Опубліковано 15 жовтня, 06:15 UTC · Оновлено 23:10

США запропонували передати заморожені російські активи під контроль Вашингтона; Європа відкинула план

Спецпосланці Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер на зустрічі в Маямі 9–10 жовтня запропонували європейським союзникам частково розморозити суверенні активи РФ та перевести їх у фінансову структуру під контролем адміністрації США для відновлення мирних переговорів. Європейські делегати відкинули пропозицію, а канцлер ФРН Фрідріх Мерц 15 жовтня публічно заявив, що активи мають залишатися замороженими в Європі і що їхня доля — справа самих європейців. Пропозиція, про яке повідомила Financial Times, викликала здивування в європейських столицях і Києві.

Головне

США запропонували європейським країнам розморозити частину російських суверенних активів і перевести їх у фінансову структуру під контролем Вашингтона для відновлення мирних переговорів.
Ідею представили спецпосланці президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер на зустрічі в Маямі 9–10 жовтня за участю представників США, України, Франції, Німеччини, Великої Британії, ЄС і НАТО.
Про пропозицію повідомила Financial Times 15 жовтня з посиланням на чотири джерела, обізнані з питанням.
Європейські делегати відкинули пропозицію і заявили, що не передадуть контроль над активами і не повернуть їх Москві.
Канцлер ФРН Фрідріх Мерц 15 жовтня перед початком саміту Європейської ради в Брюсселі заявив, що заморожені російські активи мають залишатися в Європі і що їхню долю вирішують самі європейці.
У 2022 році західні союзники заморозили близько €260 млрд активів Центробанку РФ, більшість яких зберігається в ЄС, переважно в бельгійському депозитарії Euroclear.
Використання заморожених активів не внесено до порядку денного саміту ЄС 15–16 жовтня; додаткових рішень щодо фінансування України не планується.

Чому це важливо

Пропозиція США розкриває гостру трансатлантичну розбіжність щодення використання близько €260 млрд заморожених російських суверенних активів як важеля для завершення війни. У разі ухвалення контроль над цими активами перейшов би від Європи до структури під керівництвом адміністрації Трампа, що стало б суттєвим перерозподілом фінансової та політичної ваги. Публічна відмова канцлера Мерца свідчить, що план навряд чи просуватиметься без зміни підходу Вашингтона і наражає на сумнів саму стратегію «стимулів» для Москви.

Що сталося

За даними Financial Times, на зустрічі в Маямі 9–10 жовтня спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер запропонували європейським союзникам частково розморозити суверенні активи РФ та перевести їх у нову спеціальну фінансову структуру під контролем адміністрації Трампа, аби відновити мирні переговори з Росією. У зустрічі брали участь представники США, України, Франції, Німеччини, Великої Британії, ЄС і НАТО. Європейські делегати категорично відкинули пропозицію, заявивши, що не передадуть контроль над активами і не повернуть їх Москві. 15 жовтня, напередодні саміту Європейської ради в Брюсселі, канцлер ФРН Фрідріх Мерц публічно підтвердив позицію Європи: заморожені активи мають залишатися в Європі, а їхню долю вирішують самі європейці. Того ж дня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не має інформації про цю пропозицію і сумнівається в достовірності повідомлень. Українські посадовці підтвердили, що тема заморожених активів уже порушувалася на попередніх зустрічах з американською стороною. Один із співрозмовників FT сказав, що європейцям чітко дали зрозуміти: «цього просто не буде».

Як про це пишуть українські джерела

Українські ЗМІ приділили значну увагу ширшому контексту використання заморожених активів: блокуванню Бельгією у жовтні 2025 року «репараційного кредиту» на €140 млрд, подальшому безстроковому заморожуванню активів і погодженому ЄС кредиту Україні на €90 млрд на 2026–2027 роки, а також рішенню Суду ЄС щодо позову Угорщини. Українські посадовці підтвердили, що питання активів піднімалося на попередніх контактах із США. Багато українських видань винесли в заголовки заяву Мерца і наголосили, що Європа не передасть активи США. Частина матеріалів трактувала пропозицію як свідчення суттєвої розбіжності в підходах Вашингтона до тиску на Москву.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародні англомовні джерела, зокрема Financial Times, зосередилися переважно на самій американській пропозиції та її джерелах, менше уваги приділяючи внутрішньоєвропейським дебатам і ширшій картині фінансування відбудови України. Подача здебільшого зводила розвиток до дипломатичної ініціативи США з метою відновлення переговорів, тоді як українські видання робили акцент на європейському опорі та довготривалій історії управління російськими активами в ЄС.

У чому розходиться висвітлення

Розбіжності між джерелами стосуються дати зустрічі в Маямі: більшість повідомлень і Financial Times датують її 10 жовтня, тоді як окремі джерела, зокрема The Washington Post, вказують 9 жовтня.

Передумови

У 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні країни заморозили близько €260 млрд активів Центрального банку РФ, переважна більшість яких зберігається в ЄС, головним чином у бельгійському депозитарії Euroclear (за різними оцінками, €190–210 млрд). Наприкінці 2025 року лідери ЄС зобов'язалися використати ці активи для відновлення України, якщо Росія відмовиться платити репарації. Бельгія заблокувала «репараційний кредит» на близько €140 млрд у жовтні 2025 року, після чого 12 грудня 2025 року ЄС погодив безстрокове заморожування активів, а також кредит Україні на €90 млрд на 2026–2027 роки. Попередній «28-пунктовий мирний план» адміністрації Трампа також містив пропозицію залучити заморожені активи до врегулювання, але не здобув підтримки. Україна вже отримала €45 млрд кредиту від країн G7, забезпеченого доходами від заморожених активів. У кінці вересня — на початку жовтня 2026 року Віткофф і Кушнер пропонували Росії серію «економічних стимулів» за часткове припинення вогню, зокрема авансове розморожування частини активів, продаж частки в Lukoil близькосхідним інвесторам і пом'якшення санкцій на експорт білоруських калійних добрив.