21 польський праворадикальний депутат закликав провести «Марш незалежності» у Львові 11 листопада
21 депутат польських правих та ультраправих партій, серед яких Ярослав Качинський, Ґжеґож Браун і колишній прем'єр Матеуш Моравецький, звернулися до прем'єр-міністра Дональда Туска з ініціативою провести 11 листопада «Польський марш незалежності» у Львові. Ініціатива вже викликала різку критику з боку українських громадських організацій та частини польських політиків і коментаторів.
Головне
- 21 польський депутат від правих партій підписав звернення до прем'єр-міністра Дональда Туска із закликом провести «Польський марш незалежності» у Львові 11 листопада.
- Автором звернення є депутат від Права і Справедливості Даріуш Матецький.
- Серед підписантів — Ярослав Качинський (PiS), Ґжеґож Браун (Konfederacja Korony Polskiej) і колишній прем'єр Матеуш Моравецький (Rozwój Plus).
- Звернення об'єднало депутатів від PiS, Konfederacja, Konfederacja Korony Polskiej і Rozwój Plus — вперше в такому складі.
- Львівська громадська організація «Пам'ять і Справедливість — Спілка нащадків українських жертв польських репресій» назвала ініціативу політичною провокацією та закликала польський уряд її відхилити.
- Віце-маршалок Сейму Кшиштоф Босак (Konfederacja) назвав ідею «досить дивною» і заявив, що звертатися слід було до української сторони, а марш проводити в Києві.
- Українська влада на момент публікації не коментувала ініціативу.
Чому це важливо
Ініціатива стала рідкісним прикладом спільної дії польських правих і ультраправих партій, об'єднаних довкола символічного акту в українському місті напередодні Дня незалежності Польщі. Вона зачіпає болючу історію польсько-українських взаємин, зокрема спадщину УПА, на тлі напруги у двосторонніх відносинах — від рішення президента Навроцького позбавити Зеленського ордена Білого Орла до інциденту з поваленням Брауном пам'ятника. Ідея вже викликала різке несприйняття з боку українських громадських організацій та частини польських політиків і коментаторів, зокрема всередині самих підписантів.
Що сталося
21 польський парламентарій від правих і ультраправих партій підписав звернення до прем'єр-міністра Дональда Туска з пропозицією організувати 11 листопада, у День незалежності Польщі, «Польський марш незалежності» вулицями. Автором звернення є депутат від Права і Справедливості Даріусць Матецький. Серед підписантів — лідер PiS Ярослав Качинський, лідер Konfederacja Korony Polskiej Ґжеґож Браун і колишній прем'єр Матеуш Моравецький (Rozwój Plus). Підписантами стали також депутати від Konfederacja. У зверненні йдеться, що марш має стати «конкретним знаком пам'яті та солідарності з поляками, які живуть в Україні». Автори наголошують, що допомога польської держави полякам в Україні є недостатньою, і що в Польщі органи місцевого самоврядування та державні установи співфінансують українські заходи до 24 серпня. За даними джерел, це перша ініціатива, у якій представники всіх правих і ультраправих парламентських сил Польщі діють спільно. Львівська організація «Пам'ять і Справедливість — Спілка нащадків українських жертв польських репресій» назвала ініціативу політичною провокацією, яка не має нічого спільного з добросусідськими відносинами, і закликала польський уряд її відхилити. Українська влада на момент публікації не коментувала звернення. Віце-маршалок Сейму і співголова Konfederacja Кшиштоф Босак заявив, що ідея «звучить досить дивно», і що якщо йдеть про симетрію зі святкуванням Дня незалежності України у Варшаві, то марш варто проводити в Києві, а звертатися слід було до української сторони, а не до польського уряду. Багато польських політиків і експертів у польських медіа назвали звернення «божевіллям» і «російською провокацією». Окремо в матеріалах згадується, що Ґжеґож Браун 10 вересня опублікував у Facebook відео, на якому він з іншими особами важким інструментом розбиває кам'яний обеліск — пам'ятник на місці поховання 41 вояка УПА в Люблінському воєводстві. Польська прокуратура повідомила, що розслідує знищення пам'ятника; міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив, що проти Брауна має бути порушено кримінальну справа.
Як про це пишуть українські джерела
Усі шість джерел — українські, і українська редакція одностайно подає звернення як провокаційну ініціативу, спрямовану проти України. На передньому плані — заява львівської громадської організації «Пам'ять і Справедливість», яка називає ідею політичною провокацією та закликає польський уряд її відхилити. Українські медіа наголошують на історичних польсько-українських болях, пов'язаних з УПА — від повалення пам'ятника Брауном до рішення президента Кароля Навроцького 19 червня позбавити Зеленського ордена Білого Орла у відповідь на український указ про присвоєння імені «героїв УПА» військовій частині, — вписуючи пропозицію маршу у ширшу картину напруги у двосторонніх відносинах. Українська влада на момент публікації не коментувала ініціативу.
У чому розходиться висвітлення
Джерела розходяться щодо точного розташування пошкодженого пам'ятника УПА: частина ідентифікує його як село Бялосток у Хрубешівському повіті, інші — як ґміну Долгобичів (обидва — Люблінське воєводство).
Передумови
19 червня президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що позбавив Зеленського ордена Білого Орла у відповідь на український указ про присвоєння військовій частині імені «героїв УПА»; наступного дня Зеленський повернув орден, а 8 липня на саміті НАТО відбулася їхня перша зустріч. Один із підписантів звернення, Ґжеґож Браун, є фігурантом розслідування польської прокуратури через пошкодження важким інструментом кам'яного обеліска — пам'ятника на місці поховання 41 вояка УПА в Люблінському воєводстві; міністр закордонних справ Радослав Сікорський пулічно заявив, що проти нього має бути порушено кримінальну справу.