Ле Пен і Барделла засудили «ворожі дії» Росії та заявили, що Франція не піддається на тиск Москви

Чому це важливо

Заява є незвично різкою публічною позицією щодо Москви з боку партії, яку опоненти регулярно критикують за примирливе ставлення до Кремля. Вона з'явилася наступного дня після брифінгу в Єлисейському палаці про гібридні загрози, відвіданого Берреллою, та на тлі підвищеного європейського занепокоєння російськими гібридними операціями й указом Кремля від 17 вересня про фактичну конфіскацію активів Auchan, Leroy Merlin і Nestlé в Росії. Усе це відбувається в передчутті президентських перегонів 2027 року, де Ле Пен лідирує в опитуваннях, а Барделла позиціонується як потенційний прем'єр. Водночас заява поєднує антиросійську риторику з обумовленням подальшої підтримки України, визнаючи легітимність внутрішньофранцузької дискусії щодо її рівня та умов.

Що сталося

У суботу, 19 вересня, Марін Ле Пен і Жордан Барделла опублікували спільну заяву від імені партії «Національне об'єднання», в якій засудили «ворожі дії» Росії щодо Франції. Вони заявили, що Росія не може прямо чи опосередковано диктувати французьку політику через залякування, погрози, дестабілізацію чи психологічний тиск, і що жодна провокація, таємна операція чи дестабілізаційні дії не змусять Францію сприяти досягненню Росією її військових цілей в Україні. Заяву оприлюднено наступного дня після зустрічі в Єлисейському палаці, на якій Барделлу поінформували про геополітичні кризи, що постали перед Францією; сама Ле Пен на цій зустрічі не була присутня.

Ле Пен і Барделла засудили рішення Москви взяти під контроль активи європейських компаній, які продовжують працювати в Росії, — зокрема Nestlé та Auchan — назвавши це «ворожим актом», що прямо підриває інтереси та права європейських підприємств. Вони підтримали всі необхідні заходи для зміцнення безпеки стратегічної інфраструктури Франції та заявили, що країна не може залишити без відповіді жодних ворожих дій проти своєї території, інфраструктури чи людей. Водночас лідери «Національного об'єднання» назвали демократичну дискусію у Франції щодо рівня та умов фінансової підтримки України легітимною, а іноземний тиск — ні, і закликали зберегти дипломатичний підхід до війни Росії проти України, наголошуючи, що жорстка відповідь на ворожі дії та пошук дипломатичного завершення війни не суперечать одне одному.

Як про це пишуть українські джерела

Усі надані джерела — українськомовні медіа. Вони одностайно подають заяву як «гостру критику Росії» з боку партії, яку в Україні традиційно сприймають із підозрою через примирливе ставлення до Кремля. Матеріали центрують увагу на ворожих діях Москви проти європейських інтересів (захоплення активів компаній, гібридні загрози) як на безпосередньому приводі заяви. Паралельно українські джерела наголошують на українському вимірі: обіцянку лідерів «Національного об'єднання», що Франція не буде змушена сприяти Росії у досягненні її військових цілей в Україні, а також їхню позицію, що внутрішньофранцузька дискусія про рівень і умови підтримки України є легітимною, — і протиставляють це нещодавнім словам Ле Пен про те, що Франція не може підтримувати попередній рівень фінансової допомоги Києву. Як історичний контекст українські медіа наводять кредит від московського банку, отриманий «Національним об'єднанням» у 2014 році (повернутий у 2023 році), та візит Ле Пен до Москви й зустріч із Путіним у 2017 році.

У чому розходиться висвітлення

Кілька джерел фіксують, що 31 березня 2025 року французький суд засудив Ле Пен до чотирьох років ув'язнення та заборонив їй обіймати державні посади впродовж п'яти років, фактично усунувши її від участі у президентських виборах 2027 року; водночас стаття 27151 стверджує, що в липні апеляційний суд підтвердив її засудження, проте дозволив їй балотуватися на виборах.

Передумови

18 вересня президент Франції Емманюель Макрон оголосив, що доручив уряду підготувати план захисту критичної інфраструктури від російських гібридних атак; 16 вересня Ле Пен заявила, що Франція не може підтримувати попередній рівень фінансової допомоги Україні через власні труднощі, додавши, що це не є «ворожим щодо України», і що країна може продовжувати навчати та оснащувати українських військових. Барделла раніше пропонував, аби Франція отримувала економічну віддачу від своєї військової та фінансової допомоги Києву, посилаючись на високий державний борг і бюджетний дефіцит Франції та наводячи як приклад американську «мінеральну угоду» з Україною. Прем'єр Польщі Дональд Туск заявляв, що розвіддані свідчать про російські «плани гібридних ударів» проти країн, які підтримують Україну; президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомляла, що ЄС планує представити нову стратегію безпеки, яка має доповнити статтю 4 Договору НАТО. За даними Ukraine Support Tracker Кільського інституту, від початку повномасштабного вторгнення Франція надала Україні 26,2 млрд євро допомоги, з яких 7,9 млрд — пряма двостороння підтримка Парижа, а 18,3 млрд — внесок Франції до підтримки на рівні ЄС. У 2014 році «Національне об'єднання» отримало кредит у 9,4 млн євро від московського банку, повернутий у 2023 році; у 2017 році Ле Пен відвідала Москву й зустрілася з Путіним.