The Atlantic
The Atlantic — американський щомісячний журнал про політику, культуру та суспільне життя, заснований 1857 року у Бостоні. Видається у Вашингтоні та відомий своїми публікаціями на теми політичних ідей, літератури й аналітики.
-
У тимчасово окупованих Олешках розпочалася гуманітарна місія: триває режим тиші, конвой готовий
У частині Херсонщині вночі 27 жовтня розпочався локальний режим припинення вогню, щоб провести гуманітарну місію в окупованих Олешках. Маршрути розмінували, конвой сформували, а першу поставку гуманітарної допомоги планували доставити 30 жовтня. Мета операції — забезпечити цивільним допомогу та безпечний виїзд тим, хто захоче залишити місто.
-
У Олешках розпочалася гуманітарна місія під час локального припинення вогню
У тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині 27 жовтня о 03:00 за київським часом запровадили режим припинення вогню для гуманітарної місії. Допомогу та евакуацію планували розпочати 29–30 жовтня, а перемир’я діяти до 22:59 1 листопада. Домовленість уклали за посередництва Меланії Трамп.
-
У Осло Зеленський і Віткофф обговорили мирні пропозиції для Росії
20 жовтня в Осло відбулися переговори України з американською делегацією на чолі зі Стівом Віткоффом та європейськими партнерами про завершення війни. Сторони опрацювали варіанти гарантій безпеки для України, зокрема членство в НАТО, статтю 5 та «полегшену» модель статті 5. Документ мав передати російській стороні Віткофф, який планував зустрітися з Володимиром Путіним у Санкт-Петербурзі.
-
Трамп підписав указ про призупинення санкцій проти РФ за «законом Грема»
Президент США Дональд Трамп 16 жовтня 2026 року підписав указ, яким призупинив застосування санкцій, обмежень і мит, передбачених «законом Грема» (Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026), скориставшись положенням про відмову від застосування. Раніше запроваджені санкції проти РФ залишаються чинними. Рішення ухвалено за два дні до завершення 30-денного терміну для виконання закону і на тлі домовленості з Путіним щодо постачання російського дизпалива, викликавши різку критику з боку співавтора закону сенатора Блюменталя та президента Зеленського.
-
Зеленський у Брюсселі: Бабіш назвав угоду Трампа з Путіним «ляпасом» Європі
16 жовтня 2026 року президент Володимир Зеленський прибув на саміт лідерів ЄС у Брюсселі, де прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш розкритикував угоду Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального, назвавши її «підставою» для Європи. Зеленський заявив, що Путін не хоче реальних переговорів, а Україна не була заздалегідь поінформована про домовленості Вашингтона з Москвою.
-
Атака дронів: Росія обмежила роботу 22 аеропортів, включно з усіма московськими
Уночі проти 15 жовтня Росавіація обмежила роботу 22 аеропортів у європейській частині Росії через атаку українських дронів. Усі чотири московські аеропорти — Внуково, Домодєдово, Жуковський і Шереметьєво — одночасно припинили польоти більш ніж на п'ять годин. За даними Flightradar24, повітряний простір над більшою частиною європейської Росії був практично порожнім. Мер Москви Сергій Собянін шість разів за ніч повідомляв про перехоплення дронів; за різними даними, російська ППО збила близько 59 або приблизно 70 безпілотників.
-
Трамп у інтерв'ю Newsmax назвав Зеленського «не тією людиною», з якою США варто мати справу
В інтерв'ю Newsmax, оприлюдненому 15 жовтня, президент США Дональд Трамп різко розкритикував президента України Володимира Зеленського, заявивши, що він «не великий фанат» Зеленського і що з ним важче вести справи, ніж з Володимиром Путіним. Трамп назвав удари України по російських НПЗ «ганьбою», знову закликав до виборів в Україні та пояснив початок війни втратою Криму за часів Барака Обами. Того ж дня Зеленський повідомив Financial Times про відновлення ударів по російських нафтопереробних заводах після триденної паузи, під час якої Росія продовжувала атакувати українську енергоінфраструктуру.
