URIF схвалив найбільший пакет інвестицій — понад $60 млн в енергетику, критичні мінерали та подвійні технології

Чому це важливо

Це найбільший пакет URIF від часу заснування, що свідчить про перехід Фонду від інституційного становлення до реального укладання угод. Поєднання видобутку критичних мінералів зі списку США, децентралізованих енергетичних хабів для громад і великої системи накопичення енергії ДТЕК відповідає одразу трьом стратегічним пріоритетам — зміцненню енергетичної стійкості, розвитку сировинної бази й підтримці подвійних технологій. Обіцянка залучити до $1 млрд стороннього капіталу та розробка механізму страхування воєнних ризиків DFC спільно з MIGA покликані знизити бар'єри для приватних інвесторів і прискорити відновлення України, зокрема напередодні зими.

Що сталося

Американо-український фонд відновлення (URIF) схвалив інвестиційний пакет понад $60 млн власних коштів у нові проєкти, розрахований на залучення до $1 млрд стороннього капіталу. Пакет охоплює три напрями.

У сфері критичних мінералів URIF спільно з українською компанією BGV Group Management створює інвестиційну платформу для ранніх гірничих проєктів у різних регіонах України. На першому етапі вона сфокусована на ідентифікованих родовищах рідкоземельних елементів, урану, берилію та цирконію, які входять до переліку критичних мінералів США. Перша угода в цьому напрямі — інвестиція близько $30 млн у спільну платформу з BGV Group. Засновник BGV Group — Геннадій Буткевич, співвласник мережі супермаркетів АТБ.

В енергетичному напрямі URIF інвестує у проєкт розподіленої когенерації тепла й електроенергії — мережу енергетичних хабів на рівні громад, призначених для відновлення пошкоджених мереж електро- та теплопостачання. Паралельно разом із Корпорацією міжнародного фінансування розвитку США (DFC) Фонд надає боргове фінансування проєкту ДТЕК зі створення систем накопичення енергії на 200 МВт / 400 МВт⋅год на шести майданчиках в Україні. Система вже працює, а її потужності достатньо для живлення близько 600 тис. домогосподарств протягом до двох годин; обладнання американського виробництва має пришвидшувати відновлення електропостачання після аварій і слугувати резервним джерелом. Нова угода доповнює близько $100 млн кредиту DFC, який раніше було погоджено для ДТЕК, і гарантує компанії доступ до капіталу в разі пошкодження обладнання російськими ударами.

Серед інших кроків — підписана DFC угода про співпрацю з Багатосторонньою агенцією гарантування інвестицій (MIGA) для розробки механізму страхування воєнних ризиків. Як зазначив заступник міністра економіки та довкілля України Єгор Перелигін, усі схвалені проєкти мають високий рівень релевантності для обох країн і зосереджені на енергетичній стійкості, нових ланцюгах вартості в критичних мінералах та зміцненні виробництва подвійних технологій.

Як про це пишуть українські джерела

З українського боку головним речником виступив заступник міністра економіки та довкілля Єгор Перелигін, який наголосив на релевантності кожного з проєктів для України та США і виокремив три пріоритети — енергетичну стійкість, побудову нових ланцюгів вартості в критичних мінералах і зміцнення виробництва подвійних технологій. Вітчизняний партнер у гірничому напрямі — компанія BGV Group Management, заснована мільярдером Геннадієм Буткевичем, співвласником мережі АТБ; створення платформи позиціонується як джерело робочих місць і точка залучення українських, американських та міжнародних інвесторів. В енергетичній частині наголошується на зміцненні мереж електро- та теплопостачання напередодні зими в умовах посилених російських ударів по інфраструктурі. Українська сторона також нагадує про політичну історію Фонду: угоду підписали 30 квітня 2025 року тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко та міністр фінансів США Скотт Бессент; Верховна Рада ратифікувала її 8 травня 2025 року (338 голосів «за» від усіх фракцій), а 12 травня 2025 року закон підписав президент Володимир Зеленський. Установча структура — 50/50, з українського боку учасником є Агентство підтримки публічно-приватного партнерства при Мінекономіки, зі США — DFC.

Як про це пишуть міжнародні джерела

З міжнародного, передусім американського, погляду пакет подається через призму зовнішньої політики США. Залучення DFC і назва посади Коннора Коулмена як керівника інвестиційного підрозділу DFC наголошують на ролі Сполучених Штатів. Усі чотири цільові мінерали — рідкоземельні елементи, уран, берилій і цирконій — прямо названо такими, що входять до переліку критичних мінералів США та відповідають пріоритетам американської адміністрації. Походження Фонду пов'язується з ініціативою президента Дональда Трамда та квітневою 2025 року угодою щодо мінералів. Угода з DTEK описується технічно (200 МВт / 400 МВт⋅год, шість майданчиків, живлення ~600 тис. домогосподарств до двох годин) і подається як доповнення до близько $100 млн кредиту DFC, уже погодженого для ДТЕК, з гарантією доступу до капіталу в разі пошкодження обладнання російськими ударами. Угода DFC з MIGA про механізм страхування воєнних ризиків підкреслюється як інструмент зниження ризиків для приватного капіталу. Коулмен цитується з оцінкою, що «для українського народу абсолютно необхідно, щоб ми інвестували саме зараз», з огляду на руйнування напередодні ще однієї зими. Сам пакет характеризується як найбільший від початку роботи URIF і подається через дві ключові цифри — «понад $60 млн власних коштів» і «до $1 млрд» очікуваного стороннього капіталу.

У чому розходиться висвітлення

Джерела розходяться у трьох моментах. По-перше, загальний портфель проєктів Фонду: джерела Мінекономіки України називають його «понад $60 млн», тоді як керівник інвестиційного підрозділу DFC Конор Коулмен, цитований Reuters, оцінює його приблизно в $70 млн. По-друге, дата першої інвестиції URIF у компанію подвійних технологій Sine Engineering: одна стаття датує її березнем 2026 року, інші матеріали описують її як березень поточного року без конкретного року. По-третє, перелік стратегічних секторів Фонду: частина джерел наводить чотири — мінерали, оборонка, енергетика й інфраструктура, інші додають п'ятий — телекомунікації.

Передумови

Американо-український фонд відновлення (URIF) створено в межах угоди про мінерали, підписаної 30 квітня 2025 року з ініціативи президента США Дональда Трампа, зі структурою власності 50/50. З українського боку учасником є Агентство підтримки публічно-приватного партнерства при Міністерстві економіки, з американського — Корпорація міжнародного фінансування розвитку (DFC). Україна та США внесли по $75 млн до стартового капіталу в $150 млн. Верховна Рада ратифікувала угоду 8 травня 2025 року (338 депутатів «за»), а 12 травня 2025 року президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію. Фонд працює у п'яти стратегічних секторах: мінерали, оборонка, енергетика, інфраструктура та телекомунікації. Ще в березні URIF здійснив першу інвестицію в українську компанію подвійних технологій Sine Engineering. Нинішній пакет ухвалений через рік після запуску Фонду; два з нових проєктів спрямовані на зміцнення електро- та теплопостачання України напередодні зими в умовах посилених російських ударів по ключовій інфраструктурі.