21 польський праворадикальний депутат закликали Туска провести «Марш незалежності» у Львові 11 листопада
Група з 21 депутата польських праворадикальних партій — PiS, Konfederacja, Konfederacja Korony Polskiej та Rozwój Plus — підписали звернення до прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска з проханням організувати офіційне святкування Дня незалежності Польщі 11 листопада у Львові, зокрема провести польську ходу вулицями міста як знак солідарності з поляками в Україні. Ініціатива викликала критику з боку львівської громадської організації «Пам'ять і справедливість — Асоціація нащадків українських жертв польських репресій» та польських коментаторів; українська влада на час публікації ситуацію не коментувала.
Головне
- 21 польський депутат від праворадикальних партій підписали звернення до прем'єр-міністра Дональда Туска із закликом провести «Марш незалежності» у Львові 11 листопада.
- Автор звернення — депутат від PiS Даріуш Матецькі; серед підписантів — Ярослав Качинський, Гжегож Браун та колишній прем'єр Матеуш Моравецький.
- Підписанти обґрунтовують ініціативу тим, що допомога Польщі полякам в Україні є недостатньою, і нагадують, що польські органи влади фінансують українські заходи до 24 серпня.
- Львівська громадська організація «Пам'ять і справедливість» назвала ініціативу політичною провокацією і закликала польський уряд її відхилити.
- Віце-маршал Сейму Кшиштоф Босак назвав ідею «дивною» і заявив, що звернення мало б бути адресовано українським, а не польським інституціям.
- Українська влада станом на час публікації ситуацію не коментувала.
- Ініціатива відбувається на тлі недавніх польсько-українських суперечок навколо пам'ятників УПА та позбавлення Зеленського Орла Білого.
Чому це важливо
Це перша відома ініціатива, у якій представники всіх правих та ультраправих парламентських сил Польщі виступили спільно. Запропонована хода розміщує польську патріотичну акцію у Львові — місті з історично чутливими польсько-українськими відносинами. Вона лунає на тлі недавніх суперечок щодо пам'ятників воякам УПА та позбавлення Зеленського польського ордена, і вже викликала різку критику як з боку українських громадських організацій у Львові, так і з боку польських коментаторів, які називають її провокацією.
Що сталося
Група з 21 депутата Сейму Польщі — від партій Prawo i Sprawiedliwość, Konfederacja, Konfederacja Korony Polskiej та Rozwój Plus — підписали звернення до прем'єр-міністра Дональда Туска з проханням організувати офіційне святкування Дня незалежності Польщі 11 листопада у Львові, зокрема провести «польський марш незалежності» вулицями міста. Ініціатива подається як жест солідарності з поляками, які живуть в Україні. Автором звернення є депутат від PiS Даріуш Матецький; серед підписантів — лідер PiS Ярослав Качинський, лідер Konfederacja Korony Polskiej Гжегож Браун та колишній прем'єр-міністр Матеуш Моравецький, нині пов'язаний з Rozwój Plus.
Підписанти аргументують звернення двома тезами: по-перше, допомога польської держави полякам в Україні є недостатньою; по-друге, в Польщі органи місцевого самоврядування та державні установи беруть участь у фінансуванні українських заходів до 24 серпня, і Польща, на їхню думку, має право на симетричну увагу до своїх свят.
Віце-маршал Сейму та співголова Konfederacja Кшиштоф Босак публічно прокоментував ініціативу, назвавши її «цілком дивною» і зазначивши, що звернення мало б бути адресоване українським інституціям, а не польському уряду, а сам марш — проходити в Києві. Багато польських політиків і експертів, які коментували звернення в польських медіа, назвали його «божевіллям» та «російською провокацією». Львівська громадська організація «Пам'ять і справедливість — Асоціація нащадків українських жертв польських репресій» видала заяву, в якій назвала ініціативу політичною провокацією і закликала польську владу її відхилити.
Станом на момент публікації українська влада офіційно ситуацію не коментувала.
Окремо в матеріалах історії нагадується, що один із підписантів, Гжегож Браун, перебуває під слідством у Польщі після того, як 10 вересня він опублікував у Facebook відео, на якому він та інші особи завдають ударів важким інструментом по кам'яному обеліску — пам'ятнику на місці поховання 41 вояка УПА в Люблінському воєводстві, пошкодивши його. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський публічно заявив, що проти Брауна має бути відкрито кримінальну справу.
Як про це пишуть українські джерела
Усі чотири джерела, на яких базується синтез, — українськомовні медіа. Вони подають ініціативу як провокаційний крок польських правих, спрямований саме на Львів, наголошують на міжпартійному характері звернення та іменах ключових підписантів (Качинський, Браун, Моравецький). Українські джерела активно виносять у публічну площину позицію львівської громадської організації «Пам'ять і справедливість», яка представляє нащадків жертв польських репресій, та одночасно фіксують відсутність будь-якої офіційної реакції української влади. Контекст історії подається через нещодавні польсько-українські суперечки довкола пам'ятників УПА та інциденту з Орлом Білим.
У чому розходиться висвітлення
Джерела розходяться щодо точного розташування пошкодженого Гжегожем Брауном пам'ятника воякам УПА в Люблінському воєводстві: одне з українських джерел (стаття 21464) називає село Бялисток у Хрубешовському повіті, інші (зокрема стаття 21822 та низка підтверджених фактів) — ґміну Долгобичув. Українських джерел про те, як ця ініціатива сприймається поза Польщею та Україною, в синтезі не наведено.
Передумови
Контекстом до історії є одразу кілька недавніх епізодів польсько-українських відносин. По-перше, один із підписантів звернення Гжегож Браун перебуває під слідством у Польщі після того, як у відео, оприлюдненому 10 вересня, він та інші особи завдають ударів важким інструментом по кам'яному обеліску на місці поховання 41 вояка УПА в Люблінському воєводстві, пошкодивши пам'ятник. Міністр закордонних справ Радослав Сікорський публічно заявив, що проти Брауна має бути відкрито кримінальну справу. По-друге, у червні президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що позбавляє Зеленського Орла Білого у відповідь на український указ про присвоєння військовій частині назви «героїв УПА»; Зеленський 20 червня повернув орден через «Нову пошту», а 8 липня на саміті НАТО відбулася їхня перша після цього інциденту зустріч, яка тривала понад годину. По-третє, львівська громадська організація «Пам'ять і справедливість — Асоціація нащадків українських жертв польських репресій» публічно виступила проти маршу як проти провокації.