Чорне море у 2026 році стало найнебезпечнішим морським маршрутом світу

Чому це важливо

Масштаб атак перетворив Чорне море на найнебезпечніший морський маршрут світу за кількістю загиблих моряків, випередивши Перську затоку. Це безпосередньо впливає на глобальні ланцюги поставок: судновласники вагаються перед рейсами, а вартість страхування воєнних ризиків сягає 15% вартості судна. Для України наслідки також операційні та економічні: обсяг судноплавства через порти Великої Одеси впав у вересні до менш ніж 10 суден, а морський експорт агропродукції у серпні скоротився приблизно на 75% до довоєнного рівня. Атаки біля румунського узбережжя фактично перенесли морський вимір війни ближче до території НАТО.

Що сталося

Від початку 2026 року в Чорному морі зафіксували понад 570 атак на судна, унаслідок яких загинули щонайменше 40 моряків. У районі Ормузької протоки підтверджено загибель 24 моряків. Найінтенсивнішим був третій квартал: із липня по вересень атакували близько 387 суден, а в середньому відбувалися понад чотири атаки на день. Кількість атак за цей період у понад п’ять разів перевищила показник попереднього кварталу. За оцінкою компанії морської безпеки Ambrey, протягом останніх 45 дів на Росію припадало близько 90% ударів по судноплавству.

У жовтні атаки на торговельні судна стали particularly frequent: у середині місяця за десять днів зазнали атак шість суден. 15 жовтня біля узбережжя Румунії двома безпілотниками атакували 37-річний хімічний танкер Wine Trader, що очікував на вантаж із Молдови. 22 жовтня Румунська влада повідомила про атаку на ще один танкер: троє моряків зникли безвісти, один загинув. 23 жовтня атакували вантажне судно «Хорив»/Khoryv, яке загорілося та затонуло; ще один моряк загинув, троє зникли безвісти.

Росія у відповідь на українські удари по суднах посилила атаки на торгові судна, які відвідують українські порти. Паралельно тривала українська безпілотна кампанія проти російського судноплавства: вона розпочалася зі спроби перекрити постачання дизельного палива до окупованого Криму, а згодом поширилася на Керченську протоку. Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді повідомив у вересні, що за 11 тижнів Київ уразив понад 300 російських суден.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела наголошують на безпосередніх наслідках для українських портів і експорту. У вересні порти Великої Одеси обслужили менш ніж 10 суден проти приблизно 400 у липні. Морський експорт агропродукції у серпні 2026 року скоротився до 1,4 млн тонн — приблизно на 75% порівняно з довоєнним рівнем, хоча через чорноморські порти проходить лише близько 10% українського експорту зернових, олійних культур і пов’язаних продуктів. ОкремоHighlighting 高频 у 高频 атаки, що об’єднали українські та російські удари по торговельних суданах і портовій інфраструктурі, а також участь сил НАТО в захисті Чорного моря.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародне трактування зосереджує увагу на тому, що Чорне море випередило Перську затоку і за кількістю атак, і за кількістю загиблих моряків. Значна увага приділяється атакам біля узбережжя Румунії, загибелі та зникненню членів екіпажів і політичній реакції президента Румунії. Комерційні наслідки розглядаються через вартість страхування воєнних ризиків, вік і технічний стан суден та небажання судновласників входити в Чорне море. Румунія та Болгарія попросили союзників по НАТО посилити протиповітряний захист і надати засоби протидії дронам, а НАТО, за повідомленнями, має надіслати до Чорного моря додаткові літаки та безпілотники.

У чому розходиться висвітлення

Оцінки зростання кількості атак із липня по вересень порівняно з попереднім кварталом розходяться: одні джерела називають збільшення понад у п’ять разів, інші — понад учетверо. Щодо хімічного танкера Yara J повідомлення різняться: частина матеріалів стосується його стоянки на якорі приблизно за 15 км від Wine Trader біля входу до Сулінського каналу, в інших зазначено, що Yara J також зазнав атаки.

Передумови

Дані про атаки та загибель моряків надійшли від компанії морської безпеки Ambrey та Міжнародної морської організації. Україна та Росія разом забезпечують понад чверть світової торгівлі пшеницею. Частина компаній, які продовжують рейси в Чорному морі, використовує старіші судна, яким дешевше страхування; Financial Times повідомляє, що вік деяких із них може сягати 50 років, а технічний стан є незадовільним. У серпні через атаки на судна й порти постраждали експорт українського зерна та перевезення російської нафти. Румунська влада 22 жовтня повідомила про атаку на танкер, унаслідок чого троє моряків зникли безвісти, а один загинув.