Фіко звинуватив Мерца у шантажі через фінансування України з бюджету ЄС
Прем’єр Словаччини Роберт Фіко звинуватив канцлера ФРН Фрідріха Мерца у шантажі через пропозицію пов’язати рішення щодо семирічного бюджету ЄС на 2028–2034 роки з участю всіх держав у фінансуванні України. Німецький канцлер наполягає, що це має бути спільною європейською відповідальністю, оскільки фінансовий розрив України у 2027 році оцінюють у 70 млрд євро. Чеський прем’єр Андрей Бабіш і угорський прем’єр Петер Мадьяр також відкидають таке пов’язування.
Головне
- Роберт Фіко звинуватив Фрідріха Мерца у шантажі та заявив, що Словаччина не долучиться до нового пакета фінансування України на 70 млрд євро.
- Мерц оцінив потреби України у фінансуванні на 2027 рік у 70 млрд євро, з яких ЄС може покрити приблизно 45 млрд євро.
- У листі від 9 листопада Мерц запропонував Антоніу Коште, президентові Європейської ради, щоб усі держави ЄС поділили відповідальність за фінансування України.
- Фіко заявив, що Словаччина скористається механізмом opt-out, а за потреби й докладеться застосувати право вето.
- Андрей Бабіш заявив, що угоду про фінансування України не можна зробити умовою ухвалення нового багаторічного фінансового框架 ЄС; угорський прем’єр Петер Мадьяр також відкинув це пов’язування.
- ЄС веде переговори про семирічний бюджет на 2028–2034 роки; питання про фінансування України мають розглянути на неформальному саміті в Дубліні 12–13 листопада.
- У грудні 2025 року ЄС погодив позику на 90 млрд євро для України; Словаччина, Чехія та Угорщина не долучилися до програми й отримали звільнення від сплати відсотків.
Чому це важливо
Суперечка може визначити, чи погодяться держави ЄС на спільну модель фінансування України та як кошти на неї буде враховано в бюджеті ЄС на 2028–2034 роки. Відмова Словаччини й загроза застосувати право вето здатні заблокувати або відстрочити домовленість. Водночас розбіжності між державами показують головну лінію напруження в ЄС: частина членів підтримує допомогу Україні, але відкидає механізм, який пов’язує її з ухваленням спільного бюджету.
Що сталося
У листі до президента Європейської ради Антоніу Кости 9 листопада Фрідріх Мерц закликав усі держави ЄС допомагати фінансувати Україну. За його оцінкою, зовнішній фінансовий розрив України у 2027 році становитиме близько 70 млрд євро, а внесок ЄС мав би скласти приблизно 45 млрд євро. Мерц запропонував розглядати це питання в межах переговорів із бюджетом ЄС на 2028–2034 роки та поставив загальну участь держав умовою для обговорення інших фінансових рішень.
Роберт Фіко відкинув цю пропозицію, назвав її шантажом і заявив, що Словаччина не долучиться до нового пакета на 70 млрд євро. Він також повідомив про намір використати механізм opt-out і, за потреби, право вето. У той самий час Фіко підтвердив готовність Словаччини надавати гуманітарну та практичну допомогу, зокрема генератори, обладнання для розмінування та прибирання завалів, а також запропонував словацького комісара ЄС Мароша Шефчовича як можливого представника ЄС у мирних переговорах.
Андрей Бабіш заявив, що не погоджуватиметься з перетворенням фінансування України на передумову ухвалення бюджетного framework ЄС. Водночас він підтримав стабільну допомогу, передбачив у своїй пропозиції кошти для України та план Маршалла для повоєнної відбудови. Бабіш і Фіко також закликали надати ЄС сильний політичний мандат для участі в мирних переговорах. Петер Мадьяр відкинув пов’язування бюджету з допомогою Україні, а президент Болгарії Румен Радев повідомив, що Болгарія не долучиться до нового фінансування через бюджетний дефіцит, але не стане блокувати рішення ЄС.
Як про це пишуть українські джерела
Українські медіа зосереджують увагу на конфлікті між Фіко та Мерцом, зокрема на звинуваченні в шантажі й загрозі Словаччини застосувати вето. Вони також підкреслюють опір Чехії та Угорщини пов’язуванню бюджету ЄС з фінансуванням України і наголошують на вимозі сильнішої участі ЄС у мирних переговорах. Водночас оцінка потреб України у 70 млрд євро та конфлікт щодо способу їх фінансування розглядаються як важлива перешкода для забезпечення майбутньої європейської підтримки.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Німецьке висвітлення наголошує на спільній європейській відповідальності за підтримку України, нерівномірному розподілі двосторонньої допомоги та необходимості загальних зобов’язань усіх держав. Окремо наголошується на провідній ролі Німеччини як найбільшого донора бюджету ЄС і фінансової підтримки України, а також на тому, що допомога обороні України слугує безпеці Німеччини та Європи. Конфлікт розглядається як перевірка солідарності в ЄС перед неформальними зустрічами в Дубліні.
У чому розходиться висвітлення
Мерц розглядає загальну участь усіх держав ЄС у фінансуванні України як передумову для обговорення інших фінансових питань, тоді як Фіко називає такий підхід шантажом, відкидає його й загрожує застосувати право вето. Бабіш також відкидає перетворення угоди про фінансування України на умову ухвалення багаторічного framework ЄС. Мадьяр критикує сам зв’язок між бюджетом і допомогою Україні, наголошуючи на витратах Угорщини на охорону кордонів ЄС та штрафах за її політику. При цьому Фіко й Бабіш підтримують певні види допомоги та посилення політичної ролі ЄС у переговорах про мир, але не погоджуються з запропонованим Мерцем механізмом.
Передумови
У грудні 2025 року ЄС погодив позику на 90 млрд євро для України. Наприкінці 2025 року 24 із 27 держав висловили готовність взяти участь у програмі; Словаччина, Чехія та Угорщина відмовилися від участі й отримали звільнення від сплати відсотків. Для покриття прогнозованого фінансового розриву в 70 млрд євро у 2027 році ЄС розглядав додаткові зовнішні запозичення та використання заморожених російських активів. Німеччина є найбільшим внеском у бюджет ЄС і найбільшим фінансовим донорам України.