Чорноморські удари б'ють по експорту: ціни на пшеницю зросли до максимуму з літа 2023 року
Удари Росії по суднах у Чорному морі паралізували український зерновий експорт і спричинили стрибок світових цін на пшеницю до найвищого рівня з липня 2023 року. За перші два тижні серпня експорт зерна з України впав на 75% проти аналогічного періоду 2025 року, а альтернативні маршрути здатні компенсувати лише близько половини втрачених обсягів — і за значно вищою ціною.
Головне
- 27 серпня ціни на пшеницю в Чикаго зросли на 2,6% — до найвищої позначки з липня 2023 року; за місяць зростання становило близько 18%, за один день — 6,4%.
- За перші два тижні серпня український експорт зерна знизився на 75% порівняно з аналогічним періодом 2025 року (дані Reuters).
- Морськими шляхами перевозилося до 90% продукції АПК; альтернативні маршрути компенсують лише 50–55%, щонайбільше 60% експорту.
- Логістика через Польщу коштує 90–110 євро/т проти $25–30/т до портів Великої Одеси.
- За даними Київської школи економіки, прямі збитки АПК за 2022–2025 роки — $12,1 млрд, непрямі втрати доходів — $81,9 млрд.
- 19 липня від удару по судну Golden Leo під прапором Гвінеї-Бісау загинули 10 людей та український лоцман; 27 липня Україна скликала засідання Ради Безпеки ООН.
- Україна та Росія разом забезпечують понад чверть світового експорту пшениці.
Чому це важливо
Агропродукція приносить до 60% українських експортних доходів, а морські шляхи були головним каналом її вивезення. Російські удари по цивільних суднах паралізували цей канал і водночас підняли світові ціни на пшеницю — адже Україна та Росія разом дають понад чверть її світового експорту. Сукупні збитки українського АПК за 2022–2025 роки вже сягають десятків мільярдів доларів, що загрожує фінансовій стійкості виробників і ставить під умову продовольчу безпеку багатьох країн-імпортерів.
Що сталося
27 серпня ціни на пшеницю в Чикаго піднялися на 2,6%, досягнувши максимуму з липня 2023 року: за місяць зростання склало близько 18%, за один день — 6,4%. Причиною стало різке скорочення українського експорту після російських ударів по суднах у Чорному морі. За перші два тижні серпня експорт зерна з України впав на 75% проти аналогічного періоду 2025 року. До війни морськими шляхами перевозилося до 90% продукції АПК; альтернативні маршрути через Дунай, залізницю та транзит через Польщу, Румунію, Словаччину й Моддову здатні компенсувати лише 50–55%, щонайбільше 60% обсягів — і за значно вищою ціною: 90–110 євро/т через Польщу проти $25–30/т до портів Великої Одеси. За оцінками Київської школи економіки, прямі матеріальні збитки АПК за 2022–2025 роки сягнули $12,1 млрд, а непрямі втрати доходів — $81,9 млрд. Всеукраїнська аграрна рада оцінює поточні логістичні збитки у $3 млрд, а президент «Українського клубу аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса попереджає, що провал зимової посівної коштуватиме Україні ще $10–12 млрд, або близько 5% ВВП.
Як про це пишуть українські джерела
Українські медіа — «Український тиждень» і «Бабель» — подають кризу як загрозу національній економіці, агровиробникам та експортному потенціалу, наголошуючи на кумулятивних збитках і необхідності розвивати альтернативні маршрути. Окремо вони виділяють дипломатичний вимір: 27 липня Україна скликала засідання Ради Безпеки ООН через російські удари по суднах, зокрема по Golden Leo, де 19 липня загинули десятеро людей та український лоцман.
У чому розходиться висвітлення
Оцінки сукупного фінансового впливу на український АПК суттєво різняться: Київська школа економіки наводить $12,1 млрд прямих збитків і $81,9 млрд непрямих втрат доходів за 2022–2025 роки; Всеукраїнська аграрна рада говорить про $3 млрд поточних логістичних збитків; «Український клуб аграрного бізнесу» оцінює можливий провал зимової посівної у $10–12 млрд. Також джерела по-різному структурують наратив: одне робить акцент на структурному колапсі експорту та секторних втратах, інше — на стрибку цін на пшеницю в Чикаго як головному сигналі кризи.
Передумови
Україна та Росія разом забезпечують понад чверть світового експорту пшениці, тому будь-які удари по чорноморському судноплавству миттєво відображаються на світових цінах. До війни морськими шляхами перевозилося до 90% української агропродукції; альтернативні маршрути — Дунаєм, залізницею та транзитом через Польщу, Румунію, Словаччину й Молдову — можуть компенсувати лише частину цього обсягу і за значно вищою собівартістю. 19 липня від удару по судну Golden Leo під прапором Гвінеї-Бісау загинули 10 членів екипажу та український лоцман; 27 липня Україна скликала засідання Ради Безпеки ООН у зв'язку з російськими ударами по суднах у Чорному морі.