Опубліковано · Оновлено

У Відні 8 жовтня затримали журналістів «Української правди» Ткача і Бондаренка; обидва звільнені 9 жовтня

Журналіста-розслідувача «Української правди» Михайла Ткача та оператора Ярослава Бондаренка затримали у Відні 8 жовтня під час редакційного завдання, пов'язаного з пошуком колишнього генпрокурора Руслана Кравченка. За даними МВС Австрії, підозра у шпигунстві згодом не підтвердилась; 9 жовтня МЗС України повідомило про звільнення Ткача, згодом був відпущений і Бондаренко. Ткач вважає, що підставою для затримання могли стати свідчення людей, пов'язаних із Кравченком та його оточенням.

Головне

  • Михайла Ткача та оператора Ярослава Бондаренка затримали у Відні 8 жовтня під час редакційного завдання, пов'язаного з пошуком ексгенпрокурора Руслана Кравченка
  • За даними МВС Австрії, підозра у шпигунстві, висунута Ткачу, згодом не підтвердилась
  • 9 жовтня МЗС України повідомило про звільнення Ткача; згодом був відпущений і Бондаренко
  • Під час затримання Бондаренко зазнав поранення — уламки скла порізали йому руку та застрягли під оком; до лікарні його доправили після перебування у СІЗО, кайданки під час операції не знімали
  • Ткачу та Бондаренку інкримінували три статті: шпигунство в інтересах української військової розвідки, участь у злочинній організації та завдання шкоди Австрії
  • За словами Ткача, австрійські слідчі на момент допиту вже знали, що затримали українських журналістів
  • 12 жовтня прокуратура Відня назвала підставою для затримання свідчення очевидців, які бачили трьох чоловіків під час спостереження за певним об'єктом
  • Окрім Ткача і Бондаренка, у Відні були затримані ще двоє українців; міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер пов'язав затримання зі справою про шпигунство

Чому це важливо

Затримання двох українських журналістів у країні ЄС за статтями про шпигунство, які згодом не підтвердилися, та поранення оператора під час арешту ставлять питання про дотримання прес-свободи і межі повноважень іноземних правоохоронців щодо українських медійників. Керівник розслідувального відділу «Української правди» публічно пов'язує підстави затримання зі свідченнями людей з оточення ексгенпрокурора-втікача Кравченка, що вказує на можливу транскордонну операцію та вплив і австрійської, і української сторони.

Що сталося

8 жовтня у Відні затримали журналіста-розслідувача «Української правди» Михайла Ткача та оператора Ярослава Бондаренка, які перебували в Австрії для виконання редакційного завдання, пов'язаного з пошуком колишнього генерального прокурора України Руслана Кравченка. За даними МВС Австрії, Ткача затримали за підозрою у шпигунстві, яка згодом не підтвердилась. Разом із ними затримали ще двох українців. Під час затримання Бондаренко зазнав поранення — уламки скла порізали йому руку і три шматки потрапили під око; до лікарні його доправили вже після СІЗО, під час операції кайданки з нього не знімали. На допиті Ткачу та Бондаренку інкримінували три статті: шпигунство в інтересах української військової розвідки, участь у злочинній організації та завдання шкоди Австрії. 9 жовтня МЗС України повідомило, що Ткача звільнено з-під варти; згодом був відпущений і Бондаренко. Міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер пов'язав затримання зі справою про шпигунство, а 12 жовтня прокуратура Відня назвала підставою для затримання свідчення очевидців, які бачили трьох чоловіків під час спостереження за певним об'єктом. Ткач стверджує, що австрійські слідчі на момент допиту вже знали, що затримали українських журналістів, і вважає, що свідчення могли бути надані людьми, пов'язаними з Кравченком. Редакція «Української правди» разом з адвокатами заявила, що домагатиметься перевірки обставин затримання, встановлення відповідальних осіб і відшкодування шкоди; український консул звернувся до австрійських колег із запитом на доступ до Ткача і пояснення обставин. Видання Der Standard із посиланням на джерела писало, що затримані можуть бути співробітниками військової розвідки України.

Як про це пишуть українські джерела

Українські медіа — «Українська правда», hromadske, «Бабель», «НВ», Суспільне — центрують увагу на версії «Української правди»: затримання називають невиправданим і непропорційним, наголошують на пораненні оператора, кайданках під час операції і вже відомому слідчим статусі журналістів. Окремий наголос — на заяві Ткача, що свідчення, які стали підставою для арешту, могли надходити від людей з оточення ексгенпрокурора Кравченка, а також на участі МЗС, українського консула у Відні та головної редакторки Севгіль Мусаєвої в публічному реагуванні. Справа подається передусім як проблема прес-свободи і можливого зловживання повноваженнями з боку іноземних правоохоронців щодо українських журналістів.

У чому розходиться висвітлення

Австрійська сторона — прокуратура Відня, МВС Австрії і видання Der Standard — кваліфікує інцидент як можливу шпигунську операцію: Der Standard із посиланням на джерела писало, що затримані можуть бути співробітниками військової розвідки України, а міністр внутрішніх справ Герхард Карнер пов'язав затримання зі справою про шпигунство. Натомість українські джерела — «Українська правда», hromadske, «Бабель», «НВ», Суспільне — наполягають, що Ткач і Бондаренко виконували редакційне завдання, що слідчі знали про їхній статус журналістів, а свідчення, які стали підставою для арешту, могли бути надані людьми з оточення ексгенпрокурора Кравченка.

Передумови

Руслан Кравченко фігурує у фактах як колишній генеральний прокурор України і як втікач, місцезнаходження якого намагалися встановити журналісти. Затримання відбулося у Відні; журналісти були звільнені 9 жовтня, у справі фігурують ще двоє затриманих громадян України. До справи публічно долучилися МЗС України, український консул в Австрії та головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва.