Дрони атакували три судна поблизу дельти Дунаю, Румунія підняла винищувачі

Чому це важливо

Сулінський канал є частиною маршруту до українських дунайських портів Рені та Ізмаїл, через які проходить значна частина українського експорту зерна. Атаки біля румунського узбережжя загострили ризики для цивільного судноплавства, вже торкнулися маршрутів біля кордонів Румунії та Болгарії та спричинили зростання страхових тарифів. Водночас атаки відбулися в умовах, коли Україна призупинила роботу чорноморських портів через російські удари, що підвищило значення дунайського експортного маршруту.

Що сталося

Ввечері 14 листопада 2026 року поблизу дельти Дунаю та Суліни безпілотники атакували три комерційні судна. Одне із них — Larissa 1 під прапором Палау — перебувало в територіальних водах Румунії приблизно за 12 кілометрів на північ від Сфинту-Георге. Судно прямувало до Суліни, а кінцевим пунктом призначення була Україна. За даними румунських ЗМІ, безпілотник пошкодив вантажний кран судна, але ніхто з членів екіпажу не постраждав і пожежі на борту не було.

Грецький нафтовий танкер Evia Petrol V приблизно за 4 морські милі на південний схід від Суліни збив безпілотник, після чого на борту спалахнула пожежа. Ще одне судно, розташоване за 5 морських миль на південний схід від Сулинської протоки, також було атаковане й загорілося. Міністерство оборони Румунії назвало Evia Petrol V і балкер Marsol, а окремим повідомленням вранці 15 листопада ідентифікувало третє судно як Ali Najafov.

Радари румунського Міноборони зафіксували в районі атаки повітряні цілі, через що військово-повітряні сили двічі піднімали винищувачі. Румунські військові координують розслідування та реагування разом із Військово-морськими силами, МВС і Береговою охороною. Влада не повідомила, хто саме атакував судна.

Як про це пишуть українські джерела

Українські медіа наголошують на значенні Сулінського каналу для українських дунайських портів Рені та Ізмаїл, через які експортується зерно. За оцінкою Олени Шелест, комерційної директорки агрохолдингу HarvEast, ці порти здатні пропустити лише 15–20% українського зернового експорту. Атаки також розглядаються в контексті попередніх ударів по цивільним суднах поблизу Румунії та Болгарії та погіршення безпекової ситуації в Чорному морі внаслідок триваючої війни.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародний вимір події — засудження атак з боку Румунії, відповідальність за безпеку моряків, спільна робота з регіональними партнерами та НАТО і заходи ЄС. На прискорення створення Центру морської безпеки в Чорному морі ЄС виділив 50 млн євро. У фокусі міжнародного контексту також загальне погіршення умов судноплавства: за повідомленнями, з 5 жовтня до 14 листопада в румунських і болгарських водах або поблизу їхніх виключних економічних зон пошкоджено щонайменше 13 вантажних суден і танкерів.

У чому розходиться висвітлення

Повідомлення різняться щодо наслідків для судна під прапором Палау. За даними румунських ЗМІ, Larissa 1 зазнало пошкодження вантажного крана без пожежі та без постраждалих, тоді як інший варіант повідомляє про пожежі на всіх трьох атакованих суднах, які екіпажі загасили, і про відсутність постраждалих. Також розбіжна інформація щодо назви третього судна: в одному з описів його ідентифіковано як Ali Najafov, в інших назву не наведено.

Передумови

У жовтні 2026 року поблизу Констанци затопило судно Khoryv, на борту якого перебували десять українців; один моряк загинув, ще четверо, зокрема капітан, постраждали. З 5 жовтня до 14 листопада дрони чи інші засоби ураження пошкодили щонайменше 13 вантажних суден і танкерів у румунських і болгарських водах або поблизу їхніх виключних економічних зон. У 2026 році, за повідомленнями, у Чорному морі атакували 570 суден, унаслідок чого загинули щонайменше 40 моряків. За оцінкою Financial Times від 25 жовтня, Чорне море стало найнебезпечнішим судноплавним маршрутом у світі.