21 польський депутат закликав Туска організувати «Марш польської незалежності» у Львові 11 листопада
21 депутат польських правих і крайньоправих партій звернувся до прем'єр-міністра Дональда Туска з пропозицією провести 11 листопада, у День незалежності Польщі, офіційний «Марш польської незалежності» вулицями Львова як знак солідарності з поляками в Україні. Ініціатива, автором якої є депутат від PiS Даріуш Матецький, об'єднала підписи Jarosława Kaczyńskiego, Grzegorza Brauna та колишнього прем'єра Mateusza Morawieckiego. Вона викликала критику з боку польських політиків і українських громадських організацій як провокація, що загрожує польсько-українським відносинам.
Головне
- 21 польський депутат від правих партій підписав звернення до прем'єра Дональда Туска із закликом провести «Марш польської незалежності» у Львові 11 листопада.
- Автор звернення — депутат від PiS Даріуш Матецький; серед підписантів — Ярослав Качинський (PiS), Гжегож Браун (Konfederacja Korony Polskiej) та колишній прем'єр Матеуш Моравецький (Rozwój Plus).
- Підписанти стверджують, що підтримка Польщею поляків в Україні є недостатньою, і закликають уряд звернутися до української влади за дозволом на проведення маршу.
- Це перша спільна дія всіх правих і крайньоправих парламентських сил Польщі, що свідчить про консолідацію на правому фланзі.
- Віце-маршалок Сейму Кшиштоф Босак назвав ідею «дивною» і заявив, що марш варто проводити в Києві, а звертатися слід до українських інституцій.
- Львівська громадська організація «Пам'ять і Справедливість — Об'єднання нащадків українських жертв польських репресій» назвала ініціативу політичною провокацією та закликала польський уряд її відкинути.
- Інцидент збігся з пошкодженням Гжегожем Брауном пам'ятника воякам УПА в Люблінському воєводстві; міністр Радослав Сікорський заявив, що проти Брауна має бути відкрито кримінальну справу.
Чому це важливо
Ініціатива є першою спільною акцією всіх правих і крайньоправих парламентських сил Польщі, що свідчить про консолідацію правого флангу. Запропонований марш припадає на час війни і прямо позиціонується як симетрична відповідь на українські урочистості 24 серпня у Польщі, що може стати новим подразником у двосторонніх відносинах. Поява звернення на тлі інциденту з пошкодженням Брауном пам'ятника воякам УПА загострює дискусію навколо історичної пам'яті між Польщею та Україною. Реакція польських політиків — від повного відкидання (Сікорський, Босак, журналісти) до часткової підтримки — демонструє розбіжності всередині польського політичного класу щодо того, як взаємодіяти з Україною.
Що сталося
21 депутат Сейму від польських правих і крайньоправих партій — PiS, Konfederacja, Konfederacja Korony Polskiej та Rozwój Plus — підписали звернення до прем'єр-міністра Дональда Туска з пропозицією організувати у Львові 11 листопада, у День незалежності Польщі, офіційний «Марш польської незалежності». Автором ініціативи виступив депутат від PiS Даріуш Матецький; серед підписантів — лідер PiS Ярослав Качинський, лідер Konfederacja Korony Polskiej Гжегож Браун і колишній прем'єр Матеуш Моравецький. У зверненні стверджується, що підтримка Польщею поляків в Україні є недостатньою, і наголошується, що польські органи місцева й державні установи співфінансують українські заходи до 24 серпня. Підписанти закликають польський уряд звернутися до української влади по дозвіл на проведення маршу вулицями Львова як «знак пам'яті та солідарності з поляками в Україні». Звернення описують як першу спільну дію представників усіх правих і крайньоправих парламентських сил Польщі. Віце-маршалок Сейму Кшиштоф Босак (Konfederacja) назвав ідею «досить дивною» і зауважив, що марш варто проводити в Києві, а звертатися слід до українських інституцій. Польські політики та експерти в медіа характеризували ініціативу як «безумство» та «російську провокацію». Львівська громадська організація «Пам'ять і Справедливість — Об'єднання нащадків українських жертв польських репресій» назвала її політичною провокацією, що не має стосунку до добросусідства, і закликала польський уряд відмовити від неї. Українська влада на момент публікації не коментувала ініціативу. Паралельно 10 вересня Гжегож Браун опублікував у Facebook відео, на якому він з іншими особами розбиває кам'яний обеліск — пам'ятник воякам УПА на місці поховання 41 вояка в Люблінському воєводстві; польська прокуратура повідомила про розслідування, а міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив, що проти Брауна має бути відкрито кримінальну справу.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела виносять на перший план реакцію українських громадських діячів: львівська організація «Пам'ять і Справедливість — Об'єднання нащадків українських жертв польських репресій» назвала ініціативу політичною провокацією, що не має стосунку до добросусідства, і закликала польський уряд її відкинути. Наголошується, що українська влада на момент публікації не коментувала звернення, тож історію подано переважно через призму внутрішньоукраїнського громадського спротиву, а не польської внутрішньополітичної дискусії. Звернення і інцидент з Брауном подаються у ширшому контексті напруги в історичній політиці між Польщею та Україною, зокрема після рішення президента Кароля Навроцького позбавити Зеленського Орла Білого та подальшої зустрічі на саміті НАТО. Водночас один з українських матеріалів (стаття 23633) знижує гостроту, називаючи ініціативу «звичайною політичною провокацією» і фокусуючись на внутрішньопольському політичному маневруванні.
У чому розходиться висвітлення
Різні статті по-різному вказують місце пошкодженого Брауном пам'ятника воякам УПА: одна стаття називає село Бялисток у Хрубешівському повіті, інша — ґміну Долгобичів. Також українські джерела розходяться в інтерпретації: стаття 23633 подає звернення переважно як «звичайну політичну провокацію», акцентуючи на внутрішньопольських мотивах, тоді як інші українські матеріали (наприклад, 22260) наголошують на шкоді для українсько-польських відносин і цитують заклики українських громадських організацій відкинути ініціативу.
Передумови
Звернення підписантів ґрунтується на тезі про недостатню підтримку Польщею етнічних поляків в Україні та про те, що польські місцеві й державні інституції співфінансують заходи до 24 серпня — Дня незалежності України. Подія відбувається на тлі загострення історичної пам'яті між країнами: у червні президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського Орла Білого у відповідь на український указ про присвоєння військовій частині почесного найменування на честь «героїв УПА»; Зеленський повернув орден 20 червня, а 8 липня на саміті НАТО відбулася їхня перша після конфлікту зустріч, яка тривала понад годину. Журналіст Mateusz Mazzini (Gazeta Wyborcza / Polityka) також зазначає, що польське суспільне сприйняття українців змістилося від масової підтримки на початку повномасштабного вторгнення до роздратування і недовіри, зі зростаючою втомою від підтримки Києва.