У Абу-Дабі завершився перший день тристоронніх переговорів України, США та Росії
10 листопада в Абу-Дабі відбувся перший день тристоронніх переговорів України, США та Росії за посередництва США. Сторони обговорили гуманітарні кроки, звільнення полонених, деескалацію, гарантії безпеки для України та повоєнну архітектуру європейської безпеки. За повідомленнями джерел, близького до української делегації, сторони домовилися про масштабний обмін полоненими; переговори мали продовжитися 11 листопада.
Головне
- Перший день тристоронніх переговорів України, США та Росії відбувся 10 листопада в Абу-Дабі.
- Переговори тривали 10–11 листопада; США організували зустріч, а Об'єднані Арабські Емірати надали майданчик.
- Українську делегацію очолював Рустем Умєров; до її складу входили Кирило Буданов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця та Вадим Скібіцький.
- Російську делегацію очолював Володимир Мединський, а США представляли Стів Віткофф і Джаред Кушнер.
- Сторони обговорили гуманітарні кроки, звільнення полонених, деескалацію, гарантії безпеки для України та повоєнну архітектуру європейської безпеки.
- За повідомленнями джерела, близького до української делегації, сторони домовилися про масштабний обмін полоненими найближчим часом.
- Росія заперечувала участь європейських представників у основних переговорах; США прагнули залучити Європу до наступного раунду.
Чому це важливо
Це були перші тристоронні переговори такого формату з лютого 2026 року, що відновило дипломатичний процес на високому рівні. Домовленість про масштабний обмін полоненими створила безпосередній гуманітарний результат, а обговорення гарантій безпеки та деескалації визначила головні напрями, від яких залежатиме продовження війни. Одночасно суперечка про порядок дій — зупинка війни чи спочатку формування нової європейської архітектури безпеки — показала, що ключові питання залишаються нерозв’язаними.
Що сталося
10 листопада в Абу-Дабі відбулися тристоронні переговори України, США та Росії за посередництва США. Перед ними українська делегація провела окремі координаційні зустрічі з представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО та Єврокомісії, до яких долучилися Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Європейці через заперечення Росії не брали участі в основному залі, а працювали окремо.
У першому раунді сторони обговорили можливі параметри гуманітарних заходів, деескалацію, зміст і механізм довготривалих гарантій безпеки для України, вимоги Москви до власних гарантій та повоєнне відновлення. Український пріоритет — звільнення полонених. За повідомленнями джерела, близького до української делегації, сторони домовилися про масштабний обмін полоненими найближчим часом. Переговори мали продовжитися 11 листопада, де планували розглянути територіальні питання.
Як про це пишуть українські джерела
Українське висвітлення переговорів будувалося довкола пріоритетів припинення війни, надійних гарантій безпеки, економічного відновлення та гуманітарних кроків. Українська сторона наполягала на припиненні вогню на поточній лінії зіткнення, перш ніж обговорювати нові безпекові механізми, і відкинула пропозицію віддати частину Донбасу за гарантії, подібні до натовських. Також зафіксовано занепокоєння, що Вашингтон може запропонувати Москві поступки, і сумніви щодо готовності Дональда Трампа виконувати можливі американські гарантії.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародне висвітлення наголошувало на посередницькій ролі США, участі європейських та натовських посадовців і перспективі переходу до ширшого багатостороннього формату. Найчіткішим результатом першого дня називали домовленість про обмін полоненими. Водночас 美国’s proposals розглядали в контексті суперечки: Вашингтон пропонував різні поступки Росії, а Україна та європейські партнери заперечували кількаsuch ідей, зокрема відновлення доступу Росії до європейських енергетичних ринків.
У чому розходиться висвітлення
Головна розбіжність стосувалася порядку дій. Україна, Європа і Німеччина наполягали на негайному припиненні вогню до обговорення нової архітектури безпеки; Росія відкидала негайне перемир’я без визначених параметрів цієї архітектури та пропонувала спочатку узгодити їх.
Росія також відхилила безпосередню участь європейців у головних переговорах, тоді як США й Україна хотіли залучити європейські країни до наступного раунду. Американські переговорники пропонували змінити адміністративні межі Донецької та Луганської областей, щоб Росія формально заявила про повний контроль, не отримуючи міста, які залишаються під контролем ЗСУ. Україна цю ідею відкинула; домовленості про зміну меж не було. Також Україна та Європа відкинули пропозицію відновити доступ Росії до європейських енергетичних ринків під час війни.
Українські учасники сумнівалися, що Дональд Трамп виконуватиме можливі гарантії безпеки, тоді як американські переговорники вважали, що Росія може погодитися на гарантії за аналогією до статті 4 або статті 5 Північноатлантичного договору.
Передумови
Перед тристороннім раундом США розглядали можливість послаблення санкцій, надання Україні безпекових гарантій, зміни адміністративних меж на Донбасі та відновлення доступу Росії до європейських енергетичних ринків. Жодну із цих ідей не було ухвалено як домовленість. Росія не погоджувалася на міжнародний миротворчий контингент в Україні та продовжувала вимагати нейтрального статусу України й скорочення її Збройних Сил. Україна, своєю чергою, наполягала щонайменше на десятирічній підтримці та збереженні армії чисельністю до 800 тисяч військовослужбовців.