Опубліковано 20 вересня, 04:33 UTC · Оновлено 23:57

У ніч на 20 вересня Україна масовано вдарила по Москві та Підмосков'ю: уражено Московський НПЗ і логістичний комплекс у Соф'їно

У ніч проти 20 вересня 2026 року українські Сили оборони завдали масованого удару безпілотниками та ракетами по Москві та Московській області. Підтверджено ураження Московського НПЗ у Капотні та складського комплексу в селі Соф'їно Раменського округу, де виникли масштабні пожежі. За даними губернатора Підмосков'я, внаслідок атаки загинули щонайменше двоє людей і шестеро постраждали. У московських аеропортах було скасовано або затримано понад 400 рейсів.

Головне

У ніч на 20 вересня 2026 року українські дрони та ракети масовано атакували Москву та Московську область
Генштаб ЗСУ підтвердив ураження Московського НПЗ («Газпромнефть-МНПЗ») у Капотні; займання зафіксовано на установці АВТ-6, комплексній установці переробки нафти та установці ізомеризації
У селі Соф'їно Раменського округу знищено складський комплекс ТОВ «Сучасні складські технології» площею близько 290 тис. кв. м; за даними Fire Point, удар завдано дронами FP-1
Губернатор Воробйов повідомив про щонайменше двох загиблих і шестеро постраждалих у Підмосков'ї, зокрема в Соф'їно, Раменському та Орєхово-Зуєвському округах
За словами Зеленського, до операції залучені СБУ, Сили безпілотних систем, ССО, ГУР та Служба зовнішньої розвідки; серед застосованих засобів — FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляниця», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січень» і балістична ракета «Пелікан»
Аеропорти Шереметьєво, Внуково, Домодєдово та Жуковський запровадили тимчасові обмеження; загалом скасовано або затримано понад 400 рейсів
20 вересня — останній день триденного голосування на виборах до Держдуми Росії

Чому це важливо

Московський НПЗ — один із найбільших в Росії, що забезпечує близько 40% паливного ринку Москви та близько 70% потреб Московського регіону в бензині та авіаційному гасі. За оцінками українського OSINT-проєкту «КіберБорошно», ураження обох вузлів первинної переробки (ЕЛОУ-АВТ-6 та КУПН комплексу «Євро+») фактично означає зупинку, а не лише скорочення потужності заводу. Це вже третій удар по цьому НПЗ у 2026 році, а Reuters раніше оцінював, що відновлення після червневих ударів триватиме щонайменше пів року. Мер Москви назвав атаку наймасованішою дроновою атакою на столицю; загалом у московських аеропортах було скасовано або затримано понад 400 рейсів. Удар проведено силами одразу кількох українських спецслужб та військових структур із застосуванням широкого спектра вітчизняних далекобійних засобів і вперше — балістичної ракети «Пелікан».

Що сталося

У ніч проти 20 вересня 2026 року Сили оборони України завдали масованого комбінованого удару безпілотниками та ракетами по Москві та Московській області. Генштаб ЗСУ підтвердив ураження Московського НПЗ («Газпромнефть-МНПЗ») у районі Капотня; за даними Генштабу, влучання зафіксовано в установку первинної переробки АВТ-6, комплексну установку переробки нафти та установку ізомеризації. Мер Москви Сергій Собянін підтвердив пошкодження об'єкта на території НПЗ і заявив, що постраждалих на заводі немає; він назвав атаку «наймасованішою» дроновою атакою на російську столицю. На думку OSINT-проєкту «КіберБорошно», обидва вузли первинної переробки (ЕЛОУ-АВТ-6 — близько 53% потужності та КУПН комплексу «Євро+» — близько 47%) зазнали ураження, що фактично зупиняє первинну переробку. OSINT-канал Fire Point заявив, що НПЗ повністю зупинено, пошкоджено всі установки первинної переробки та частину установок вторинної переробки. У селі Соф'їно Раменського округу внаслідок удару дронів загорівся складський комплекс ТОВ «Сучасні складські технології» з шести корпусів загальною площею близько 290 тис. кв. м; за даними NASA FIRMS, осередок загоряння зафіксовано близько 03:58. Компанія Fire Point заявила, що комплекс уражений дронами FP-1. OSINT-канали зазначають, що приблизно за 500 м від комплексу був розташований російський ЗРПК «Панцир». Губернатор Московської області Андрій Воробйов повідомив, що найсерйозніші наслідки зафіксовано в Раменському окрузі, і що з 03:00 до 05:00 ППО нібито збила чи подавила 249 дронів у 17 округах; в області загинули щонайменше двоє людей, шестеро постраждали. У Соф'їно внаслідок влучання в триповерховий житловий будинок загинула 44-річна жінка, п'ятеро людей постраждали; у Раменському окрузі дрон впав на дах 21-поверхового будинку, евакуйовано 400 людей, пошкоджено 20 автомобілів; в Орєхово-Зуєвському окрузі загинув літній чоловік у приватному будинку, що загорівся під час атаки. Собянін повідомив про падіння уламків дрона на будівлю в районі Орєхового бульвару на півдні Москви. У московських аеропортах Шереметьєво, Внуково, Домодєдово та Жуковський було введено тимчасові обмеження; загалом скасовано або затримано понад 400 рейсів, частину рейсів перенаправлено до Нижнього Новгорода, Казані, Чебоксар та Санкт-Петербурга. За словами президента Володимира Зеленського, до операції залучені СБУ, Сили безпілотних систем, ССО, ГУР та Служба зовнішньої розвідки; серед застосованих засобів — дрони FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляниця», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січень» та балістична ракета «Пелікан» (застосована вперше). Зеленський також повідомив про ураження підприємства у Воронезькій області. Удар припав на останній день триденного голосування на виборах до Держдуми Росії. Собянін заявив, що атака нібито була спрямована на зрив виборів, не надавши доказів.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела — президент Зеленський, Генштаб ЗСУ, Центр спецоперацій «Альфа» СБУ та компанія Fire Point — відкрито заявляють про відповідальність за удар і підкреслюють його координацію одразу між кількома силовими структурами. Наголошується на застосуванні широкого спектра вітчизняних далекобійних засобів, зокрема вперше — балістичної ракети «Пелікан». Стратегічне значення удару пояснюється роллю Московського НПЗ у паливозабезпеченні Москви та Підмосков'я і тим, що одночасне ураження обох ліній первинної переробки фактично зупиняє завод; Fire Point попереджає про погіршення доступності бензину на російських АЗС. У публікаціях цитується повідомлення міністра закордонних справ Андрія Сибіги про «День палаючої Москви», а також наводяться фото уламків ракети, знайдені за 20–25 км від центру Москви. Червневі удари по цьому ж НПЗ і подальші оцінки Reuters про багатомісячне відновлення подаються як підтвердження цілеспрямованої ескалації тиску на російський паливний сектор.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародні ЗМІ ведуть повідомлення з посиланням на заяви мера Москви Собяніна та губернатора Воробйова, наголошуючи на людських втратах у Підмосков'ї (двоє загиблих, шестеро постраждалих) та на масштабних збоях у роботі московських аеропортів, де скасовано або затримано понад 400 рейсів. Подається й російське трактування події як «наймасованішої» дронової атаки на столицю із твердженням Собяніна про нібито спробу зриву виборів до Держдуми — без наведення доказів. Західні оглядачі звертають увагу на прогалини верифікації: «Радіо Свобода» зазначало, що не може незалежно підтвердити пожежу на НПЗ, а українське військово командування спочатку публічно не коментувало удар. У контекстних матеріалах наголошується на ролі НПЗ як одного з найбільших в Росії (близько 40% паливного ринку Москви) та ширшому тлі українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі, зокрема вересневих атак на НПЗ «Роснафти» у Сичрані та Саратові. Оцінки OSINT-аналітиків (ASTRA, Exilenova+, «КіберБорошно») щодо уражених установок цитуються з обережними формулюваннями, як-от «попередня оцінка».

