Володимир Зеленський
Володимир Зеленський — український політик і колишній актор, обраний президентом України у 2019 році. До політичної кар'єри здобув популярність як комедійний актор і продюсер, зокрема завдяки серіалу «Слуга народу», де зіграв роль вчителя, який став президентом. Під час повномасштабного російського вторгнення 2022 року очолив оборонну політику країни та став одним із головних дипломатичних голосів України на міжнародній арені.
-
Росія масовано атакує київські мости через Дніпро: місто паралізоване, влада готує понтонні переправи
Протягом 1–4 жовтня Росія завдала серію ударів дронами по Південному та Північному мостах у Києві. Південний міст закрито повністю від 2 жовтня, Північний — зазнав уражень 3 і 4 жовтня. Унаслідок атак поранено людей, пошкоджено дорожнє полотно, тролейбусну мережу та тепломережу. Київ пережив транспортний колапс, а влада оголосила про будівництво резервних понтонних переправ.
-
Марченко: до кінця року потрібно $29,5 млрд на бюджет і $27 млрд додатково на оборону
Міністр фінансів Сергій Марченко розмежував міжнародне фінансування держбюджету та оборонних потреб. До кінця 2026 року Україні необхідно $29,5 млрд на невійськові видатки, з яких понад $3 млрд уже надійшли 2 жовтня. Після повної вибірки €17 млрд у межах Ukraine Support Loan залишається додаткова оборонна потреба у $27 млрд, яку Єврокомісія, за словами Марченка, не зможе покрити цього року через брак інструментів.
-
ЄС відхилив прохання України про дострокове виділення коштів із кредиту на 90 млрд євро
Євросоюз відмовив Україні у достроковому наданні частини фінансової підтримки, запланованої на 2027 рік, і закликав Київ виконати обіцяні реформи, які дозволять розблокувати близько 34 млрд євро у 2026 році. Цього року Україна поки що отримала лише 15,7 млрд євро з кредиту ЄС на 90 млрд євро.
-
Генштаб: за добу 194 бойових зіткнення, найгарячіше — на Покровському та Костянтинівському напрямках
Зведення Генштабу ЗСУ станом на ранок 3 жовтня 2026 року фіксує 194 бойові зіткнення за попередню добу. Найбільше атак противника — на Костянтинівському (21) та Покровському (19) напрямках. За добу Сили оборони ліквідували 1 560 російських військових; загальні втрати РФ з 24 лютого 2022 року оцінюються приблизно в 1 538 950 осіб.
-
URIF схвалив найбільший пакет інвестицій — понад $60 млн в енергетику, критичні мінерали та подвійні технології
Американо-український фонд відновлення (URIF) через рік після запуску схвалив інвестиційний пакет понад $60 млн власних коштів у нові проєкти в енергетиці, критичних мінералах і подвійних технологіях, який має залучити до $1 млрд стороннього капіталу. До пакета входять спільна з BGV Group інвестиційна платформа для видобутку рідкоземельних елементів, урану, берилію та цирконію, фінансування децентралізованих енергетичних хабів і боргове фінансування разом із DFC для системи накопичення енергії ДТЕК на 200 МВт⋅год / 400 МВт⋅год.
-
NYT опублікував деталі російського плану ударів по енергосистемі України цієї зими
The New York Times опублікував подробиці документа, який міністр енергетики Денис Шмигаль представив європейським партнерам у Парижі. Документ описує триетапну російську кампанію ударів по українській енергосистемі з використанням до 1000 ракет, дронів та авіабомб, метою якої є відрізати великі міста від електроенергії, тепла та води. NYT зазначив, що не зміг незалежно підтвердити автентичність документа.
-
У ніч на 2 жовтня ЗСУ вдарили по нафтових об'єктах у Самарській та Волгоградській областях РФ
У ніч на 2 жовтня Сили оборони України завдали ударів по нафтопереробному заводу «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді та лінійній виробничо-диспетчерській станції «Самара» у Самарській області, що входить до системи «Транснефть». Генштаб ЗСУ підтвердив ураження обох об'єктів, на їхніх територіях зафіксовано вибухи та пожежі. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна «справедливо відповідає» на російську ескалацію, і подякував воїнам СБУ, ГУР, СБС, ССО та СЗР.
-
Президент Південної Кореї пригрозив Україні «подальшими кроками» через розкриття передачі двох північнокорейських полонених
Президент Південної Кореї Лі Чже Мун пригрозив невизначеними «подальшими кроками», якщо Україна не публічно не вибачиться за те, що Президент Зеленський на Генасамблеї ООН 23 вересня оприлюднив передачу двох полонених північнокорейських військових до Південної Кореї. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав ситуацію «дипломатичним непорозумінням» і заявив, що Україна працює над її вирішенням. Сторони публічно розходяться в тому, чи існувала домовленість про конфіденційність передачі.
-
Виступ Путіна на «Валдаї»: ядерні погрози, ультиматуми щодо Донбасу та відмова від припинення ударів
1 жовтня на пленарному засіданні XXIII «Валдайського клубу» Володимир Путін повторив тезу, що Україна має залишатися нейтральною, пригрозив ядерною відповіддю у разі удару по Росії чи Калінінграду, відкинув пропозицію про взаємне припинення ударів по кораблях і НПЗ та висунув умови мирного врегулювання, включно з повною окупацією Донбасу. Єврокомісія засудила «безвідповідальну ядерну риторику» Москви.