-
Зеленський заявив, що не має наміру подавати у відставку
Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю журналісту Пірсу Моргану заявив, що не збирається йти у відставку, назвавши це своєю відповідальністю та рішенням українського народу, а не Дональда Трампа, Ілона Маска чи будь-кого іншого. Зеленський також зазначив, що проведення виборів під час війни та постійних російських ударів є неможливим.
-
США запропонували передати заморожені російські активи під контроль Вашингтона; Європа відкинула план
Спецпосланці Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер на зустрічі в Маямі 9–10 жовтня запропонували європейським союзникам частково розморозити суверенні активи РФ та перевести їх у фінансову структуру під контролем адміністрації США для відновлення мирних переговорів. Європейські делегати відкинули пропозицію, а канцлер ФРН Фрідріх Мерц 15 жовтня публічно заявив, що активи мають залишатися замороженими в Європі і що їхня доля — справа самих європейців. Пропозиція, про яке повідомила Financial Times, викликала здивування в європейських столицях і Києві.
-
Переговори у Маямі та «мирний план» із чотирьох частин: Трамп уклав дизельну угоду з Путіним, Україна відмовилася зупиняти удари по НПЗ
9 жовтня у Флориді відбулася шестигодинна зустріч спецпосланців президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа з українською делегацією та представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, ЄС і НАТО. Того ж дня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на ринки США. Президент Володимир Зеленський назвав це рішення «несправедливим і нечесним» і відмовився припиняти удари по російських НПЗ. Паралельно США та європейські країни формують спільний мирний план із чотирьох компонентів: фінансування відбудови, гарантії безпеки, економічна інтеграція з РФ та припинення вогню вздовж лінії фронту.
-
Трамп і Путін домовилися про постачання російського дизеля; Трамп закликав Україну обрати нового президента
9 жовтня президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з Володимиром Путіним і оголосив про угоду щодо постачання від 300 тисяч до 3 мільйонів тонн російського дизельного палива на американський і світовий ринки. Кремль достроково скасував заборону на експорт дизеля, запроваджену в липні 2026 року після українських ударів по НПЗ, а Мінфін США видав загальну ліцензію, чинну до 7 квітня 2027 року. Трамп публічно заявив, що «Україні час обрати нового президента», і звинуватив Зеленського у небажанні завершувати війну. Зеленський назвав рішення США «слабкістю» та «подарунком Путіну»; Ілон Маск підтримав Трампа. Переговори у Маямі між представниками США, України, Європи та НАТО завершилися достроково, а в Конгресі готують двопартійний законопроєкт «Закон Рейгана «Мир через силу»» для блокування закупівель російської нафти.
-
Мерц прибув до Києва з неоголошеним візитом і оголосив пакет підтримки на понад 1,3 млрд євро
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 4 жовтня неоголошено прибув до Києва спецпотягом у супроводі міністерки економіки Катаріни Райхе та близько десяти представників оборонного й енергетичного бізнесу. Разом із президентом Володимиром Зеленським він вшанував загиблих захисників на Майдані Незалежності та відвідав пошкоджену будівлю НАН України, де закликав Путіна припинити війну. На спільній пресконференції оголосили новий пакет підтримки на понад 1,3 млрд євро, підписання 15 двосторонніх документів на суму понад 8,5 млрд євро та підготовку «Дрон-угод» між країнами.
-
Зеленський заявив про готовність України до тристоронньої зустрічі з Росією та США
Президент Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем у Києві заявив, що Україна готова взяти участь у тристоронній зустрічі на технічному рівні з США та Росією, яку запропонувала американська сторона провести до кінця жовтня. За словами Зеленського, Київ відкритий до проведення зустрічі в ОАЕ або в іншій країні, запропонованій Вашингтоном, і чекає на відповідь Москви. Передбачувана тема — часткове припинення вогню та взаємна відмова від ударів по енергетичній інфраструктурі.
