Нацбанк підвищив облікову ставку до 16,5% і погіршив прогноз ВВП

Чому це важливо

Підвищення ставки загострило монетарне стискання в умовах підвищених і волатильних інфляційних очікувань. Підвищення вартості кредитування може посилити й без того слабку економічну активність, спричинену блокадою портів, атаками на виробництво та логістику. Водночас НБУ очікує, що рішення підтримає гривневі активи, стабільність валютного ринку та стримування цінової динаміки. Прогноз інфляції на 2026 рік підвищено до 12,5%, а очікуване повернення до 5% відтепер датується 2028 роком.

Що сталося

Правління НБУ 29 жовтня 2026 року підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту, з 16% до 16,5% річних. Підставою для рішення стали суттєве посилення цінового тиску та погіршення інфляційних очікувань. НБУ пов’язав ці фактори з наслідками російських атак на бізнес, складську та логістичну інфраструктуру, а також із подорожчанням пального внаслідок війни на Близькому Сході.

Регулятор повідомив, що інфляційні тенденції вересня зберігалися в жовтні, а очікування населення залишалися підвищеними й волатильними. НБУ також погіршив макроекономічні прогнози: інфляцію на 2026 рік — до 12,5%, реальний ВВП — до скорочення на 0,4%. За оцінкою регулятора, реальний ВВП у третьому кварталі скоротився на 0,5% у річному вимірі через блокаду морських портів та атаки на виробничі потужності й логістику. Найбільших втрат зазнали металургійні та рудні підприємства, погіршилася динаміка інших галузей промисловості, торгівлі та сільського господарства. Наслідки інтенсифікації обстрілів НБУ оцінив у мінус 1,9 відсоткового пункту ВВП.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела розглядають рішення НБУ разом із його наслідками для інфляції, ВВП, валютного ринку та державних фінансів. Особливу увагу привертають безпосередні причини нового цінового тиску — російські атаки на бізнес і логістику та зростання вартості пального, а також наслідки блокади морських портів для металургії, промисловості, торгівлі й сільського господарства. Валютна стабільність і привабливість гривневих активів названі ключовими орієнтирами монетарної політики, а збільшення бюджетних видатків — фактором зростання попиту на іноземну валюту. На початку жовтня міжнародні резерви НБУ становили 47,1 млрд доларів, чого вистачало на покриття чотирьох місяців імпорту.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Англомовний матеріал передусім акцентує увагу на рішенні НБУ, посиленні монетарного стискання, стабільності валютного ринку та контролі інфляційних очікувань. Міжнародне фінансування розглядається як важливий чинник макрофінансової стабільності, підтримки резервів та інвестицій у оборонну промисловість. Наголошується також на необхідності виконання реформ для вчасного надходження допомоги: у третьому кварталі 2026 року її обсяги були нижчими за очікувані частково через затримки з реформами, хоча у жовтні Верховна Рада ухвалила низку відповідних законів. За прогнозом НБУ, очікувані надходження міжнародного фінансування дозволять утримувати резерви понад 62 млрд доларів у 2026–2027 роках.

У чому розходиться висвітлення

Оцінки реального ВВП України за 2026 рік суттєво різняться. НБУ прогнозує скорочення на 0,4%, МВФ — зростання на 1,0–1,6%, Кабінет Міністрів — на 1,6%, а Міністерство економіки розглядало сценарій зростання близько 0,5%. Наприкінці липня НБУ очікував зростання на 1,8%, але згодом погіршив прогноз, у тому числі через інтенсифікацію обстрілів.

Передумови

Облікова ставка становила 15% у січні 2026 року, 15,5% — у липні та 16% — у вересні перед поточним підвищенням до 16,5%. Загальна інфляція вже у вересні досягла 10% у річному вимірі — рівня, який НБУ очікував наприкінці року. У липневому прогнозі регулятор очікував 10% річної інфляції.

НБУ пов’язує посилення цінового тиску з руйнуванням бізнесу, складської та логістичної інфраструктури внаслідок російських атак і з подорожчанням пального через війну на Близькому Сході. Іншими факторами названо розширення бюджетних стимулів, тиск на заробітні плати через дефіцит робочої сили та негативні міграційні тенденції. За оцінкою НБУ, очікуване зниження світових цін на нафту, заходи монетарної політики, послаблення тиску на витрати бізнесу та зростання внутрішньої пропозиції сприятимуть сповільненню інфляції надалі.