-
Туреччина та ООН організовують нові переговори між Україною та Росією щодо перемир'я у Чорному морі
Туреччина та ООН ініціювали новий раунд переговорів між Україною та Росією про перемир'я у Чорному морі для захисту експорту зерна. Зустрічі заплановані на початок жовтня, посередником виступатиме швейцарська НГО «Центр гуманітарного діалогу». Ініціатива має на меті відновити Чорноморську зернову ініціативу 2022 року, яку Росія залишила у 2023 році.
-
Зеленський оголосив про перше бойове застосування української тактичної балістичної ракети FP-7
1 жовтня президент Володимир Зеленський повідомив про перше бойове застосування української тактичної балістичної ракети FP-7, розробленої оборонною компанією Fire Point. Він опублікував відео пуску у своїх соцмережах, не уточнивши ціль, місце, час та результат удару. The Wall Street Journal з посиланням на власні джерела повідомив, що удар був завданий по об'єкту на тимчасово окупованій території, хоча успіх першого пуску залишається незрозумілим.
-
Єврокомісія та Україна домовилися про фінансування потреб 2026 року, 45 млрд євро на 2027 рік — за умови реформ
1 жовтня 2026 року Єврокомісія та Україна оприлюднили спільну заяву про те, що вони визначили засоби покриття бюджетних та оборонних потреб України на 2026 рік і домовилися оперативно рухатися до виділення 45 млрд євро у межах Ukraine Support Loan на 2027 рік за умови виконання встановлених умов. Наступного дня речниця Єврокомісії Паула Піньо заявила, що за підсумками зустрічі Україна та ЄС дійшли висновку про відсутність зовнішнього фінансового розриву на 2026 рік, а 2 жовтня Україна отримала черговий транш у 2,9 млрд євро в межах Ukraine Facility.
-
Зеленський повідомив про удари по російському судну та чотирьох об'єктах у Росії
Президент Володимир Зеленський 1 жовтня оголосив, що Сили оборони України уразили російське судно у Чорному морі, а також місця запуску й зберігання ударних дронів в Орловській області, нафтовий об'єкт у Самарській області та склад забезпечення у Брянській області. Удари представлено як частину схваленого на жовтень плану далеких операцій.
-
Російський дрон вдарив по школі в Солом'янському районі Києва — постраждалих немає
Вранці 1 жовтня російський ударний безпілотник влучив у будівлю школи № 12 у Солом'янському районі Києва. На момент удару в укритті перебували понад 100 учнів і близько 60 працівників школи; ніхто не постраждав. Бойова частина дрона не здетонувала, пожежу загасили.
-
Трамп звинуватив Україну в ціновій кризі дизпального у США і не виключив заборону експорту
Президент США Дональд Трамп 30 вересня заявив журналістам у Білому домі, що українські удари по російських нафтопереробних заводах, а не ситуація на Близькому Сході, є основною причиною кризи дизельного пального в США. Він повторив заклик до Зеленського припинити такі удари і не виключив запровадження заборони на експорт американського дизелю.
-
Укренерго скасувало графіки відключень на 1 жовтня після нічної атаки РФ на енергетику
Укренерго спочатку оголосило про застосування 1 жовтня погодинних графіків відключення електроенергії та обмежень для промисловості в окремих регіонах через наслідки масованої нічної атаки Росії на енергооб'єкти 30 вересня, того ж дня скасувало ці графіки. Прем'єр-міністр Сергій Корецький назвав нічний удар наймасштабнішим комбінованим ударом по енергетиці з кінця минулого опалювального сезону. Попри скасування, енергетики закликали споживачів ощадливо використовувати електрику у вечірні години.
-
Буданов: Україна готова ділитися з партнерами технологіями перехоплення реактивних дронів
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов в інтерв'ю Euronews заявив, що країни, які мають чинні угоди з Україною у форматі Drone Deal, можуть отримати доступ до новітніх технологій перехоплення російських реактивних безпілотників. За його словами, ці засоби вже застосовуються у бойових умовах, а головним викликом є нарощування їх виробництва до найскладнішої частини зими.
-
Дефіцит оборонного бюджету України на 2026 рік становить $27 млрд — Корецький
Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що дефіцит оборонних потреб України на 2026 рік складає $27 млрд. Близько $7 млрд уряд планує покрити за рахунок економії та перерозподілу видатків, ще $20 млрд — предмет переговорів із міжнародними партнерами. Загальна вартість війни для України у 2026 році оцінюється у $155 млрд.
-
Понад половина F-16 України небоєздатні через затримки обслуговування в Бельгії
За даними The Wall Street Journal, понад половина українських винищувачів F-16 не можуть виконувати бойові завдання через затримки з технічного обслуговування в бельгійській компанії Sabena Aerospace Engineering. Президент Зеленський підтвердив у Financial Times, що близько половини парку F-16 тривалий час перебувають у Європі на ремонті, і заявив про намір перенести більшу частину обслуговування на територію України. Речник МЗС Георгій Тихий назвав повідомлення про «катастрофічно» низьку боєздатність F-16 такими, що не відповідають дійсності.
-
Росія продовжила заборону на експорт дизпалива до кінця жовтня 2026 року
Російський уряд продовжив заборону на експорт дизельного палива для виробників до 31 жовтня 2026 року. Заборона, вперше введена наприкінці вересня 2025 року, пов'язана з внутрішньою паливною кризою, посиленою українськими ударами по російських нафтопереробних заводах.