-
Виступ Путіна на «Валдаї»: ядерні погрози, ультиматуми щодо Донбасу та відмова від припинення ударів
1 жовтня на пленарному засіданні XXIII «Валдайського клубу» Володимир Путін повторив тезу, що Україна має залишатися нейтральною, пригрозив ядерною відповіддю у разі удару по Росії чи Калінінграду, відкинув пропозицію про взаємне припинення ударів по кораблях і НПЗ та висунув умови мирного врегулювання, включно з повною окупацією Донбасу. Єврокомісія засудила «безвідповідальну ядерну риторику» Москви.
-
Чотири конгресмени США закликали Трампа не послаблювати санкції проти Росії і застосувати «закон Грема»
Чотири члени Палати представників США від обох партій — Марсі Каптур, Браян Фіцпатрік, Майк Квіглі та Джо Вілсон — звернулися до президента Дональда Трампа з листом, у якому застерігають від послаблення санкцій проти РФ і закликають натомість застосувати «закон Грема», який встановлює жорсткі «пексідні» обмеження щодо Росії. Звернення стало відповідь на повідомлення ЗМІ про те, що адміністрація Трампа розглядала можливість пом'якшення санкцій в обмін на звільнення політичних в'язнів з боку Росії та відновлення економічних зв'язків з Москвою.
-
Буданов: Україні терміново потрібні розширений доступ до Starlink і Starshield та ракети до Patriot
Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов заявив в інтерв'ю Newsforce, що Україні критично не вистачає доступу до можливостей супутникового зв'язку Starlink і Starshield, а також зенітних ракет для комплексів Patriot. За його словами, ці можливості необхідні для ураження російських ракетних комплексів, які здійснюють удари по цивільному населенню. Фрагмент інтерв'ю опубліковано в його Telegram-каналі 27 вересня.
-
Президент Фінляндії закликав Маска розширити покриття Starlink для ураження пускових установок РФ
Президент Фінляндії Александер Стабб в інтерв'ю Reuters під час тижня Генасамблеї ООН у Нью-Йорку заявив, що звернувся до власника SpaceX Ілона Маска з проханням розширити покриття супутникового інтернету Starlink для України, щоб вона могла вражати російські пускові установки балістичних ракет. За його словами, Starlink має працювати і на окупованих територіях, і в Росії. Стабб також окреслив три ключові потреби України перед зимою — засоби ППО, енергетична інфраструктура та фінансування, і закликав до безумовного припинення вогню.
-
У ніч на 20 вересня Україна масовано вдарила по Москві та Підмосков'ю: уражено Московський НПЗ і логістичний комплекс у Соф'їно
У ніч проти 20 вересня 2026 року українські Сили оборони завдали масованого удару безпілотниками та ракетами по Москві та Московській області. Підтверджено ураження Московського НПЗ у Капотні та складського комплексу в селі Соф'їно Раменського округу, де виникли масштабні пожежі. За даними губернатора Підмосков'я, внаслідок атаки загинули щонайменше двоє людей і шестеро постраждали. У московських аеропортах було скасовано або затримано понад 400 рейсів.
-
Зеленський попередив про відповідь «з гідністю» на удари РФ по енергетиці взимку й окреслив переговорну альтернативу
Президент Володимир Зеленський заявив, що якщо Росія вдарить по українській енергосистемі взимку та спричинить блекаути, Україна спробує відповісти «з гідністю». Водночас він представив переговорну альтернативу: «енергетичне перемир'я» та розблокування Чорного моря. Заяву зроблено 11 вересня під час розмови з журналістом Фарідом Закарією на зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) 2026.
-
Рубіо підтвердив переговори про ліцензію на виробництво ракет Patriot в Україні
Державний секретар США Марко Рубіо 2 вересня заявив, що Сполучені Штати ведуть переговори з Україною про надання ліцензії на виробництво ракет для зенітних ракетних комплексів Patriot. Він попередив, що навіть у разі отримання ліцензії розгортання виробництва і будівництво необхідних заводів триватиме кілька років і не вирішить короткострокову проблему нестачі перехоплювачів.