Опубліковано 1 жовтня, 23:00 UTC · Оновлено 23:36

Путін на «Валдаї»: ядерні погрози, ультиматуми щодо України і «рух у правильному напрямку» з ініціативами Трампа

1 жовтня на пленарній сесії клубу «Валдай» Путін зробив широку заяву щодо війни в Україні: наполягав на нейтральному статусі України, погрожував ядерною відповіддю у разі удару по Росії чи Калінінграду, назвав «безглуздою» пропозицію про взаємне припинення ударів і водночас назвав ініціативи Трампа «рухом у правильному напрямку». Єврокомісія засудила «безвідповідальну ядерну риторику» Москви.

Головне

23-тя сесія клубу «Валдай» тривала з 28 вересня по 1 жовтня; участь узяли 120 осіб із 40 країн.
Путін заявив, що Україна має залишатися нейтральною, посилаючись на Dekларацію про державний суверенітет УРСР від 16 липня 1990 року.
Путін сказав, що у разі прямого удару по Росії чи Калінінграду «неминуче» постане питання про застосування «всіх наявних засобів»; Єврокомісія засудила ці слова як «безвідповідальну ядерну риторику».
Пропозицію про взаємне припинення ударів по кораблях і НПЗ Путін назвав «безглуздою» і вдруге відповів «Ні».
Путін визнав, що українські удари по НПЗ завдали Росії відчутних збитків — близько 1% ВВП; Генштаб ЗСУ раніше повідомляв про виведення з ладу понад 45% проєктної потужності російських НПЗ.
Путін назвав пропозиції Трампа щодо завершення війни «рухом у правильному напрямку», але повторив ультиматуми: нейтральний статус України і окупація всього Донбасу.
Путін заявив, що Росія візьме під контроль решту Донецької області (за його словами, 11% під контролем ЗСУ) швидше, ніж прогнозують Україна (1,5 року) чи Європа (2 роки).

Чому це важливо

Промова на «Валдаї» — рідкісний випадок, коли Кремль публічно поєднує сигнали готовності до переговорів у форматі Трампа з повторенням ультиматумів (нейтралітет України, повна окупація Донбасу) і прямими ядерними погрозами, прив'язаними до Калінінграда і постачань зброї. Це ускладнює дипломатичний трек і дає Брюсселю підставу для публічного осуду. Водночас Путін фактично визнав відчутні збитки від ударів по НПЗ — близько 1% ВВП.

Що сталося

1 жовтня на пленарній сесії 23-го «Валдаю» Путін виступив із тривалою заявою, яка торкалася війни в Україні, ядерного стримування, міжнародних відносин і майбутнього світового порядку. Він стверджував, що не Росія почала війну, а Україна «не може існувати як незалежна держава» і втрачає державність; водночас назвав Україну «керованою ззовні» і поклав відповідальність за конфлікт на Захід. Говорячи про статус України, Путін посилався на Dekларацію про державний суверенітет УРСР 1990 року і стверджував, що закріплення євроатлантичного курсу в Конституції у 2019 році є однією з причин війни. Він назвав пропозиції Трампа «рухом у правильному напрямку», але повторив вимоги нейтралітету і окупації всього Донбасу. Путін попередив, що у разі удару по Росії чи Калінінграду «неминуче» постане питання про застосування всіх наявних засобів, порівняв ядерну зброю з рушницеєю на стіні, яка «мусить вистрілити», і сказав, що Росія не планує ударів по підприємствах у країнах, які постачають зброю Україні, але «уважно стежить» за загрозою. Пропозицію про взаємне припинення ударів по кораблях і НПЗ він двічі відкинув як «безглузду». Путін визнав, що українські удари по НПЗ завдали Росії збитків близько 1% ВВП, і заявив, що Росія візьме під контроль решту Донецької області швидше, ніж прогнозують Україна (1,5 року) чи Європа (2 роки).

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела в наборі акцентують на ядерній риториці Путіна і публічному засудженні з боку Єврокомісії, а також на розриві між заявленою відкритістю до треку Трамна і повтореними ультиматумами. Генштаб ЗСУ раніше повідомляв, що Сили оборони вивели з ладу понад 45% проєктної потужності російських НПЗ; Зеленський 23 вересня говорив про знищення 45% нафтопереробних потужностей Росії. На це накладається оцінка експерта Віктора Шлінчака, який прочитав «валдайську» промову як сигнал, що амбіції Москви виходять далеко за межі окремих українських територій і спрямовані на новий світовий порядок.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Єдине іноземне джерело в наборі — інформагентство APA з Азербайджану — веде переважно через призму переговорного треку США–Росія: в центрі уваги характеристика Путіним пропозицій Трампа як «руху в правильному напрямку», тоді як ядерна риторика і територіальні передумови відходять на другий план.

У чому розходиться висвітлення

У різних джерелах промову Путіна прочитано по-різному. Частина повідомлень представляє її як конструктивну щодо треку Трампа; інші — як повернення до ультиматумів (повний Донбас, нейтралітет), які Зеленський 24 вересня вже оголосив знятими з порядку денного. Заяви Путіна про відсутність планів нападу і водночас «неминуче» застосування «всіх наявних засобів» у разі удару по Росії чи Калінінграду Єврокомісія публічно назвала «безвідповідальною ядерною риторикою». Нарешті, відмова Путіна від взаємного припинення ударів по енергоінфраструктурі контрастує з повідомленнями про можливу зустріч представників США, України і Росії в Абу-Дабі для обговорення, зокрема, такої взаємної відмови.

Передумови

23-тя сесія клубу «Валдай» тривала з 28 вересня по 1 жовтня; участь узяли 120 осіб із 40 країн. Промові передувала американська челночна дипломатія: 5 вересня Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрілися з Путіним у Росії, а наступного дня прибули до Києва; 12 вересня Кушнер заявив, що більшість умов мирної рамки узгоджено, територіальні питання залишаються відкритими. 24 вересня Зеленський сказав, що переговорний процес вже вийшов за межі теми «нейтралітету України» і анкоріджського формату «3+2». Конституційне положення про «незворотність євроатлантичного курсу» було закріплене в лютому 2019 року, через п'ять років після окупації Криму і частини Донбасу. Dekларація про державний суверенітет УРСР від 16 липня 1990 року проголошувала намір постійного нейтралітету; Акт проголошення незалежності 1991 року такого положення не містив.