У чому розходиться висвітлення

Наведені цифри збитих безпілотників різняться: Собянін спочатку повідомляв про 152 дрони, згодом у паралельних повідомленнях фігурувало 151, а також — понад 1600 перехоплених дронів від 19 вересня, з яких 450 на підльоті до Москви; ТАСС за цитуванням Собяніна писав про «понад 180» перехоплених «вхідних» дронів над Москвою; Міноборони РФ окремо заявило про 1110 збитих українських дронів за ніч. Дані про потужність Московського НПЗ теж розходяться: більшість джерел називають близько 11 млн тонн на рік, Генштаб ЗСУ та деякі українські джерела — близько 12 млн тонн; Reuters навів 11,6 млн тонн переробки у 2024 році, Bloomberg — близько 245 тис. барелів на добу. Відстань від НПЗ до Кремля оцінюють по-різному: «КіберБорошно»/Exilenova+ — близько 18 км, Укрінформ — близько 15 км, Bloomberg та Al Jazeera — близько 25 км. Облік жертв також різниться: Собянін заявив про відсутність постраждалих на території НПЗ і в самій Москві, тоді як Воробйов повідомив про щонайменше двох загиблих і шестеро постраждалих загалом у Підмосков'ї. Відрізняються й оцінки уражених установок НПЗ: Генштаб ЗСУ назвав АВТ-6, комплексну установку переробки та ізомеризації; «КіберБорошно» — обидва вузли первинної переробки (ЕЛОУ-АВТ-6 і КУПН комплексу «Євро+»); Fire Point — усі установки первинної та частину установок вторинної переробки. Нарешті, Собянін заявив, що атака нібито мала на меті зрив російських виборів до Держдуми, не надавши доказів; українські посадовці пояснюють удари виключно тиском на паливну інфраструктуру та військово-промислову машину Росії.

Передумови

Московський НПЗ («Газпромнефть-МНПЗ») працює з 1938 року, входить до структури «Газпром нафти» і є одним з найбільших нафтопереробних підприємств Росії; на підприємстві працюють понад 2 тис. осіб. У червні 2026 року НПЗ уже зазнавав ударів — 16 червня та 18 червня, коли було пошкоджено ключові установки первинної переробки, зокрема ЕЛОУ-АВТ-6 та комплекс «Євро+», після чого завод тимчасово зупиняв роботу; Reuters оцінював, що відновлення після тих ударів триватиме щонайменше шість місяців, можливо — до 2027 року. За даними Exilenova+, після червневих атак російські війська намагалися захистити територію НПЗ спеціальними захисними сітками, але, за оцінками OSINT-аналітиків, ці заходи не запобігли новому удару. Складський комплекс у Соф'їно належить ТОВ «Сучасні складські технології» (Modern Warehouse Technologies), складається з шести корпусів загальною площею близько 290 тис. кв. м і розташований у Раменському окрузі, біля села Бритово, приблизно за 30 км від Москви; OSINT-канали зафіксували російський ЗРПК «Панцир» на відстані близько 500 м від комплексу. Раніше у вересні 2026 року українські дрони вже вражали НПЗ «Роснафти» у Сичрані та Саратові, які після цього зупинили роботу; Reuters із посиланням на учасників ринку повідомляв, що у вересні три з шести найбільших дизельних НПЗ Росії — Кіриші, Волгоград та NORSI — були змушені суттєво скоротити або повністю зупинити виробництво.