Судно Khoryv затонуло в Чорному морі біля Румунії: один моряк загинув, троє зникли безвісти

Чому це важливо

Інцидент забрав життя одного моряка, залишив троє зниклими безвісти й показав, що атаки на торговельні судна в Чорному морі виходять за межі українських портів та створюють загрозу для свободи судноплавства й критичної інфраструктури. Більшість екіпажу складали громадяни України. Румунські та європейські посадовці пов'язали затоплення з ескалацією війни Росії проти України. НАТО оголосило про посилення спостереження в Чорному морі, а Європейський парламент закликав ЄС розглянути можливість військово-морської операції у відповідь на атаки на цивільні судна.

Що сталося

Румунський морський координаційний центр отримав сигнал лиха від судна Khoryv 23 жовтня близько 10:00. За даними румунських відомств, судно перебувало за межами територіальних вод Румунії, за 13 морських миль, приблизно 24 кілометри, від Констанци, було перекинуте й мало пожежу та серйозні пошкодження. Khoryv прямувало з турецького порту Ереглі до румунської Суліни, куди мало прибути в суботу.

На сигнал вирушили судна Румунського агентства з порятунку людей на морі та Міністерства внутрішніх справ. Рятувальники витягли з води дев'ять живих членів екіпажу й одне тіло. Українське МЗС повідомило, що загиблий був громадянином України, а четверо членів екіпажу, серед яких капітан, потрапили до лікарні; ще двоє не потребували медичної допомоги. Троє моряків залишалися зниклими безвісти. Через несприятливу погоду, сильний вітер, зливу та низьку видимість вертоліт Black Hawk не залучили. Румунське МВС не уточнило причину пожежі, хоча попередньо затоплення пов'язали з ударом безпілотника.

Як про це пишуть українські джерела

Українські медіа наголошують, що серед 13 членів екіпажу було 10 громадян України, а загиблий моряк — український. Чотири українські моряки, зокрема капітан, були доставлені до лікарні ще двоє медичної допомоги не потребували. Інцидент подається як трагічний наслідок війни Росії проти України та як прояв атак на цивільне судноплавство, що виходить за межі українських портів і створює загрозу для постачання продовольства.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародний вимір зосереджений на реакції Румунії та союзників: посилення захисту морського простору, співпраця з Болгарією та Туреччиною щодо додаткових систем спостереження, отримання обладнання та посилення НАТО-спостереження в Чорному морі. Румунія та Болгарія домовилися про засідання відповідного комітету НАТО, а Болгарія попросила розгорнути бойову авіацію та системи протидії безпілотникам. Атаки на комерційні судна розглядаються як загроза свободі судноплавства та критичній інфраструктурі, а інцидент — у ширшій серії атак і пожеж на суднах біля Румунії та Болгарії.

У чому розходиться висвітлення

Щодо судна є розбіжності: переважна частина повідомлень вказує на прапор Коморських островів і 13 членів екіпажу, але два джерела повідомляли про прапор Кайманових островів і 14 моряків. Причина затоплення також не остаточно встановлена: румунські висновки та низка публікацій пов'язали її з атакою безпілотника, проте МВС Румунії не уточнило причину пожежі, а частина матеріалів описувала атаку як попередню версію. У джерелах неузгоджено названо прем'єр-міністра Румунії — Лука Нікулеску, Ilie Bolojan або Nicolae Nucu, хоча всі оцінки збігаються в тому, що напад неприйнятний і грубо порушує міжнародне право.

Передумови

Khoryv — 43-річне комерційне судно-перевізник руди та нафти під прапором Коморських островів. За даними VesselFinder, воно прямувало з порту Ереглі в Туреччині до Суліни в Румунії. Протягом тижнів, що передували інциденту, безпілотники атакували в Чорному морі 11 комерційних суден, сім із яких — поблизу Румунії. Серед попередніх випадків — атака на танкер Yara J біля Суліни 14 жовтня та пожежа на танкері Wine Trader 15 жовтня, на борту якого перебували 12 моряків. Також Румунія вже повідомляла про збиття безпілотників у липні та 17 жовтня.