Трамп звинуватив Україну в ціновій кризі дизпального у США і не виключив заборону експорту

Чому це важливо

Трамп публічно перекладає відповідальність за внутрішню енергетичну кризу у США на Україну і відкрито тисне на Київ, вимагаючи припинити удари по російській нафтопереробній інфраструктурі — ключовому елементі української воєнної стратегії. Його заяви містять імовірність запровадження заборони на експорт американського дизпального, що матиме глобальні ринкові наслідки. Це поглиблює помітне політичне тертя між США та Україною в момент, коли тривають переговори щодо енергетики та можливого припинення вогню.

Що сталося

30 вересня президент США Дональд Трамп, відповідаючи на запитання журналістів у Білому домі, заявив, що дизельне пальне в США постраждало набагато більше не через ситуацію на Близькому Сході, а через події в Росії, де нафтопереробні заводи виводяться з ладу «з тривожною швидкістю» внаслідок українських ударів. Він назвав те, що відбувається між Росією та Україною, «найбільшою проблемою» для ринку дизпального і стверджував, що без цих ударів проблем із дизелем у США не було б.

Трамп повторив свій заклик від 13 вересня до президента України Володимира Зеленського припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі та пов'язав це з дефіцитом дизпального. Він також не виключив можливість заборони експорту дизельного пального зі США, зазначивши, що обговорює це з міністром енергетики Крісом Райтом, який вважає, що така заборона знизить ціни на дизель, але може призвести до подорожчання інших товарів. За даними Reuters, ціни на дизель у США зросли на 40% за рік — до $6,53 за галон. Трамп також заявив, що США «перебувають у хорошому становищі» і що ціни на нафту незабаром знизяться, зокрема завдяки великим обсягам нафти, що проходять через Ормузьку протоку після встановлення контролю над нею.

Як про це пишуть українські джерела

Українські медіа подають заяву Трампа як чергове публічне звинувачення України у внутрішній енергетичній кризі США та як тиск на Київ із вимогою припинити удари по російських НПЗ. У матеріалах наголошується, що Зеленський 22 вересня заявляв, що на закритих переговорах із Трампом не було спроб змусити Україну в односторонньому порядку припинити атаки на НПЗ. Наведено й факти продовження ударів: у ніч на 25 вересня були уражені НПЗ у Пермі та Новошахтинську, 26 вересня — Ільський НПЗ у Краснодарському краї. Подано позицію директора програм енергетики та інфраструктури Центру Разумкова Володимира Омельченка, який вважає, що рекордне зростання цін на дизель спричинене насамперед війною США проти Ірану, а не українськими ударами, хоча й визнає, що удари поглиблюють дефіцит.

У чому розходиться висвітлення

Головна розбіжність стосується причин кризи дизельного пального у США. Трамп пов'язує стрибок цін переважно з українськими ударами по російських НПЗ. Натомість міністр фінансів США Скотт Бессент, міністр енергетики Кріс Райт, а також Володимир Омельченко з Центру Разумкова називають основною чи співрівною причиною війну США проти Ірану та скорочення глобальних запасів пального, а українські удари розцінюють лише як чинник, що поглиблює дефіцит.

Окрім того, є розбіжність щодо домовленостей між Трампом і Зеленським: 28 вересня Трамп заявив, що Зеленський нібито погодився знизити інтенсивність ударів по російських НПЗ, тоді як сам Зеленський 22 вересня казав, що на закритих переговорах не було спроб змусити Київ в односторонньому порядку припинити такі удари; удари по НПЗ у Пермі, Новошахтинську та Ільському продовжилися 25–26 вересня.

Передумови

За даними Reuters, ціни на дизельне пальне у США зросли на 40% за рік і сягнули $6,53 за галон. Росія продовжила заборону експорту дизпального для виробників до кінця жовтня, а також обмежувала експорт бензину та авіаційного пального, намагаючись стабілізувати внутрішній ринок після українських ударів по НПЗ.

13 вересня Трамп публічно закликав Зеленського припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі, пов'язавши їх із дефіцитом дизпального; 22 вересня Зеленський заявив, що закриті переговори не містили вимог до Києва в односторонньому порядку припинити удари по НПЗ; 28 вересня Трамп сказав, що Зеленський нібито погодився знизити інтенсивність таких ударів. Удари по російських НПЗ тривали: у ніч на 25 вересня були уражені НПЗ у Пермі та Новошахтинську, 26 вересня — Ільський НПЗ у Краснодарському краї.

Адміністрація Трампа розглядає варіанти зниження цін: обмеження чи заборону експорту дизелю, добровільне скорочення поставок американськими нафтопереробниками, а також закликала країни ЄС використати частину стратегічних запасів дизпального. Інші представники адміністрації Трампа (Бессент, Райт) і аналітики, цитовані в матеріалах, серед причин дефіциту називають також війну США проти Ірану та скорочення глобальних запасів пального. На початку липня Трамп публічно називав українські удари по російських НПЗ ескалацією, здатною привести до кінця війни; того ж тижня, що й 30 вересня, він заявляв про «чудову» розмову з Володимиром Путіним, який нібито хоче укласти угоду для припинення війни в Україні.