Уряд схвалив проєкт держбюджету-2027 і передав його до Ради
Кабінет міністрів увечері 15 вересня затвердив і подав до Верховної Ради проєкт Державного бюджету на 2027 рік (зареєстрований як законопроєкт №16000). Доходи заплановано на рівні 5 трлн 648 млрд грн (+8,7% до плану 2026 зі змінами), видатки — 7 трлн 272 млрд грн (+13,5%); загальні видатки перевищать 8 трлн грн. На оборону й безпеку передбачено 4 трлн 885 млрд грн, або 43,8% ВВП, а потреба у міжнародній підтримці оцінюється у 52,6 млрд доларів.
Головне
- Кабмін схвалив проєкт держбюджету-2027 увечері 15 вересня і зареєстрував його у Раді як законопроєкт №16000.
Чому це важливо
Проєкт держбюджету-2027 робить оборону найбільшою статтею видатків в історії України: 66,8% витрат і 43,8% ВВП спрямовуються на безпеку й оборону. Загальні видатки перевищують 8 трлн грн — більш ніж учетверо від довоєнного рівня, при цьому держава покриває менше половини з власних ресурсів. Баланс бюджету залежить від 52,6 млрд доларів міжнародної допомоги та від ухвалення податкових змін, які голова бюджетного комітету Ради особисто вважає малоймовірними. Прем'єр публічно назвав документ «бюджетом воюючої країни», а міністр фінансів — найнапруженішим з 2022 року, що підкреслює масштаб фінансових ризиків.
Що сталося
Увечері 15 вересня Кабінет міністрів схвалив підготовлений Міністерством фінансів проєкт Державного бюджету на 2027 рік і того ж дня зареєстрував його у Верховній Раді як законопроєкт №16000. Доходи проєкту — 5 трлн 648 млрд грн (+452,1 млрд грн, або +8,7% до плану 2026 зі змінами), видатки — 7 трлн 272 млрд грн (+864,9 млрд грн, або +13,5%). Загальні видатки, з урахуванням позабюджетних фондів, перевищать 8 трлн грн — понад учетверо більше за довоєнний рівень. На оборону й безпеку закладено 4 трлн 885 млрд грн (43,8% ВВП, +517,9 млрд грн, або +11,9% до плану 2026 зі змінами); Міністерству оборони — 3,76 трлн грн, що на 320 млрд грн більше, ніж у плані 2026 року. Соціальні видатки зростають до 540,3 млрд грн (+15,5%), освіта — до 328,5 млрд грн (+21,6%), охорона здоров'я — до 292,5 млрд грн (+13,9%). Підтримка економіки й бізнесу — 96 млрд грн (+45,7 млрд грн), ветеранів — 20,5 млрд грн, ВПО — 83,2 млрд грн. Близько 100 млрд грн спрямовується на енергетику, з них 60 млрд грн — на захист і відновлення об'єктів після російських ударів і розвиток розподіленої генерації. Потреба у міжнародній підтримці оцінена у 52,6 млрд доларів; джерела — ЄС, країни G7 у межах ERA, МВФ, Світовий банк, Велика Британія та інші партнери. Понад 131 млрд грн доходів залежить від ухвалення змін до Податкового кодексу (ПДВ +1 в. п. до 21%, акциз на пальне +4 в. п.), які голова бюджетного комітету Роксолана Підласа особично вважає малоймовірними. Передбачено часткове (25%) відновлення Державного дорожнього фонду — 52,8 млрд грн, підвищення зарплат учителям, лікарям і медсестрам на 65%, а також фінансування Пласту (61,5 млн грн) і майже подвоєння бюджету мовного омбудсмена. Подача правок від депутатів — до 1 жовтня, перше читання — наприкінці жовтня.
Як про це пишуть українські джерела
Усі джерела — українські, і одностайно наголошують на воєнному характері документа: прем'єр назвав його «бюджетом воюючої країни», а міністр фінансів — найнапруженішим із 2022 року. Українські медіа детально розписують галузеві видатки — оборона, освіта, охорона здоров'я, соціальна політика, ветерани, енергетика, агросектор, дорожній фонд, телемарафон — подаючи проєкт як комплексний соціальний і безпековий документ. Аналітичні та опозиційно налаштовані видання наголошують на фіскальній крихкості: залежності від міжнародної допомоги, необхідності підвищення податків, малоймовірності їх ухвалення Радою та розриві між прогнозованим і підтвердженим фінансуванням. Окрема увага — символічним статтям: майже подвоєнню фінансування мовного омбудсмена, підтримці Пласту, телемарафону й «Суспільному».
У чому розходиться висвітлення
Джерела по-різному оцінюють обсяг доходів, залежних від ще не ухвалених податкових змін: голова бюджетного комітету Роксолана Підласа називає понад 131 млрд грн, прив'язані до підвищення ПДВ на 1 в. п. та акцизу на пальне на 4 в. п., тоді як депутат Ярослав Железняк оцінює цю суму у 117,3 млрд грн і зазначає, що ставка ПДВ і дата її запровадження у документах не визначені. Деякі матеріали називають прем'єром Сергія Корецького, а один матеріал — Дениса Шмигаля у контексті енергетичних пріоритетів бюджету. Офіційна потреба у зовнішній підтримці становить 52,6 млрд доларів, але незалежні аналітики оцінюють незакритий розрив у 36,5–37,8 млрд доларів з можливим дефіцитом близько 80 млрд доларів до кінця 2027 року за гіршого сценарію. Частина видань подає податкові припущення як уже закладені у проєкт, інша — як такі, що потребують ухвалення Радою, і Підласа особисто називає ці зміни малоймовірними.
Передумови
Бюджетний процес в Україні вимагає від уряду подати проєкт до парламенту, після чого депутати можуть подавати правки до 1 жовтня, а перше читання очікується наприкінці жовтня. Раніше у 2025 році президент закликав народних депутатів ухвалити сім законопроєктів, необхідних для покриття дефіциту бюджету 2026 року, ще до фіналізації нового проєкту. Серед головних невійськових статей — заплановане підвищення зарплат учителям, лікарям і медсестрам на 65%, близько 96 млрд грн на підтримку економіки й бізнесу та близько 100 млрд грн на енергетику, включно з 60 млрд грн на захист і відновлення енергооб'єктів після російських ударів. Проєкт також передбачає соціальні видатки 540,3 млрд грн (+15,5%), освіту 328,5 млрд грн (+21,6%) та охорону здоров'я 292,5 млрд грн (+13,9%) порівняно зі скоригованим планом 2026 року.