Уряд схвалив проєкт держбюджету-2027 і передав його до Ради
Кабінет Міністрів увечері 15 вересня схвалив і подав до Верховної Ради законопроєкт №16000 «Про Державний бюджет України на 2027 рік». Доходи проєкту — 5 трлн 648 млрд грн, видатки — 7 трлн 272 млрд грн; 66,8% видатків передбачено на безпеку й оборону, а потреба у міжнародній підтримці оцінена у 52,6 млрд дол.
Головне
- Уряд схвалив проєкт держбюджету-2027 увечері 15 вересня і зареєстрував його у Раді як законопроєкт №16000
- Доходи проєкту — 5 трлн 648 млрд грн (+8,7% до плану 2026 зі змінами), видатки — 7 трлн 272 млрд грн (+13,5%)
- На безпеку й оборону — 4 трлн 885 млрд грн, або 43,8% ВВП; Міністерству оборони — 3,76 трлн грн
- Міжнародна підтримка у 2027 році оцінена у 52,6 млрд дол., зокрема від ЄС, G7 (ERA), МВФ, Світового банку та Великої Британії
- Соцвиплати Мінсоцполітики — 540,3 млрд грн (+15,5%), освіта — 328,5 млрд грн (+21,6%), охорона здоров'я — 292,5 млрд грн (+13,9%)
- Понад 131 млрд грн доходів залежить від ухвалення змін до Податкового кодексу, які голова бюджетного комітету Роксолана Підласа особисто оцінює як малоймовірні
- Поправки депутати мають подати до 1 жовтня, перше читання очікується наприкінці жовтня
Чому це важливо
Проєкт визначає фінансовий каркас воюючої України на 2027 рік: оборона й безпека споживають найбільшу частку видатків, а близько половини запланованих витрат залежить від міжнародної допомоги, що робить бюджет ключовим сигналом для донорів про фінансові потреби країни. Понад 131 млрд грн доходів умовні — вони з'являться лише після ухвалення Радою змін до Податкового кодексу, які голова бюджетного комітету сама вважає малоймовірними. За оцінками аналітиків, проєкт не сходиться приблизно на 36,5–37,8 млрд дол., і уряд та Мінфін характеризують бюджетну ситуацію як найнапруженішу з початку повномасштабного вторгнення.
Що сталося
Увечері 15 вересня Кабінет Міністрів схвалив підготовлений Мінфіном проєкт закону №16000 «Про Державний бюджет України на 2027 рік» і подав його до Верховної Ради. Доходи проєкту становлять 5 трлн 648 млрд грн (+452,1 млрд грн, або +8,7% до плану 2026 зі змінами), видатки — 7 трлн 272 млрд грн (+864,9 млрд грн, або +13,5%); загальний обсяг видатків держбюджету з урахуванням соціальних фондів перевищить 8 трлн грн — учетверо більше, ніж до повномасштабного вторгнення. На безпеку й оборону закладено 4 трлн 885 млрд грн, або 43,8% ВВП (66,8% усіх видатків), зокрема 3,76 трлн грн — Міністерству оборони. На соцвиплати Мінсоцполітики передбачено 540,3 млрд грн (+15,5%), на освіту — 328,5 млрд грн (+21,6%), на охорону здоров'я — 292,5 млрд грн (+13,9%), на підтримку ВПО — 83,2 млрд грн, на ветеранську політику — 20,5 млрд грн, на енергетику — близько 100 млрд грн. У проєкті закладено підвищення зарплат вчителів, лікарів і медсестер на 65% та середню номінальну зарплату 34 409 грн. Понад 131 млрд грн доходів залежить від ухвалення Радою змін до Податкового кодексу (зокрема підвищення ставки ПДВ з 20% до 21% та акцизу на пальне), які голова бюджетного комітету Роксолана Підласа оцінює як малоймовірні. Потреба у міжнародній підтримці на 2027 рік оцінена у 52,6 млрд дол.; уряд розраховує на кошти ЄС, G7 (ERA), МВФ, Світового банку, Великої Британії та інших партнерів. Аналітик Олександр Паращимя оцінює розрив фінансування у 36,5–37,8 млрд дол. Прем'єр Сергій Корецький назвав документ «бюджетом країни під час війни», міністр фінансів Сергій Марченко — ситуацію найнапруженішою з 2022 року. Поправки до проєкту депутати мають подати до 1 жовтня, перше читання очікується наприкінці жовтня.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела фокусують увагу на внутрішніх інституціях і конкретних статтях: Кабмін, Мінфін, міністр фінансів Сергій Марченко, прем'єр Сергій Корецький, голова бюджетного комітету Роксолана Підласа та нардеп Ярослав Железняк. Медіа детально порівнюють кожен рядок видатків із планом 2026 року — оборона, соцвиплати, освіта, медицина, енергетика, ветерани, регіони, мовний омбудсмен. Кілька видань описують бюджет у різких формулюваннях як «воєнний» із рекордними показниками доходів і видатків і наголошують на ризиках: малоймовірні податкові зміни, незакритий фінансовий розрив і застереження, що зволікання загрожує міжнародній допомозі. Аналітичні матеріали додають критичний погляд — оцінки розриву фінансування, частку коштів ЄС на зброю, що можуть надходити «in kind», і залежність частини доходів від ще не ухвалених податкових ініціатив.
У чому розходиться висвітлення
Джерела розходяться в оцінці розміру розриву фінансування проєкту держбюджету-2027: одна з формулювань називає «приблизно 37 млрд дол.», аналітичні оцінки — 36,5–37,8 млрд дол., а окремий розріз виділяє незакриту частину зовнішнього фінансування у 32,6–33,7 млрд дол. По-різному оцінюється й обсяг доходів, який залежить від змін до Податкового кодексу: Роксолана Підласа називає «понад 131 млрд грн», Ярослав Железняк — 117,3 млрд грн. Крім того, одне джерело приписує енергетичні й податкові коментарі прем'єру «Денису Шмигалю», тоді як більшість матеріалів цитує прем'єра Сергія Корецького.
Передумови
Проєкт підготувало Міністерство фінансів і подало як законопроєкт №16000 увечері 15 вересня. Порівняно з планом 2026 зі змінами доходи зростають на 8,7%, видатки — на 13,5%; загальні видатки держбюджету з урахуванням соціальних фондів перевищать 8 трлн грн — учетверо більше за довоєнний рівень. Найбільші статті: 3,76 трлн грн — Міноборони, 540,3 млрд грн — соцвиплати, 328,5 млрд грн — освіта, 292,5 млрд грн — медицина, близько 100 млрд грн — енергетика. Закладено 65% підвищення зарплат вчителів, лікарів і медсестер та очікувану середню номінальну зарплату 34 409 грн у 2027 році. Фінансування мовного омбудсмена майже подвоєно, на телемарафон, іноземне мовлення і «Суспільне» передбачено 4,8 млрд грн. Серед розглянутих джерел міжнародного фінансування — ЄС, G7 у межах ERA, МВФ, Світовий банк, Велика Британія та інші партнери; міністр фінансів Сергій Марченко також закликав до дій щодо заморожених російських активів. Прем'єр Сергій Корецький назвав документ «бюджетом країни під час війни» і попередив, що зволікання із рішеннями загрожує міжнародній допомозі. Поправки депутати мають подати до 1 жовтня, перше читання очікується наприкінці жовтня. Паралельно президент Володимир Зеленський закликав депутатів підтримати сім законопроєктів, необхідних для покриття дефіциту бюджету 2026 року.