Стубб і Стьоре провели розмову з Путіним та не побачили ознак його готовності до миру
Президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели 27 жовтня телефонну розмову з Володимиром Путіним, попередньо узгодивши теми з Києвом. За їхніми словами, вони хотіли посилити голос Європи в переговорах про завершення війни, але Стьоре не переконаний, що Путін прагне миру.
Головне
- Стубб і Стьоре провели телефонну розмову з Путіним 27 жовтня, вона тривала приблизно 90 хвилин.
- Скандинавські лідери кілька місяців таємно готували розмову та узгодили її теми з Києвом.
- Дзвінок Путіну був узгоджений із Зеленським, який підтримав ініціативу фінського та норвезького лідерів.
- Стубб і Стьоре передали Путіну позицію України щодо майбутніх переговорів.
- Стьоре заявив, що розмова не переконала його в готовності Путіна укласти мирну угоду.
- Європейські лідери не просили дозволу на розмову в усіх європейських партнерів.
- Розмова викликала найбільший розкол серед північних союзників від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Чому це важливо
Розмова дала європейським лідерам прямий доступ до Москви поза каналом, який перебуває під контролем Вашингтона. Водночас вона показала глибоку розбіжність у європейських підходах до того, чи сприяє взаємодія з Путіним встановленню миру. Оцінка Стьоре не підтвердила, що Москва наблизилася до мирної угоди, а сам дзвінок передував переговорам у Абу-Дабі, де європейські учасники пропонують розглянути припинення вогню, гарантії безпеки та заходи зміцнення довіри.
Що сталося
Президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре кілька місяців таємно обговорювали ідею спільного дзвінка Путіну. Ініціатива стала продовженням зустрічі в Осло 20 жовтня, на якій Стьоре прийняв Зеленського та посланника Дональда Трампа Стівена Віткоффа. Перед розмовою фінський і норвезький лідери узгодили з Києвом теми для обговорення та отримали підтримку Зеленського. Дзвінок тривав приблизно 90 хвилин і відбувався за структурованим форматом, у якому сторони по черзі озвучували підготовлені повідомлення без переривання. Стубб і Стьоре передали Путіну позицію України щодо майбутніх переговорів, а після розмови поінформували Зеленського про її перебіг. За словами Стьоре, Путін був раціональним і чітко сформулював свої аргументи, але розмова не переконала його в готовності Путіна укласти мирну угоду.
Як про це пишуть українські джерела
Українське висвітлення наголошує, що Стубб і Стьоре узгоджували свої кроки з Києвом, отримали підтримку Зеленського і передали Путіну позицію України. Розмова розглядається насамперед як спроба європейських лідерів підтримати Україну в переговорах, які ведуться переважно Вашингтоном, і не допустити, щоб домовленості США та Росії залишили без уваги інтереси України та ЄС. Окремо висвітлюється суперечність між фінським і норвезьким лідерами та естонським прем’єром Крістеном Міхалом щодо того, чи має Європа взаємодіяти з Путіним.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародне висвітлення зосереджується на оцінці Стьоре, що Путін не виявив справжньої відкритості до угоди й імовірно не прагне миру. Натомість у центрі уваги опинився розкол у Європі щодо прямих контактів із Москвою та питання, хто має представляти Європу в майбутніх переговорах. Переговори в Абу-Дабі 10–11 листопада розглядаються як проміжний етап, на якому можуть обговорювати припинення вогню в Чорному морі для безпечного транспортування зерна, захист енергетичної інфраструктури, замороження лінії фронту, обмін полоненими та гарантії безпеки.
У чому розходиться висвітлення
Європейські чиновники сперечалися щодо того, чи Путін під час розмови виголосив історичну «лекцію» про слов’янські народи; Стьоре цього не підтвердив, а самі чиновники відкинули такий опис як російську інтерпретацію, спрямовану на приниження європейців. Окремо уряди ЄС не мають спільної позиції щодо того, хто має представляти Європу в переговорах про Україну, і чи сприяє взаємодія з Путіним установленню миру.
Передумови
Після повернення Дональда Трампа до Білого дому на початку 2025 року переговорний процес щодо України перейшов під вплив його адміністрації: Трамп поновив прямі контакти з Путіним і припинив фінансову допомогу Києву. Через 24 години після зустрічі в Осло Стівен Віткофф зустрівся з Путіним у Санкт-Петербурзі та назвав його гуманістом. 5 листопада Трамп повідомив про приватну зустріч із посланцем Путіна і анонсував «чудову угоду» для України, Росії та Європи загалом. Війна між США та Іраном у 2025 році, за повідомленнями, пригальмувала переговорний процес щодо України.