Прокуратура Берліна розслідує можливі порушення санкцій орендарями «Російського дому»
Прокуратура Берліна веде розслідування щодо невстановлених осіб та орендарів приміщень «Російського дому» за підозрою у порушенні Закону про зовнішньоекономічну діяльність. Розслідування відбувається на тлі рішення уряду ФРН закрити культурний центр, частина закладів у будівлі — книгарня, їдальня та візовий центр — продовжує працювати.
Головне
- Прокуратура Берліна розслідує можливі порушення санкцій невстановленими особами або орендарями «Російського дому» за Законом про зовнішньоекономічну діяльність (Außenwirtschaftsgesetz).
- «Російський дім» у Берліні входить до структури «Росспівробітництва», яке перебуває у санкційному списку ЄС з 2022 року через вторгнення РФ в Україну.
- За даними Мінфіну ФРН, надання коштів «Росспівробітництву» заборонене, і будь-який платіж, від якого воно виграє, є порушенням санкцій.
- Попри рішення уряду закрити «Російський дім», у будівлі продовжують працювати книгарня MnogoKnig на першому поверсі, їдальня та візовий центр у фоє.
- 1 вересня глава МЗС ФРН Йоганн Вадефуль оголосив низку заходів у відповідь на диверсію в аеропорту «Лейпциг/Галле», яку німецькі політики та спецслужби пов'язують з Росією.
- Уряд ФРН вирішив закрити генконсульство РФ у Бонні до 18 вересня та розірвати угоду 2011 року про «Російський дім».
- Будівля «Російського дому» залишається власністю РФ на підставі окремої угоди 2013 року, що передбачає 99-річний термін.
Чому це важливо
Розслідування перевіряє, чи здатна Німеччина забезпечити виконання санкцій ЄС щодо російської державної культурної установи на своїй території. Робота частини закладів у будівлі після рішення про закриття ставить питання про ефективність цього кроку. Справа є частиною ширшої реакції ФРН на ймовірні російські диверсійні операції.
Що сталося
Прокуратура Берліна веде розслідування щодо невстановлених осіб та орендарів приміщень «Російського дому» за підозрою у порушенні Закону про зовнішньоекономічну діяльність (Außenwirtschaftsgesetz). Розслідування відбувається на тлі рішення уряду ФРН закрити цей культурний центр, який входить до структури «Росспівробітництва» — перебуває у санкційному списку ЄС з 2022 року через вторгнення Росії в Україну.
Попри рішення про закриття, у будівлі продовжують працювати книгарня MnogoKnig на першому поверсі, їдальня та візовий центр у фоє. Залишається незрозумілим, хто управляє цими закладами і хто фактично отримує прибуток від їхньої діяльності. Міністерство фінансів ФРН наголошує, що будь-який платіж, від якого виграє «Росспівробітництво», є порушенням санкцій.
Контекстом для розслідування є ширший пакет заходів, оголошений 1 вересня міністром закордонних справ ФРН Йоганном Вадефулем у відповідь на диверсію в аеропорту «Лейпциг/Галле», де біля українського транспортного літака Ан-124 виявили дрон із вибуховим пристроєм, який знешкодили фахівці федеральної поліції. Розслідування The Telegraph та Welt am Sonntag вказує на громадянина РФ Олега Льовушкіна, якого вважають пов'язаним із ГРУ, як ймовірного організатора диверсії. Уряд також вирішив закрити генконсульство РФ у Бонні до 18 вересня та розірвати угоду 2011 року, що була основою двосторонньої культурної співпраці. Сама будівля «Російського дому» залишається власністю РФ за окремою угодою 2013 року з 99-річним терміном.
Як про це пишуть українські джерела
Обидва джерела — українськомовні (Укрінформ і Українська правда) — подають подію крізь призму виконання санкцій, наголошуючи, що «Росспівробітництво» перебуває під санкціями ЄС з 2022 року, а Мінфін ФРН розцінює будь-який платіж на його користь як порушення. Українські джерела пов'язують розслідування з реакцією Німеччини на ймовірну російську диверсію в аеропорту «Лейпциг/Галле» та ширшими дипломатичними заходами проти російських установ.
У чому розходиться висвітлення
Джерела не повністю узгоджуються щодо того, хто саме публічно звинуватив Росію в диверсії в аеропорту «Лейпциг/Галле». Один факт стверджує, що 1 вересня про заходи у відповідь на саботаж, який німецькі політики та спецслужби пов'язують із Росією, оголосив глава МЗС ФРН Йоганн Вадефуль; інший — що публічне звинувачення Росії в «гібридній атаці» на початку серпня того ж дня зробила міністр закордонних справ Анналена Бербок.
Передумови
«Росспівробітництво» — російська державна агенція, яка управляє «Російським домом», — перебуває під санкціями ЄС з 2022 року через вторгнення Росії в Україну. 1 вересня глава МЗС ФРН Йоганн Вадефуль оголосив пакет заходів у відповідь на інцидент у аеропорту «Лейпциг/Галле», де біля українського транспортного літака Ан-124 виявили дрон із вибуховим пристроєм. Німецький уряд також ухвалив рішення закрити генконсульство РФ у Бонні до 18 вересня та розірвати базову двосторонню культурну угоду. Розслідування The Telegraph та Welt am Sonntag вказує на громадянина РФ, якого вважають пов'язаним із ГРУ, як ймовірного організатора диверсії.