховної Ради проєкт держбюджету на 2027 рік (законопроєкт №16000) увечері 15 вересня.
- На оборону й безпеку закладено 4 трлн 885 млрд грн — близько 44% ВВП.
- Доходи бюджету — 5 трлн 648 млрд грн (+8,7% до плану 2026 року), видатки — 7 трлн 272 млрд грн (+13,5%).
- Потреба у міжнародній фінансовій підтримці на 2027 рік оцінена у 52,6 млрд доларів.
- Мінімальна зарплата з 1 січня 2027 року зросте до 9 546 грн (+899 грн, або 10,4% до 8 647 грн у 2026 році).
- На освіту — 328,5 млрд грн, на охорону здоров'я — 292,5 млрд грн, на підтримку бізнесу — 96 млрд грн (майже вдвічі більше, ніж у 2026 році).
- За словами Ярослава Железняка, бюджет не передбачає підвищення грошового забезпечення військовослужбовців — це буде вже п'ятий рік без підвищення.
Чому це важливо
Проєкт визначає фінансову рамку функціонування держави й оборони у 2027 році в умовах триваючої війни. Рекордна частка ВВП на оборону (близько 44%) показує масштаб воєнних видатків, а підвищення мінімальної зарплати на 10,4% торкнеться широкого кола соціальної політики. Водночас критики наголошують, що документ не підвищує грошове забезпечення військових уп'яте поспіль, попри торішні скорочення на цьому рядку. Прогнозований фінансовий розрив у 52,6 млрд доларів підкреслює збереження залежності від міжнародної підтримки.
Що сталося
Увечері 15 вересня Кабінет Міністрів схвалив і подав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік, зареєстрований як законопроєкт №16000. Документ передбачає доходи 5 трлн 648 млрд грн (+8,7% до плану 2026 року) та видатки 7 трлн 272 млрд грн (+13,5%). На оборону й безпеку закладено 4 трлн 885 млрд грн — близько 44% ВВП. У межах оборонного бюджету 1,8 трлн грн — на грошове забезпечення військових, 2,3 трлн грн — на озброєння і військову техніку, 264,9 млрд грн — резерв.
Мінімальна зарплата з 1 січня 2027 року зросте до 9 546 грн (+899 грн, або 10,4% проти 8 647 грн у 2026 році), загальний прожитковий мінімум — до 3 559 грн. На освіту передбачено 328,5 млрд грн (зарплати вчителів — 235,3 млрд грн, середня зарплата досвідченого педагога — 27 300 грн, +65% до 2025 року), на охорону здоров'я — 292,5 млрд грн (програма медичних гарантій — 225 млрд грн), на підтримку бізнесу — 96 млрд грн (майже вдвічі більше, ніж у 2026 році), зокрема на доступні кредити, «єОселю», інновації, гранти й воєнно-ризикове страхування. На ветеранів заплановано 20,5 млрд грн (з них 12,2 млрд — на реінтеграцію), на ВПО — 83,2 млрд грн, соціальні виплати та програми Мінсоцполітики — 540,3 млрд грн. Пенсійний фонд зростає на 213 млрд грн — до майже 1,3 трлн грн.
Прем'єр Сергій Корецький назвав документ «бюджетом країни у стані війни» і заявив, що Україна власними доходами покриває лише частину видатків, тому потрібна скоординована робота з партнерами; очікується щонайменше 1 трлн грн матеріально-технічної допомоги у 2027 році — більше, ніж у 2026-му. Потреба у міжнародній фінансовій підтримці оцінена у 52,6 млрд доларів.
Як про це пишуть українські джерела
Українські медіа одностайно представляють подання проєкту бюджету-2027 як ключову політичну й економічну подію, пов'язану з фінансуванням війни. Наголос робиться на рекордній частці оборонних видатків — 4 трлн 885 млрд грн, або близько 44% ВВП, — як свідченні масштабу воєнного навантаження на економіку. Агенції вибудовують картину через заяви прем'єра Корецького та міністрів Марченка й Хмари, наголошуючи на «критичній» ситуації з державними фінансами та необхідності вчасного ухвалення документів парламентом для отримання міжнародної допомоги. Видання одночасно виділяють і соціальні позиції бюджету — підвищення мінімальної зарплати, нові видатки на ветеранів, ВПО, освіту й медицину — як конкретні покращення для громадян. Окремою лінією проходить критика народного депутата Ярослава Железняка, який зазначає, що проєкт не підвищує грошового забезпечення військовослужбовців уп'яте поспіль, тоді як фонди оплати праці судової системи, ДБР і прокуратури зростають значно швидше, ніж військові зарплати.
У чому розходиться висвітлення
Джерела розходяться у двох моментах. По-перше, не збігається дата появи законопроєкту на сайті Верховної Ради: одні джерела вказують на реєстрацію ввечері 15 вересня (вівторок) під №16000, інші — що картка законопроєкту з'явилася на сайті 15 серпня. По-друге, у матеріалах поряд фігурують дві різні «headline» цифри оборонного бюджету — 4 трлн 885 млрд грн загалом на оборону й безпеку (~44% ВВП) та 1,02 трлн грн на утримання Збройних Сил. Ці цифри стосуються різних бюджетних рядків і не є прямим протиріччям, але подаються як неузгоджені. В одному з матеріалів, імовірно через друкарську помилку, оборонну статтю вказано як «4 трлн 885 млн грн» замість «4 трлн 885 млрд грн».
Передумови
За Бюджетним кодексом уряд зобов'язаний подати проєкт державного бюджету на наступний рік до парламенту не пізніше 15 вересня. Протягом 2026 року Кабмін неодноразово вносив зміни до держбюджету через брак коштів на виплати військовим: за оцінкою нардепа Ярослава Железняка, дефіцит на цьому рядку становив 100–190 млрд грн. У червні 2026 року оборонні видатки були збільшені на 1,56 трлн грн, з яких понад 1,45 трлн грн призначалися саме на грошове забезпечення військовослужбовців; у вересні 2026 року уряд додатково перерозподілив 33,6 млрд грн на виплати військовим. Міністр фінансів Сергій Марченко назвав ситуацію найнапруженішою з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, а міністр оборони Євгеній Хмара повідомив про дефіцит фінансування оборони у 27 млрд доларів.