Прем'єр Корецький заявив, що уряд виконав свої зобов'язання для отримання міжнародної допомоги у 2026 році
15 жовтня прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що Кабмін ухвалив усі передбачені на цю дату постанови, розпорядження та нормативні акти, необхідні для отримання Україною міжнародної фінансової допомоги у 2026 році. Того ж тижня Верховна Рада підтримала низку законопроєктів у межах Ukraine Facility, домовленостей з МВФ та інших механізмів підтримки. Наступні кроки — подання запитів до Єврокомісії, обов'язкові узгоджувальні процедури з країнами ЄС та аналогічні процедури з партнерами поза ЄС.
Головне
- 15 жовтня прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що уряд виконав свою частину зобов'язань для отримання Україною міжнародної фінансової допомоги у 2026 році.
- Усі передбачені на 15 жовтня постанови, розпорядження та нормативні акти були ухвалені, за словами прем'єра.
- Наступні кроки — подання запитів до Єврокомісії, обов'язкові узгоджувальні процедури з країнами ЄС та аналогічні процедури з партнерами поза ЄС.
- 15 жовтня Верховна Рада схвалила законопроєкт 16051-1 щодо оподаткування ПДВ міжнародних онлайн-покупок через іноземні маркетплейси.
- Того ж тижня парламент схвалив законопроєкт № 16119 про освіту мовами національних меншин і корінних народів України.
- За даними джерел, ухвалення податкових змін разом зі змінами до Митного кодексу є умовою третього траншу МВФ близько $0,7 млрд і другого траншу макрофінансової допомоги ЄС у €3,7 млрд у межах кредиту на €90 млрд.
Чому це важливо
Виконання урядом своїх зобов'язань — необхідна умова для виплати обіцяної міжнародної фінансової допомоги у 2026 році, зокрема макрофінансової підтримки ЄС і траншів МВФ. Ще у вересні прем'єр попереджав, що через затримки з ухваленням необхідних законопроєктів Україна ризикувала втратити значну частину пакета міжнародного фінансування. Кошти поки що не надійшли: попереду подання запитів до Єврокомісії, узгоджувальні процедури з країнами ЄС та аналогічні процедури з партнерами поза ЄС, тобто фінансування залишається залежним від подальших політичних і процедурних кроків. Серед ухвалених документів — зміни до Податкового кодексу, пов'язані з умовами МВФ і ЄС, та закон про освіту мовами національних меншин, до якого прив'язувала свою позицію Угорщина щодо просування України до членства в ЄС.
Що сталося
15 жовтня прем'єр-міністр Сергій Корецький оголосив, що Кабінет Міністрів завершив виконання своєї частини зобов'язань, від яких залежить отримання Україною міжнародної фінансової допомоги у 2026 році. За його словами, всі постанови, розпорядження та нормативні акти, які мали бути ухвалені до 15 жовтня, прийняті. Далі — подання відповідних запитів до Єврокомісії, обов'язкові узгоджувальні процедури з країнами — членами ЄС і лише після цього очікування надходження коштів; аналогічні процедури передбачені з партнерами поза ЄС. Прем'єр нагадав, що протягом пленарного тижня Верховна Рада підтримала низку «надзвичайно важливих» законопроєктів у межах програми Ukraine Facility, домовленостей з МВФ та інших механізмів міжнародної підтримки, і подякував народним депутатам, які проголосували за ці рішення. Того ж дня, 15 жовтня, Верховна Рада схвалила законопроєкт 16051-1 про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування ПДВ міжнародних онлайн-покупок через іноземні маркетплейси, а протягом тижня ухвалила законопроєкт № 16119 про освіту мовами національних меншин і корінних народів України. Корецький зазначив, що ухвалене — лише частина спільних зобов'язань перед партнерами, і наступні пленарні тижні також надзвичайно важливі для отримання допомоги у повному обсязі, а уряд на 100% готовий до співпраці.
Як про це пишуть українські джерела
Усі наявні джерела — українські, і в центрі уваги перебуває прем'єр-міністр Сергій Корецький як головний спікер. У матеріалах підкреслюється роль вітчизняних інституцій: Кабінету Міністрів, Верховної Ради, Міністерства фінансів, окремих народних депутатів і конкретних законопроєктів (зокрема 16051-1 про оподаткування електронної комерції та 16119 про освіту мовами національних меншин). Джерела акцентують зв'язок ухвалених актів із зовнішніми партнерами — програмою Ukraine Facility і програмами МВФ — і наголошують, що Україна зробила свою частину роботи, але частина зобов'язань ще залишається за парламентом.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Усі наявні джерела — українські; міжнародних джерел у підбірці немає, тому окреме міжнародне фреймування не представлене.
У чому розходиться висвітлення
Українські офіційні особи у вересні описували стан державних фінансів як близький до критичного, з озвученим дефіцитом оборонного бюджету у $27 млрд і ризиком втратити значну частину $29,5 млрд міжнародного фінансування через затримки з ухваленням необхідних законопроєктів. 2 жовтня речниця Єврокомісії Паула Пінью заявила, що, за підсумками зустрічі з українськими дипломатами, Комісія вважає, що в України немає бюджетного дефіциту на 2026 рік. Таким чином, український уряд і Єврокомісія публічно розійшлися в оцінці наявності та масштабу дефіциту.
Передумови
Зовнішні потреби бюджетного фінансування України на 2026/2027 роки оцінюються більш ніж у $52 млрд, з яких близько $20 млрд уже покриті угодами, а ще близько $32,6 млрд потрібно залучити. 14 вересня прем'єр Корецький назвав ситуацію з державними фінансами близькою до критичної і попередив, що через затримки з ухваленням необхідних законопроєктів Україна ризикувала втратити значну частину $29,5 млрд міжнародного фінансування; серед причин дефіциту він називав зростання вартості війни, технологічний характер протистояння, фінансування видатків Міноборони у першому півріччі 2026 року за рахунок другого півріччя та невиконання частини зобов'язань перед партнерами. Міністр фінансів Сергій Марченко попереджав, що через дефіцит можливі затримки деяких невійськових виплат. 2 жовтня речниця Єврокомісії Паула Пінью заявила, що Комісія вважає, що в України немає бюджетного дефіциту на 2026 рік, за підсумками зустрічі з українськими дипломатами. Того ж дня, 2 жовтня, Україна отримала від ЄС €2,9 млрд у межах Ukraine Facility.